Постанова № 26292003, 17.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-357/12/2770

17.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Севастополь" - Пешкова Олена Володимирівна, довіреність б/н від 21.02.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Мільков Назар Олександрович, довіреність № 27/9/10-039 від 14.03.12

розглянувши матеріали справи № 2а-357/12/2770 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Севастополь" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 05.06.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Севастополь" (пр. Нахімова, 8, м. Севастополь,99011)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова 37, м. Севастополь,99011)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 05.06.12 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Севастополь" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 05.06.12 та прийняти нове рішення по справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 05.06.12 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 05.06.12 року без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Севастополь» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00006920151 та №00006910151 від 29 листопада .2011 року.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Севастополь», згідно свідоцтва серії А00 №718717 є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку у відповідача. (а.с.29)

Згідно матеріалів справи, 15 листопада 2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Ресторан «Севастополь»., за результатами якої складено акт № 9293/10/15-1/36567603 від 15 листопада 2011 року (а.с.9-11).

Згідно зазначеного акту перевірки, відповідач вказує на порушення ТОВ «Ресторан «Севастополь»вимог п.п.150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, яке відобразилось у заниженні від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на 158 119,00 грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 28 909,00 грн.

На підставі акту перевірки керівництвом ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006910151 від 29 листопада 2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 158 119,00 грн. та № 0006920151 від 29 листопада 2011 року про донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 28 909,00 грн. (а.с.16, 17)

07 грудня 2011 року ТОВ «Ресторан «Севастополь»звернулось до Державної податкової адміністрації в м. Севастополі із скаргою на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 0006910151 від 29 листопада 2011 року та № 0006920151 від 29 листопада 2011 року (а.с.18-22).

За розглядом скарги позивача, відповідач рішенням від 01 лютого 2012 року за вих. №23/10/10-225 залишив податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 0006910151 від 29 листопада 2011 року та № 0006920151 від 29 листопада 2011 року без змін, а скаргу -без задоволення (а.с.26-28).

Згідно матеріалів справи, 09 серпня 2011 року TOB «Ресторан «Севастополь»надало до ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, в якої задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього періоду (рядок 06.6) у сумі 158 119,00 грн., значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) дорівнює 0 грн. (а.с.66-67).

16 серпня 2011 року TOB «Ресторан «Севастополь»надало до ДПІ в Ленінському районі м Севастополя уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, в якої задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього періоду (рядок 06.6) у сумі 158 119,00 грн., від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) дорівнює 32 405,00 грн. (а.с.68-69).

Зі змісту декларації з податку на прибуток підприємств та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року вбачається, що до складу від'ємного значення позивачем включені збитки 2010 року в сумі 158 119,00 грн.

На думку відповідача, до складу витрат 2 кварталу 2011 року TOB «Ресторан «Севастополь»мало право включити виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке отримане за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року без врахування раніше понесених збитків у сумі 158 119,0 грн.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75).

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0006910151 від 29 листопада 2011 року прийнято на підставі пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 та пункту120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. (п.5.1. ст.5 Закону № 334/94)

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно ст.6 Закону № 334/94, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 Податкового кодексу України.

Згідно п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить, а отже, такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0006920151 від 29 листопада 2011 року судова колегія зазначає наступне.

В акті перевірки № 9293/10/15-1/36567603 від 15 листопада 2011 року, відповідач зазначає, що платником занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 28909 гривень та вказує, що відповідальність за заниження податкового зобов'язання або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток передбачена ст.6 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України. (а.с.9-11)

Судова колегія звертає увагу, що ст. 6 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України визначає, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Відповідно до п.76.2. ст.76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. (п.86.2 ст. 86 Податкового кодексу України)

Але, в супереч вимог п.86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, відповідачем не вказано, які саме порушення встановлено при проведенні зазначеної перевірки в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 28909,00 грн..

Сумуючи наведене, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток на 28909,00 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції не обґрунтовано погодився з думкою податкового органу про те, що до складу 2 кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. У ст. 202 КАС України наведені підстави для скасування постанови.

Колегія судів ухвалює нову постанову, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріально права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Севастополь" задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 05.06.12 по справі № 2а-357/12/2770 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Севастополь" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0006910151 від 29 листопада 2011 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Севастополь".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0006920151 від 29 листопада 2011 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Севастополь".

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Севастополь" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1150,29 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко