Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-3811/12/0170/6
03.09.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Цикуренка А.С.,
суддів Горошко Н.П. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Бражникова Ю.В.
за участю сторін:
представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Трейдінг" - Григорян Карен Сашикович, довіреність № 10/д від 13.08.12
представник відповідача - Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби - Коверко Ілона Сергіївна, довіреність № 16/9/10-0 від 20.08.12
розглянувши матеріали справи №2а-3811/12/0170/6 за апеляційною скаргою Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 24.05.12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Трейдінг" (вул. Центральна, 1а, с.Лікарственне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97557)
до Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби (вул. Белова, 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Трейдінг" до Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби № 0000792301 та № 0000802301 від 20.03.2012 року.
Стягнуто з Державного бюджету України 1267,34 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Трейдінг".
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.12 та прийняти нове рішення по справі.
Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.12 без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.12 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Відповідач вважає, що висновки викладені в акті від 14.03.2012р. №85/22-0/33763442 позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Радуга Трейдінг»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 р., відповідають вимогам діючого законодавства. А податкові повідомлення-рішення № 0000792301 та №0000802301 від 20.03.2012р., є обґрунтованими, правомірними, прийнятими на основі закону.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Радуга Трейдінг" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сімферопольської МДПІ АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000792301 та № 0000802301 від 20.03.2012 р.(а.с.3-6)
14.03.2012р. Сімферопольською МДПІ АР Крим ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Радуга Трейдінг" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по Декларації за грудень 2011 р., за результатами якої складено акт № 85/22-0/33763442 від 14.03.2012 р. (а.с.9-21)
Згідно висновків вказаного акту відповідачем встановлено завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника по Декларації за грудень 2011 р. на загальну суму 84489 грн. в результаті порушення підприємством п. 198.3 та п. 200.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI. Порушення цих законодавчих норм полягає в тому, що платником до заявленої загальної суми бюджетного відшкодування включені суми ПДВ, не підтверджені документальними позаплановими перевірками за попередні податкові періоди (33068 грн. за липень 2011 р. та 19439 грн. за серпень 2011 р.), та суми ПДВ, не підтверджені цією перевіркою (29583,34 грн. - за вересень 2011 р., 913,33 грн. - за жовтень 2011 р., 1486,32 грн. - за листопад 2011 р.).
Також актом перевірки встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) на суму 148051 грн.
На підставі висновків акта перевірки Сімферопольською МДПІ 20.03.2012р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000792301, яким підприємству визначено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по Декларації за грудень 2011 р. на 84489 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 42244,50 грн., (а.с.51)
- № 0000802301, яким підприємству визначено завищення від'ємного значення ПДВ по Декларації за грудень 2011 р. на 148051 грн. (а.с.52)
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно п.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. (п.п.14.1.18. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України)
Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. (п.14.1.191 статті 14 Податкового кодексу України)
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України)
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу).
Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (ч.1,2 ст. 215 Цивільного Кодексу України)
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. (ст.228 Цивільного Кодексу України)
Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Згідно акту перевірки позивача, порушення законодавчих норм п. 198.3 та п. 200.4 Податкового кодексу України полягає в тому, що платником до заявленої загальної суми бюджетного відшкодування включені суми ПДВ, не підтверджені документальними позаплановими перевірками за попередні податкові періоди, та суми ПДВ, не підтверджені цією перевіркою.
Судова колегія не погоджується з таким ствердженням відповідача, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування податкового кредиту за спірний період.
Пунктом 198.3 Податкового кодексу України встановлено: "Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."
Пунктом 200.4 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.
Аналізуючи наведене, Податковий кодекс України не ставить право платника на бюджетне відшкодування в залежність від результатів перевірок попередніх податкових періодів - бюджетному відшкодуванню підлягають суми ПДВ, фактично сплачені постачальникам у податкових періодах, що передують місяцю його декларування, незалежно від того, чи підтвердив податковий орган заявлені суми бюджетного відшкодування по деклараціям за попередні періоди.
Також в акті перевірки відповідачем підтверджено, що заявлені до бюджетного відшкодування суми 33068 грн., 19439 грн., 913,33 грн., 1486,32 грн. фактично сплачені постачальникам в листопаді 2011р., і тільки сума ПДВ 29583 грн. за вересень 2011 р. не сплачена постачальнику. Але цей висновок спростовується наданими позивачем копіями платіжних документів ТОВ "Радуга Трейдінг" - ПДВ в загальній сумі 29583,30 грн. був сплачений постачальнику ТОВ "Укравтозапчастина" платіжними дорученнями № 451 від 01.11.2011 та № 559 від 30.11.2011.
Таким чином, задекларований позивачем до бюджетного відшкодування в Декларації за грудень 2011 р. ПДВ в загальній сумі 84489 грн. фактично сплачений постачальникам в місяці, що передує місяцю декларування бюджетного відшкодування - в листопаді, в повній відповідності до законодавчих норм Податкового кодексу. Тому будь-які законні підстави для висновку про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування у податкового органу відсутні.
Стосовно завищення на 148051грн. залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 Декларації), таке ствердження є невірним тлумачення податковим органом законодавчої норми п. 102.5 Податкового кодексу та змісту додатка 2 до Декларації з ПДВ.
Вказаним пунктом встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Тобто, цим пунктом регулюється термін подання заяв, а не порядок розрахунку залишку сум від'ємного значення попередніх податкових періодів. Залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів та сума бюджетного відшкодування ПДВ - це різні показники Декларації з ПДВ.
Додаток 2 до Декларації з ПДВ має назву "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", і в ньому взагалі не йдеться про бюджетне відшкодування. Суми від'ємного значення за періоди з травня 2006 р. по грудень 2008 р. (які в сумі складають 148051 грн.) не заявлялись позивачем до бюджетного відшкодування: як вбачається з матеріалів справи, в заявлену до відшкодування суму 84489 грн. увійшли суми ПДВ, сплачені постачальникам в листопаді 2011 р. за товари (послуги), отримані в період з липня по листопад 2011 р.
Враховуючи наведене помилковим є висновок, викладений в акті перевірки, який містить непорівнянні показники щодо залишку від'ємного значення включена на суму ПДВ у розмірі 113077 грн., по яким минув строк давності (1095 днів).
З урахуванням зазначеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки Акту перевірки про завищення на 84489 грн. суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника по Декларації за грудень 2011 р., та про завищення на 148051 грн. залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, суперечать законодавчим нормам ПК України, тому податкові повідомлення-рішення № 0000792301 та № 0000802301 від 20.03.2012, прийняті на підставі хибних висновків акту перевірки від 14.03.2012, підлягають скасуванню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.12 по справі № 2а-3811/12/0170/6 залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 березня 2012 р.
Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.С. Цикуренко
Судове рішення № 26292032, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3811/12/0170/6. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: