Постанова № 26290612, 12.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 р.Справа № 2-а-6701/11/1470

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Осіпова Ю.В.,

суддів -Золотнікова О.С., Скрипченко В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварц-Електронік»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва (правонаступник - ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС) про визнання дій неправомірними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2011 року ТОВ «Кварц-Електронік»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва та, з урахуванням уточнень до позову, просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки;

- скасувати наказ ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва №1496 від 28.07.2011р. про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва №0000220231 від 25.08.2011 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ДПІ, на його думку, не мало належних підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки, оскільки підстави для проведення такого виду перевірки чітко викладені в ст.78 Податкового Кодексу України. Підприємство ж, в свою чергу, своєчасно та в повному обсязі надало всі документи які витрибовувала ДПІ своїми листами від 29.04.2011р. та 22.06.2011р., а відтак, проведення такого виду перевірки, на думку позивача, є незаконним. Окрім того, про намір провести перевірку відповідач повідомив підприємство також не належним чином, тобто лише після складеного акту перевірки позивачеві був надісланий наказ про призначення перевірки. Окрім того, позивач також вважає, що викладенні в Акті перевірки від 08.08.2011р. висновки не відповідають дійсності. Так, визнання угоди нікчемною, укладеної між ТОВ «Кварц-Електронік»та ТОВ «КПВ Граніт»на поставку товару, на підставі актів перевірки взаємовідносин між ТОВ «КПВ Граніт»та ТОВ «Контрвегаюг», а також між ТОВ «КПВ Граніт»та ТОВ «Юмекс Трансг»є безпідставним й не законним, та суперечить нормам цивільного та господарського законодавства України, оскільки позивач не може нести відповідальність за несвоєчасну сплату податків своїми контрагентами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року адміністративний позов ТОВ «Кварц-Електронік»фактично задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва №0000220231 від 25.08.2011 року та наказ №1496 від 28.07.2011р. про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки.

По позовним вимогам щодо визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки окружним судом конкретне рішення фактично не прийнято.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Кварц-Електронік»в задоволенні усіх позовних вимог повністю.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх законних підстав для її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «Кварц-електронік»зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності 05.11.1993 року, знаходиться на обліку в ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва, є платником ПДВ та здійснює свою діяльність відповідно до Статуту (а.с.13-17).

Згідно довідки ГУ Статистики у Миколаївській області, позивач здійснює господарську діяльність за визначеними КВЕДами - 32.20.1 - виробництво апаратури для трансляції та ретрансляції передач; 51.70.1 - інші види оптової торгівлі; 52.12.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (а.с.18а).

Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва проведено документальну невиїздну перевірку з питань взаємовідносин позивача з ТОВ «КПВ Граніт»за грудень та березень 2010 року. За результатами перевірки було складено акт перевірки №2464/23-100/20870329 від 08.08.2011 року (а.с.27-34).

Вказана невиїзна позапланова документальна перевірка була проведена на підставі наказу №1496 від 28.07.2011 року, винесеного начальником ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва (а.с.123).

Так, даною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 пр.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого, занижено ПДВ у перевіряємому періоді на суму 17 717,67 грн. , тобто за грудень 2010р. - на суму 4 711,67 грн., а у квітні 2011 року - на суму 13 006 грн. (а.с.15).

На підставі виявлених порушень, відповідач 25.08.2011р. виніс податкове повідомлення-рішення №0000220231 (а.с.35) про збільшення позивачу грошового зобов'язання зі сплати ПДВ в сумі 18 896,59 грн.

Вирішуючи справу по суті та приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії податкового органу є неправомірними, безпідставними та такими, що вчинені з порушенням приписів діючого податкового законодавства України, а саме відповідачем не було дотримано умови, з якими закон пов'язує право ДПІ на призначення та проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а відтак відсутні визначені ст.ст.78,79 ПК України обставини, які надають право органу ДПС для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх лише частково обґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, причиною виникнення даного спору фактично стало питання щодо правомірності призначення та проведення спірної позапланової перевірки.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач по справі (т.б. ДПІ) - є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватися вимогам наведеної норми Конституції України, Податкового кодексу України та вимогам Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ (із змінами і доповненнями). При цьому, права органу державної податкової служби підлягають законодавчим обмеженням та реалізуються з дотриманням порядку, встановленого чинним законодавством України.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім НБУ) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що «документальною перевіркою» вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, нота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка водиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої пості, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, винних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, троль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У відповідності до приписів п.79.1 ст.79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77,78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 ст.79 Податкового кодексу України також встановлено, що «документальна позапланова невиїзна перевірка»проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу ДПС, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Так, судом 1-ї інстанції було встановлено, що спірний наказ №1496 від 28.07.2011 року про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки товариства було винесено з порушенням приписів Податкового кодексу та підлягає скасуванню.

Однак, разом з тим, колегія суддів не погоджується з такою позицією окружного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та, з урахуванням положень п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України, «документальна невиїзна перевірка»здійснюється за наявності такої обставини, як за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової протягом 10-ти робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з оскаржуваного наказу начальника ДПІ №1496 від 28.07.2011 року, в якості підстави для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Кварц-Електронік»зазначено -отримання податковою інспекцією від ДПІ у Жовтневому районі матеріалів документальної невиїзної перевірки про порушення одним з безпосередніх контрагентів позивача -ТОВ «КПВ Гранит» податкового законодавства.

Також, в матеріалах справи містяться запити ДПІ до позивача з вимогою надати документи та пояснення щодо його взаємодій з ТОВ «КПВ Граніт»(а.с.23,25), а також листи-відповіді які ТОВ «Кварц-Електронік»надав до ДПІ разом із необхідними документами які стосуються господарських відносин із ТОВ «ВКП Граніт»(а.с.24,26), дослідивши які, в свою чергу, податковий орган дійшов висновку щодо наявності можливих порушень позивачем податкового законодавства та відповідно, про необхідність проведення його перевірки.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, приходить до висновку про те, що начальник ДПІ, в даному конкретному випадку, мав усі необхідні підстави для винесення спірного наказу №1496 від 28.07.2011 року про проведення даної перевірки позивача, а тому, відповідно, ці позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Що ж стосується інших позовних вимог ТОВ «Кварц-Електронік»про визнання протиправними дій відповідача щодо безпосереднього проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, по яким окружним судом конкретне рішення фактично прийнято не було, та про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ №0000220231 від 25.08.2011 року, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими та приходить до висновку про необхідність їх задоволення, з наступних підстав.

Як вже зазначалося вище, порядок проведення документальної невиїзної перевірки визначений положенням ст.79 ПК України. У п.79.1 цієї статті зазначено, що документальна невиїзна позапланова перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу ДПІ рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77,78 цього Кодексу. До того ж, згідно з п.79.2 ст.79 даного Кодексу, така перевірка проводиться посадовими особами органу ДПІ виключно на підставі рішення керівника ДПІ, оформленого наказом, та за умови надіслання платникові податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що рішення (т.б. наказ керівника ДПІ) про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки може бути прийнято у разі існування підстав передбачених ст.78 ПК України, а розпочата така перевірка може бути лише за умови вручення відповідного наказу та повідомлення про дату початку перевірки платнику податків.

Отже, виходячи з вищевикладених норм Закону та фактичних обставин справи, судова колегія встановила, що наказ про призначення перевірки та повідомлення про початок перевірки позивач отримав вже після її проведення - 10.08.2011 року (а.с.128), розпочата перевірка була у день відправлення рекомендованим листом спірного наказу від 28.07.2011 року, закінчилася перевірка 03.08.2011р., а спірний акт перевірки був оформлений аж 08.08.2011р.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем (т.б. ДПІ), в даному випадку, не було дотримано усіх необхідних умов, з якими закон пов'язує право податкового органу на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки.

Отже, за таких обставин, апеляційний суд доходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку про те, що зазначеними діями ДПІ позивача фактично було позбавлено достатнього часу та можливості для своєчасної та повної підготовки первинних документів з метою прийняття участі в проведенні вищезазначених невиїзних документальних перевірок та надання цих матеріалів контролюючому органу з метою підтвердження дійсних фактів проведення господарських операцій між позивачем та суб'єктами господарської діяльності, зазначеними в рішеннях, оформлених наказах.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного та приймаючи до уваги конкретні обставини справи, судова колегія приходить вважає, що у начальника ДПІ хоча і були належні підстави приймати рішення, оформлене наказом №1496 від 28.07.2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки позивача, але, разом з тим, у працівників (т.б. перевіряючих) податкового органу, в свою чергу, у зв'язку із несвоєчасним отриманням керівництвом товариства вказаного наказу, були відсутні достатні обставини та підстави розпочинати та реально проводити цю документальну перевірку, оформлену актом від 08.08.2011р.

Стосовно ж, висновків перевіряючих про нікчемність договору поставки між позивачем та ТОВ «КПВ Граніт», колегія суддів, не зважаючи на те, що позивачем вони безпосередньо не оскаржувались, вважає за необхідне зазначити, що суд 1-ї інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що працівники ДПІ під час перевірки дійшли хибного висновку щодо нікчемності цієї угоди, оскільки з матеріалів справи видно, що позивачем до окружного суду було надано усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності цієї господарської операції та щодо настання економічних наслідків у вигляді збільшення майнового стану позивача за рахунок продажу приладів виготовлених з поставленого товару (а.с.36-80, 129-148).

Посилання ж відповідача на Акти перевірки щодо проведення невиїзних документальних перевірок ТОВ «КПВ Граніт»з іншими контрагентами, на думку колегії суддів, не можуть бути покладені в обґрунтування висновків щодо визнання договору поставки товару між ТОВ «Кварц-Електронік»та ТОВ «КПВ Граніт»нікчемним, оскільки цими перевірками взаємовідносини останнього із позивачем не перевірялися.

Також при цьому слід зазначити, що відповідно до ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

До того ж, згідно із ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, в порушення цих вимог КАС України, представники відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, свою правову позицію суду 1-ї та 2-ї інстанції не довели та належним чином її не обґрунтували, в зв'язку із чим, судова колегія приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає положенням Закону "Про державну податкову службу в Україні" та Податковому кодексу України, а зроблені у спірному акті висновки, в свою чергу, є необґрунтованими і передчасними.

До того ж, слід вказати, що згідно із ст.61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер, тобто, в даному конкретному випадку, позивач не може відповідати за дії (чи бездіяльність) своїх контрагентів або 3-х осіб у другій чи третій ланках ланцюга постачання товару. Крім того, з системного аналізу податкового законодавства також вбачається, що навіть, якщо ці контрагенти не виконали свої податкові зобов'язання по сплаті податків до бюджету, то це тягне за собою відповідальність і негативні наслідки саме до таких контрагентів.

Таким чином, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з наданою судом 1-ї інстанцією правовою оцінкою обставин щодо незаконності дій по проведенню спірної позапланової перевірки Товариства та протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не повністю відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже, враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи в межах апеляційної скарги і відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва -задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварц-Електронік»- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварц-Електронік».

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва №0000220231 від 25.08.2011 року.

У задоволенні решти позовних вимог щодо скасування наказу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва №1496 від 28.07.2011р. про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Кварц-Електронік»-відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко