Ухвала суду № 26290431, 19.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р.Справа № 2-а-4565/10/2170

Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до малого приватного підприємства "Тайфун" про стягнення фінансових (штрафних) санкцій, та за позовом малого приватного підприємства "Тайфун" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2010 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулась до суду з адміністративним позовом до малого приватного підприємства "Тайфун" про стягнення 278437 грн. 80 коп. штрафних санкцій за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосованих рішенням ДПІ від 12.04.10 № 0007782307. ДПІ посилається на несплату санкцій в добровільному порядку. Мале приватне підприємство "Тайфун" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення ДПІ від 12.04.10 № 0007782307 про застосування 278437 грн. 80 коп. штрафних санкцій за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон про РРО). В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на пропуск строку давності для застосування штрафу за порушення норм обігу готівки, відсутність у підприємства статусу підприємства торгівлі, не здійснення в місці отримання товарів (надання послуг) операцій з розрахунків у готівковій формі.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року відмовлено Державній податковій інспекції у м. Херсоні в задоволенні позову про стягнення з малого приватного підприємства "Тайфун" штрафної санкції в розмірі 278437 грн. 80 коп. Адміністративний позов малого приватного підприємства "Тайфун" задоволено.

Визнано нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 12.04.10 № 0007782307 про застосування до МПП "Тайфун" штрафних санкцій в сумі 278437 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з даною постановою суду Державна податкова інспекція у м. Херсоні подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що судом першої інстанції не всебічно, не повно розглянуті всі обставини справи, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведена планова виїзна перевірка малого приватного підприємства "Тайфун" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.09, за результатами якої складено акт від 29.03.10 № 1451/23-5/14137978. В акті зазначено, що позивачем порушені приписи п. 1 ст. 3 Закону про РРО, а саме проведення розрахункових операцій з реалізації товару (поліпропілен) та надання транспортних послуг на загальну суму 55687 грн. 06 коп. за період 30.03.07 по 07.08.09, розрахункові операції оформлені прибутковими касовими ордерами. За висновками акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Херсоні було прийнято рішення № 0007782307 від 12.04.10 про застосування 278437 грн. штрафних санкцій на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Задовольняючи позовні вимоги МПП "Тайфун" суд першої інстанції виходив з того, що діяльність підприємства з придбання поліпропілену не може відноситись до торгівельної діяльності у розумінні Закону про РРО, та МПП "Тайфун" не є підприємством торгівлі, операції з поставки товарів не повинні проводитись із застосуванням РРО. При проведенні розрахунків за транспортні послуги на позивача розповсюджується норма п.1 ст. 9 Закону про РРО, яка дозволяє оформляти розрахункові операції із використанням прибуткових касових ордерів.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Згідно з Законом про РРО здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів) при продажу товарів (наданні послуг) повинно проводитись із застосуванням РРО. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) , які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти (ст. 1 Закону про РРО).

Пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

В ст. 9 Закону про РРО міститься виключення, відповідно до яких окремим особам дозволяється не використовувати РРО та розрахункові книжки при розрахунках за готівку. Зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Готівковими коштами, які надійшли до каси підприємства за наведеними в акті перевірки касовими ордерами, сплачувались вартість оптових партій поліпропілену та транспортні послуги, пов'язані з поставкою поліпропілену, який є товаром промислового призначення, використовувалась для виробництва поліпропіленових виробів (плівки, труб, мішків, тари). Поліпропілен був відвантажений зі складу продавця та перевезений до складу ТОВ "Амалтея", який купив поліпропілен у МПП "Тайфун" для здійснення виробництва інших товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що МПП "Тайфун" не відноситься до підприємств торгівлі та громадського харчування, не здійснював торгівлю, а проводив розрахункові операції у сфері поставки продукції виробнику інших товарів з цієї продукції, та наданні транспортних послуг.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265). ДПІ не заперечувала наявності договорів поставки товару та договорів на надання транспортних послуг, відмінність яких від угод купівлі-продажу полягає в правовому статусі продавця та покупця та мети придбання товарів.

Згідно з Порядком заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 108, торговельна діяльність це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. Торгова діяльність може здійснюватись у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій (громадського харчування) сфері. У Класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009:2005 від 26.12.2005 № 375 оптова торгівля (група 51) визначена як перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції, іншими заготівельними організаціями тощо.

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено такі терміни: оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Тобто у сфері торгівлі суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють торгову діяльність, яка передбачає купівлю продаж саме товарів народного споживання. У свою чергу товари народного споживання це товари, що безпосередньо споживаються населенням, а не використовуються для виробництва інших товарів.

Дія Закону поширюється лише на діяльність суб'єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а не на всіх суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи підприємства щодо недотримання строків давності при застосуванні штрафних санкцій до МПП "Тайфун" за порушенні у сфері готівкового обігу. Посилання ДПІ на не розповсюдження дії ст. 250 Господарського кодексу України (ГКУ) на відносини застосування штрафних санкцій за порушення Закону про РРО не сприймається до уваги, оскільки за своєю суттю передбачена статтею 17 Закону про РРО фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією і її застосування врегульоване нормами глави 27 ГКУ. Адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а тому передбачений статтею 250 ГК строк адміністративно-господарської санкції застосовується при їх реалізації.

Згідно з п. 5 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в п. 1 цього розділу строку. Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення. Враховуючи те, що Законом про РРО не були передбачені строки застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 цього Закону, нормами ст. 250 Господарського кодексу України було обмежено термін застосування цих фінансових санкцій, тобто пом'якшено відповідальність, тому положення цієї статті застосовуються до відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Як вбачається з акта державної податкової інспекції 29.03.10 було виявлено порушення підприємством пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР які відбулись 30.03.07-07.08.09, тому штрафні санкції не можуть бути застосовані за порушення, які скоєні до 29.03.09.

Враховуючи вищевикладене, МПП "Тайфун" не було порушено статтю 1, 3 вищезазначеного Закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до підприємства на підставі пункту 1 статті 17 цього ж Закону штрафних санкцій.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги МПП "Тайфун" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі № 2-а-4565/10/2170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян