Ухвала суду № 26291952, 27.08.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2894/12/0170/26

27.08.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Облетова Галина Василівна, довіреність № 001/3 від 10.01.12

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Мазур Олександр Анатолійович, довіреність № 001/9 від 06.04.12

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Чернишова Наталія Анатоліївна, довіреність № 001/14 від 14.09.11

представник відповідача, Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-2894/12/0170/26 за апеляційною скаргою Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 27.04.12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників, буд. 1, смт. Приморський, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98176)

до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.12 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення від 12.03.2012 року № 0000012203 про зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2011 року на суму 4833,00 грн., за липень 2011 року на суму 180,00 грн.

Стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,30 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.12 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання звились представники позивача, проти апеляційної скарги заперечували та просили залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.12 без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В апеляційній сказі відповідач зазначає, що встановлено завищення ВАТ «ФСК «Море» від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ (рядок 18 декларації) за травень 2011 р. на суму 4833 гри., за липень 2011 р. на суму 180 грн. в порушення п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п. 201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755. Враховуючи те, що у ТОВ «Хімресурси»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, в порушення ст.626, ч.1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст.662, ч.2 ст.689, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, згідно до ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ч.1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди ВАТ «ФСК «Море» з вищезазначеним підприємством є нікчемними.

Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 12.03.2012 року № 0000012203 про зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2011 року на суму 4833,00 грн., за липень 2011 року на суму 180,00 грн. (а.с. 3-7)

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»зареєстроване у якості юридичної особи 13.07.2010 року виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 440112 та довідкою АБ № 051583 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.34, 35).

Суд зазначає, що ВАТ ««Феодосійська суднобудівна компанія «Море»взято на облік платника податків 18.07.1990 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 08.11.2010 року № 895 (а.с.37).

ВАТ ««Феодосійська суднобудівна компанія «Море»є платником податку на додану вартість, про що 01.08.2001 року податковим органом видано Свідоцтво № 00438442 серії НБ № 090957 (а.с.36).

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»з питань взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Хімресурси»за період з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року, про що складено акт перевірки від 28.02.2011 року № 518/23-4/14309008 (а.с.11-18).

Згідно зазначеного акту перевіркою встановлено:

- завищення ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ (рядок 18 Декларації) за травень 2011 року на суму 4833 грн., за липень 2011 року на суму 180 грн. в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2011р. на суму 19261грн.;

- враховуючи те, що у ТОВ «Хімресурси»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, в порушення ст. 626, ч. 1 ст. 628, 629, ст. 655, ст.656, ст. 658, ст. 662, ст. 689, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог, зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, згідно до ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»з вищезазначеним підприємством є нікчемними.

Позивачем внесено до Феодосійської МДПІ АР Крим заперечення на Акт перевірки позапланової виїзної перевірки № 518/23-4/14309008 від 28.02.2011 року (а.с.20-21).

Відповіддю від 12.03.2012 року за № 4610/10/22-304 Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби залишила висновки, викладені в акті перевірки від 28.02.2012 року № 518/23-4/14309008, в наступній редакції:

- завищення ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ (рядок 18 Декларації) за травень 2011 року на суму 4833 грн., за липень 2011 року на суму 180 грн. в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2011р. на суму 19261грн.;

- враховуючи те, що у ТОВ «Хімресурси»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, в порушення ст.626, ч. 1 ст. 628, 629, ст. 655, ст.656, ст. 658, ст. 662, ст. 689, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог, зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, згідно до ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»з вищезазначеним підприємством є нікчемними (а.с.23-24).

На підставі акту перевірки від 28.02.2011 року № 518/23-4/14309008 Феодосійською МДПІ АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012203 від 12.03.2012 року, яким ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5013 грн., у тому числі за липень 2011 року на 4833,00 грн. та за серпень 2011 року на 180,00 грн. (а.с.10).

