Рішення № 26287635, 28.08.2012, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2515/8412/2012

Провадження №2/2515/1259/2012

Рішення

Іменем України

28 серпня 2012 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Гордійка Ю. Г.

при секретарі Ващиліна Т. В.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод, вселення, зобов'язання надати ключі, виділення частини квартири -

В С Т А Н О В И В :

21.06.2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод, вселення, зобов'язання надати ключі, виділення частини квартири, в якому просив зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди в користуванні належної йому квартирою АДРЕСА_1; вселити його в квартиру; зобов'язати відповідачів надати йому ключі від квартири; виділити в натурі належну йому 1/2 частину квартири(а.с.3-4). Свої вимоги мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.11.2011 р. він є власником 1/2 частини трикімнатної АДРЕСА_1. Співвласницею іншої 1/2 частини квартири є відповідачка ОСОБА_5 Разом з нею проживає її батько ОСОБА_4 Вони чинять перешкоди у користуванні належною йому власністю, не пускають до квартири та не надають ключі. Відповідачі уникають зустрічей з позивачем та відмовляються в добровільному порядку вирішити даний спір, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення до суду не надходило. Представник позивача заперечував проти проведення заочного розгляду справи відповідно до ст. 224 ЦПК України. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідачів, за наявних у матеріалах справи доказів.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні. У разі порушення цього права власник на підставі статті 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 17.11.2011 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 3383, позивач є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.7). Право власності на 1/2 частини квартири зареєстровано позивачем в КП «ЧМБТІ» Чернігівської обласної ради в книзі № 219, номер запису № 16514, реєстраційний номер НОМЕР_1 в реєстрі прав власності на нерухоме майно(а.с.9).

Як вбачається із довідки КП «ЧМБТІ» Чернігівської обласної ради від 17.08.2012 р. № 14283, 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 03.11.2010 р. №1-2143 (а.с.36).

Згідно копії особового рахунку на спірну квартиру КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради в ній зареєстрований з 27.04.1976 р. ОСОБА_4(а.с.28).

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Таким чином, суд встановив, що зазначеною нормою закону, а також ч.ч. 1, 4 ст. 41, ч.ч. 1, 3 ст. 47 Конституції України гарантоване право позивача на користування своєю частиною в квартирі.

Згідно позову з часу виникнення у позивача права власності на частину квартири, а саме з 17.11.2011 року до теперішнього часу, він бажає користуватися належною йому на праві спільної часткової власності квартирою, але через неправомірну поведінку відповідачів він не може потрапити до неї, оскільки не має ключів, а самі відповідачі відмовилися надати йому ключі та не пускають до квартири, у зв'язку з чим в червні 2012 р. він був змушений звернутися до органів міліції.

Такі доводи позивача повністю підтверджуються змістом постанови НВМ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 19.06.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи(а.с.30).

Зазначені обставини, а також сам факт звернення позивача до суду підтверджують доводи позивача про те, що з часу виникнення права власності на 1/2 частину квартири він не може проживати в ній, оскільки позбавлений можливості потрапити до квартири через відмову відповідачів надати йому доступ до квартири.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Тому факт відмови відповідачів надати позивачу доступ до квартири, а також передати ключі від квартири та їх заперечення проти проживання позивача в квартирі, які вочевидь мали місце, суд розцінює як створення відповідачами перешкод в користуванні спірним жилим приміщенням, що порушує право позивача користуванням жилим приміщенням як співвласника квартири, в зв'язку з чим суд вважає вимоги позивача про вселення, усунення перешкод в користуванні житлом, зобов'язання відповідачів передати йому ключі від вхідних дверей до квартири законними та обґрунтованими.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в частині виділення в натурі належної йому 1/2 частини квартири, виходячи з наступного.

За змістом ст.ст. 319, 358 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Пленум Верховного Суду України в п. 14 постанови від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» роз'яснив, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих доказів.

Суду не доведено і не надано доказів, що можливо виділити в натурі позивачу 1/2 частину спірної квартири.

Необхідно позов задовольнити частково: зобов'язати ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не чинити перешкоди в користуванні належною ОСОБА_3 власністю у квартирі АДРЕСА_1; вселити ОСОБА_3 у вказану квартиру; зобов'язати ОСОБА_4 і ОСОБА_5 надати ОСОБА_3 ключі від зазначеної квартири; а в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

В зв'язку з частковим задоволення позову підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача половина сплачених позивачем судових витрат - в розмірі 26,82 грн. з кожного(107,30:2:2).

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 3, 10-11, 209, 212, 214, 215, ч. 2 218 ЦПК України, ст.ст. 321, 358, 391 ЦК України, ст.ст. 9, 150 ЖК України -

Вирішив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод, вселення, зобов'язання надати ключі, виділення частини квартири - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не чинити перешкоди в користуванні належною ОСОБА_3 власністю у квартирі АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_4 і ОСОБА_5 надати ОСОБА_3 ключі від квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 26 грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 26 грн. 82 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Новозаводського

районного суду міста Чернігова Ю. Г. Гордійко