Ухвала суду № 26288241, 29.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 р.Справа № 2а-880/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Грінченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2012р. по справі № 2а-880/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валківський завод продтоварів "ГАЛС"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валківський завод продтоварів «ГАЛС»(надалі за текстом -позивач, ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС»), звернувся до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі за текстом - Нововодолазька МДПІ, відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000202310/0 від 31.08.2012 року; №0000202310/1 від 26.11.2010 року; №0000012310 від 27.01.2011 року; №0000212310/0 від 31.08.2010 року; №0000212310/1 від 26.11.2010 року; №0000212310/2 від 28.01.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 р. позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення винесені Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією в Харківській області від 31.08.2010 року №0000212310/0, від 26.11.2010 року №0000212310/1 та від 28.01.2011 року №0000212310/2 і від 27.01.2011 року №0000012310.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи а саме: п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС»пройшло передбачену процедуру державної реєстрації та взято на податковий облік як платник податків у Нововодолазькій МДПІ у Харківській області.

Фахівцями Нововодолазької МДПІ проведено планову виїзну перевірку підприємства -позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт № 1917/23-0-33/23324461 від 17.08.2010 року.

Перевіркою встановлено та актом зафіксовано порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 6810,0 грн. та п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 35854,0 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 року в сумі 34534,0 грн., за 4 квартал 2008 року завищено в сумі 11730,0 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 7896,0 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 5154,0 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 31.08.2010 року №0000202310/0 по податку на прибуток сумі 187935,50 гривень, в тому числі за основним платежем у сумі 35854,0 грн. та штрафними санкціями у сумі 152081,50 грн. та №0000212310/0 по податку на додану вартість у розмірі 10215,00грн., у т.ч. за основним платежем у сумі 6810,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 3405,00 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень до податкових органів, ДПА у Харківській області було скасоване податкове повідомлення - рішення Нововодолазької МДПІ №0000202310/0 від 31.08.2010 року та №0000202310/1 від 26.11.2010 р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 3018,00 грн., а в іншій частині рішення залишено без змін, а скаргу підприємства без задоволення. Нововодолазькою МДПІ було видано нове податкове повідомлення-рішення від 27.01.2011 року №0000012310 з податку на прибуток на суму 184917,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень Нововодолазької МДПІ від 31.08.2010 року №0000212310/0, від 26.11.2010 року №0000212310/1 та від 28.01.2011 року №0000212310/2 і від 27.01.2011 року №0000012310 суд першої інстанції виходив з їх неправомірності та необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Правила формування податкового кредиту на час виникнення та існування спірних правовідносини були врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо говірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

За приписами п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна, видана платником податку, який надає товари (послуги) є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, передумовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в перевіряємому періоді стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ВАТ «Красноградські продтовари».

Податковий кредит по операції з придбанням у ВАТ «Красноградські продтовари»відображено у декларації по ПДВ за березень 2008 р., про що свідчить запис у реєстрі податкових накладних за березень 2008 р.

З наданої позивачем податкової накладної вбачається, що порядковий номер податкової накладної - №2 від 01.02.2008р. Проте під час складання реєстру податкових накладних підприємством було допущено описку, замість №2 вказано №0. Підстава - податкова накладна №2 від 01.02.2008р., що була отримана від постачальника у березні 2008 року, замість податкової накладної №0 від 01.02.2008 року.

Згідно з приписами п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Отже, вказана норма передбачає, що навіть за відсутності запису у реєстрі, при наявності оригіналу податкової накладної, платник має право на податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позбавлення ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС»права на податковий кредит по вказаній податковій накладній є неправомірним, а тому винесенні податкові повідомлення - рішення по податку на додану вартість підлягають скасуванню.

Також, з матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 35854,00 грн.

Так, проведеною перевіркою встановлено заниження задекларованих позивачем показників податкових декларацій з податку на прибуток підприємства по рядку 01.2 «Приріст балансової вартості запасів», що призвело до порушення, на думку податкового органу, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

З наявних в матеріалах справи письмових доказів, вбачається, що витрати по операціях з придбання олії-сирцю, здійснені підприємством у грудні 2007 року, та відображені .у бухгалтерському обліку (Д-т 201 к-т 631), на суму 177151,00 грн.. а у 1 кв.2008р. на суму 20617,00 грн., не були відображені підприємством у складі валових витрат, відповідно, 4-го кварталу 2007 року та 1-го кварталу 2008 року. Тобто, у повній відповідності до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємство не включило вартість придбаної сировини до розрахунку приросту балансової вартості, оскільки не включало її до складу валових витрат.

Вказане підтверджується копіями первинних документів на придбані запаси у 2007-2008 роках та довідками №9 та №10.

Таким чином, відповідачем за результатами перевірки було донараховано ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС»по податковому обліку залишок олії сирцю на суму 177151 грн. до приросту товарно-матеріальних цінностей, а отже і збільшено податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток, без врахування даного виду сировини на суму придбання 201317,91 в валові витрати.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності донарахованого податковим органом зобов'язання з податку на прибуток в сумі 35854,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 149063,5 грн.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, щодо обов'язку надати уточнюючий розрахунок та самостійно відкорегувати виявлені помилки.

За приписами п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Отже, надання уточнюючого розрахунку за наявності виявлених помилок є правом платника податку.

Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»головним завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Таким чином, відповідачем неправомірно було донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток при встановленні заниження позивачем валових доходів за рахунок неправильного відображення приросту балансової вартості запасів без врахування не відображення підприємством вартості запасів у складі валових витрат відповідного періоду.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позву в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2010 року №0000202310/0 та від 26.11.2010 року № 0000202310/1, у зв'язку з тим, що за результатами адміністративного оскарження вищевказані податкові повідомлення-рішення були скасовані та прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000012310 від 27.01.2011 року.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 31.08.2010 року №0000212310/0, від 26.11.2010 року №0000212310/1 та від 28.01.2011 року №0000212310/2 і від 27.01.2011 року №0000012310.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 р. по справі № 2а-880/12/2070 прийнята у відповідності до норм діючого матеріального права та з урахуванням приписів процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2012р. по справі № 2а-880/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 03.09.2012 р.