Згідно акту перевірки від 28.02.2011 року №518/23-4/14309008 посадовою особою податкового органу зазначено, що згідно отриманим від ДПІ у Комінтерновському районі м. Харкова (вих. № 420/7/23-109 від 27.01.212 року) матеріалами перевірки ТОВ «Хімресурси»(ЄДРПОУ 32676108, м. Харків) з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Хармат»(код ЄДРПОУ 34018183) за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року, ТОВ «Єжспецатоменергомонтаж»(код ЄДРПОУ 33010817) за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року, ТОВ «Турбопласт Україна»(код ЄДРПОУ 37189531) за період з 01.04.2011 року по 31.07.2011 року від 25.01.2012 року № 101/23-104/32676108 (довідка № 101/23-104/32676108 від 25.01.2012 року) встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Хімресурси»по взаємовідносинам з ПП «Хармат»(ЄДРПОУ 34018183) за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року, ТОВ «Єжспецатоменергомонтаж»(код ЄДРПОУ 33010817) за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року, ТОВ «Турбопласт Україна»(код ЄДРПОУ 37189531) за період з 01.04.2011 року по 31.07.2011 року та відповідно подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до контрагентів покупців за перевіряє мий період.

Згідно проведеної перевірки ТОВ «Хімресурси»не має власних офісних, виробничих (торгівельних, складських приміщень, тощо) орендує офісне приміщення, згідно угоди оренди нежитлового приміщення.

Згідно аналізу податкової звітності з ПДВ за перевіряємий період 2011 року та додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», наданих до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова встановлено, що основними контрагентами-постачальниками за перевіряємий період 2011 року ТОВ «Хімресурси»були: ПП «Хармат», TOB «Южспецатоменергомонтаж», TOB «Трубопласт Україна».

Відповідно отриманих відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України встановлено, що робітники, які оформлені на підприємстві ПП «Хармат», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», TOB «Трубопласт Україна»також одночасно оформлені працівниками інших підприємств.

Відповідно документів наданих для перевірки TOB «Хімресурси»укладено угоду купівлі-продажу з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж»(ТОВ «ЮСАЕМ») код ЄДРПОУ 33010817 за № 0607 від 06.07.2011 року де ТОВ «Хімресурси»є «Покупцем»на поставку товару за специфікацією. Згідно Статті 3 наданого до перевірки Договору купівлі-продажу № 0607 доставка Товару здійснюється Продавцем, тобто ТОВ «Южспецатоменергомонтаж».

За даними програмного забезпечення «ДАІ-2000»Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області за підприємством TOB «Южспецатоменергомонтаж»транспортні засоби не зареєстровані. Документи щодо транспортування товару та вантажні роботи TOB «Хімресурси»не надані. Інформація, щодо наявності/відсутності, станом на початок та кінець періоду, що звірявся дебіторської/кредиторської заборгованості по розрахунках із TOB «Южспецатоменергомонтаж»підприємство TOB «Хімресурси»не надано. Платіжні доручення або інші документи підтверджуючі сплату за товар ТОВ «Хімресурси»надані не були.

За місцем реєстрації TOB «ЮСАЕМ»його посадові особи відсутні, про що складено акт № 185/234/33010817 від 04.08.2011року про відсутність суб'єкта господарювання за юридичною/фактичним місцезнаходженням. До ВПМ ХОДПІ передано запит на встановлення місцезнаходження № 581/234 від 05.08.2011 року.

Підприємство станом на 15.11.2011 має стан «7»- до ЄДРС внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Перевіркою встановлено, що підприємство TOB «ЮСАЕМ»не знаходиться за місцезнаходженням, фактичне місцезнаходження не встановлено, відповідно до даних АДБ при ГУМВС України у Харківській області директор та засновник ОСОБА_7 не значиться, особа, що значиться в якості головного бухгалтера повідомила про непричетність до діяльності TOB «ЮСАЕМ», підписи головної бухгалтера на документах податкової звітності не належать особі, яка значиться в якості головного бухгалтера.

Відповідно до висновку довідки встановлено:

- Неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій TOB «ЮСАЕМ»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у періоді з 01.07.2011 року-30.09.2011 року.

- В порушення п. 85.2 ст. 85 та ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 зі змінами та доповненнями дані податкової звітності ТОВ «Южспецатоменергомонтж»документально не підтверджені.

- Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 135.2 ст. 135 , п. 138.2 ст. ё38, ст. 185, ст. 187, ст. 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

В Акті перевірки податковим органом зазначено, що в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»до складу податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, включено суму ПДВ 5013,00 грн. по податковим накладним постачальника ТОВ «Хімресурси», виписаним з порушенням, на підставі нікчемного правочину.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. (ч.ч.1,2 ст. 173 Господарського кодексу України)

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Але слід враховувати, що таке право органи податкової служби мають реалізовувати виключно при наявності підстав та умов, передбачених законодавством України.

Частину 1 статті 207 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок встановлені частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), що стосується також правочинів, які порушують публічний порядок. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, органи податкової служби стосовно угод, які вони вважають такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, можуть звертатись до судів із позовами виключно про стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими правочинами, посилаючись на їхню нікчемність.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Висновки про наявність або відсутність ознак угоди, які відносять її до такої, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства зазначаються судом у мотивувальній частині рішення по справі за позовом органів податкової служби про застосування наслідків вчинення угод, укладених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Встановлено, що висновки позивача про те, що угода, укладена між відповідачем та контрагентами є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають вимогам діючого законодавства України враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

Встановлено, що 26.04.2011 року між ТОВ «Хімресурси»(Продавець) та ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»(Покупець) укладений Договір № 149/11-085, предметом якого є постачання товару за маркою, кількістю та ціні на підставі специфікацій, узгоджених у кожному конкретному випадку (а.с.49).

Строк дії договору -з моменту підписання і до 31.1.2012 року.

На виконання договору та на підтвердження купівлі-продажу до матеріалів справи надані специфікація № 1 від 26.04.2011 року на поставку товару -плівка ПВХ марка «Г»0,3х1200, ГОСТ 16272-79 у кількості 500 кг вартістю 28998, у тому числі ПДВ -4833; специфікація № 2 від 07.07.2011 року на поставку товару -прес матеріал АГ-4С, ГОСТ 20437-89Е у кількості 12 кг вартістю 1080 грн., у тому числі ПДВ -180 грн.; специфікація № 3 від 04.10.2011 року на поставку товару -прес матеріал АГ-4С, ГОСТ 20437-89Е у кількості 24 кг вартістю 2208,10грн., у тому числі ПДВ -368,02 грн; специфікація № 4 від 14.12.2011 року на поставку товару-прес матеріал АГ-4С, ГОСТ 20437-89Е у кількості 12 кг вартістю 1104,05грн., у тому числі ПДВ -184,01 грн.; специфікація № 5 від 23.01.2012 року на поставку товару-прес матеріал АГ-4С, ГОСТ 20437-89Е у кількості 36 кг вартістю 3312,14грн., у тому числі ПДВ -552,02 грн. (а.с.50, зворотній бік а.с.50, а.с.51, зворотній бік а.с.51, 52).

Встановлено, що реальне виконання укладеної угоди за Договором 149/11-085 від 26.04.2011 року підтверджено також податковою накладною № 5 від 10.05.2011 року на загальну суму з ПДВ 28998,00грн. (а.с.56); платіжним дорученням №411584 від 10.05.2011 року на суму 28998,00грн. (зворотній бік а.с.56); прибутковий ордер №110962/103 (а.с.57); рахунком -фактурою №156 від 26.04.2011 року (зворотній бік а.с.57); видатковою накладеною № 128 від 16.05.201 року (а.с.58); податковою накладною №19 від 15.07.2011 року на загальну суму з ПДВ 1080,00грн. (а.с.87); платіжним дорученням № 412287 від 15.07.2011 року на суму 1080,00грн. (зворотній бік а.с.87); прибутковий ордер № з111372/103 (а.с.8); рахунком-фактурою № 325 від 07.07.2011 року (зворотній бік а.с.88); видатковою накладеною № 220 від 21.07.2011 року (а.с.89); вантажною декларацією № ХА-6696096 товарно -транспортною накладною від 21.07.2011 року (а.с.90).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно податкових накладних № 5 від 10.05.2011 року на загальну суму з ПДВ 28998,00 грн. та № 220 від 21.07.2011 року слід зазначити, що зазначена податкова накладна відповідає усім вимогам Податкового кодексу України, щодо належного оформлення податкових накладних. (а.с. 56,89)

Ствердження відповідача про відсутність у позивача права на податковий кредит визначений на підставі зазначеної податкової накладної, у зв'язку із тим, що зазначені в цій накладній операції мають ознаки нікчемного правочину не підтверджується матеріалами справи.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 12.03.2012 року № 0000012203 про зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2011 року на суму 4833,00 грн., за липень 2011 року на суму 180,00 грн. підлягають задоволенню.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.12 по справі № 2а-2894/12/0170/26 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко