Постанова № 26287098, 01.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2012 № 5011-1/5571-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Остапенка О.М.

Чорногуза М.Г

при секретарі Кулачок О.А.,

за участю представників учасників судового процесу згідно з протоколом судового засідання від 01.10.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління комунальної власності м. Києва

та апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення господарського суду м. Києва

від 25.06.2012р. (дата підписання - 03.07.2012р.)

у справі №5011-1/5571-2012 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до 1) Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них» Шевченківського району м. Києва;

2) Київської міської ради;

3) Головного управління комунальної власності м. Києва

про внесення змін до договору.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них» Шевченківського району м. Києва про внесення змін до укладеного між сторонами Договору №59 від 17.04.2008р. про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Києва щодо строку дії цього Договору.

В обгрунтування заявлених вимог позивач пояснив, що згідно п.9.1 вказаного Договору у редакції Додаткової угоди від 01.09.2011р. строк оренди позивачем (орендарем) нежилого приміщення, загальною площею 9,10 кв.м., що знаходиться у підземному пішохідному переході на пл. Майдан Незалежності, встановлений сторонами з моменту підписання Договору (17.04.2008р.) до 31.03.2012р. включно.

Однак, 30.12.2009р., вказував позивач, набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», пунктом 5 Перехідних положень якого визначено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Цим же Законом внесено зміни до ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» шляхом доповнення її реченням наступного змісту: «Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін».

06.03.2012р. позивач направив на адресу відповідача лист, в якому запропонував внести зміни до Договору №59 від 17.04.2008р. і продовжити строк його дії до 17.04.2013р. Утім, відповідач листом від 20.03.2012р. наголосив на тому, що відповідно до Додаткової угоди від 01.09.2011р. строк дії вказаного Договору закінчувався 31.03.2012р., у зв'язку з чим просив позивача у місячний термін звільнити орендоване приміщення і передати його балансоутримувачу.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчили про незаконну відмову Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них» Шевченківського району м. Києва виконати вимоги діючого законодавства України, що призводить до порушення майнових прав позивача.

Враховуючи наведене, ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив внести зміни до укладеного між сторонами Договору №59 від 17.04.2008р., виклавши пункт 9.1 у наступній редакції: «Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 17.04.2013 року».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.04.2012р. позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №5011-1/5571-2012.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. Обгрунтовуючи свої заперечення, Комунальне підприємство зазначило, що Додатковою угодою від 01.09.2011р., тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» та відповідних змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», сторони за взаємною згодою продовжили строк дії Договору №59 від 17.04.2008р. до 31.03.2012р. включно, тобто на строк менший, ніж 5 років. Отже, на думку відповідача, при підписанні вказаної Додаткової угоди орендар (позивач) запропонував менший термін, ніж встановлений ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи.

Поміж іншого, відповідач зазначив, що розпорядженням виконавчого комітету Київської міської ради №718 від 04.05.2012р. затверджено переможця конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 47 пішохідних переходів, згідно якого Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них» Шевченківського району м. Києва виступає лише балансоутримувачем орендованого позивачем приміщення. Повноваження орендодавця вказаного комунального майна покладено на Головне управління комунальної власності м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2012р. №5011-1/5571-2012 до участі у справі у якості співвідповідачів залучено Київську міську раду та Головне управління комунальної власності м. Києва.

Київська міська рада (відповідач-2) та Головне управління комунальної власності м. Києва (відповідач-3) письмового відзиву на позовну заяву господарському суду не направили.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.06.2012р. у справі №5011-1/5571-2012 позов задоволено, внесено зміни до Договору №59 від 17.04.2008р. в частині строку його дії, пункт 9.1 Договору викладено у наступній редакції: «Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 17.04.2013 року».

Висновок місцевого господарського суду умотивований необхідністю приведення укладеного між сторонами Договору №59 від 17.04.2008р. у відповідність із пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», який набрав чинності 30.12.2009р.

Не погоджуючись із мотивами судового рішення та висновками суду першої інстанції, Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління комунальної власності м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 25.06.2012р. у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У доводах апеляційного оскарження прокурор вказував на невірне застосування судом першої інстанції положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», оскільки вважає, що положення п.5 Перехідних положень вказаного Закону відноситься до договорів оренди, укладених вперше, в той час як укладення між Комунальним підприємством та ФОП ОСОБА_2 Договору оренди №59 від 17.04.2008р. було наслідком продовження фактичних договірних відносин між цими сторонами, що виникли ще у 2002р. та оформлялись договорами оренди, укладеними у 2002 та 2005 роках на підставі відповідних рішень Київської міської ради. За оцінкою прокурора, всі ці договори оренди слід розглядати у нерозривному зв'язку і початок перебігу строку оренди слід починати з 2002р., коли між сторонами виникли фактичні орендні правовідносини.

Більш того, на думку прокурора, можливість продовження строку дії договорів оренди до 5 років згідно положення п.5 Перехідних положень вказаного вище Закону пов'язується із волевиявленням орендаря, якому надано право запропонувати менший строк продовження договору оренди. У цьому зв'язку прокурор наголошує на тому, що 01.09.2011р., після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» та відповідних змін до статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», сторони підписали Додаткову угоду до Договору №59 від 17.04.2008р., якою вирішили продовжити строк оренди до 31.03.2012р., тобто на строк менший, ніж 5 років.

Таким чином, як вважає прокурор, підписання цієї Додаткової угоди свідчить про волевиявлення орендаря (позивача) на продовження строку Договору оренди на термін менший, ніж п'ять років.

Серед інших доводів апеляційного оскарження, прокурор зазначив, що задовольняючи позов, місцевий господарський суд всупереч положень ст.ст. 651, 652 ЦК України не навів правових підстав для внесення у даному випадку змін до Договору за рішенням суду.

Утім, місцевим господарським судом не було взято наведеного до уваги, що, на думку прокурора, призвело до прийняття незаконного судового рішення, яке порушує права та законні інтереси держави в особі Київської міської ради і Головного управління комунальної власності м. Києва, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. №5011-1/5571-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Суховий В.Г. (доповідач), судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 11.09.2012р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. у зв'язку із перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі та доручено здійснити розгляд справи у складі головуючого судді - Сухового В.Г. (доповідача), суддів: Остапенка О.М., Чорногуза М.Г.

Розгляд апеляційної скарги, призначений на 11.09.2012р., відкладався на 01.10.2012р. у порядку ст.77 ГПК України.

19.09.2012р. до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Київської міської ради на прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі, в якій вона просила рішення господарського суду м. Києва від 25.06.2012р. у справі №5011-1/5571-2012 скасувати повністю та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 до Комунального підприємства та Київської міської ради.

За оцінкою Київської міської ради, господарський суд задовольнив позов ФОП ОСОБА_2 при неповному з'ясуванні усіх фактичних обставин справи та неправомірно не взяв до уваги укладену між сторонами Додаткову угоду від 01.09.2011р. до Договору №59 від 17.04.2008р., за змістом якої сторони за взаємною згодою вирішили продовжити дію цього Договору до 31.03.2012р. включно, тобто на строк менший, ніж 5 років.

Водночас, Київська міська рада просила поновити пропущений із поважних причин строк подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. №5011-1/5571-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Суховий В.Г. (доповідач), судді: Остапенко О.М., Чорногуз М.Г.) поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Київської міської ради прийнято до провадження. Цією ж ухвалою апеляційні скарги Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва та Київської міської ради об'єднано в єдине апеляційне провадження.

У призначене судове засідання 01.10.2012р. з'явилися: прокурор, представник відповідача-3, які підтримали апеляційні скарги, а представники позивача заперечили протии них.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва та Київської міської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 17.04.2008р. між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них» Шевченківського району м. Києва (орендодавець, далі - Комунальне підприємство, відповідач-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - орендар, позивач) був укладений Договір №59 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Києва (далі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київради від 22.08.2007р. №148/1982 зобов'язувався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежилі приміщення за адресою: підземний пішохідний перехід пл. Майдан Незалежності для розміщення точки з продажу продовольчих товарів.

Відповідно до п.9.1 строк дії Договору оренди встановлений до 17.04.2011р.

01.09.2011р. сторони підписали Додаткову угоду, якою внесли зміни до п.9.1 Договору оренди, продовживши строк його дії до 31.03.2012р. включно.

Звертаючись у квітні 2012р. до господарського суду із позовом, орендар вважав, що він має право на користування орендованим приміщенням до 17.04.2013р., оскільки 30.12.2009р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», пунктом 5 Перехідних положень якого встановлено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважається продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін. Цим же Законом внесено зміни до ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» шляхом доповнення її реченням наступного змісту: «Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін».

На письмове прохання ФОП ОСОБА_2 (лист від 06.03.2012р., а.с.33) внести зміни до Договору оренди щодо строку його дії до 17.04.2013р. згідно із вимогами вказаних Законів України, Комунальне підприємство зазначило про закінчення строку дії Договору 31.03.2012р. відповідно до умов Додаткової угоди від 01.09.2011р. та просило орендаря у місячний термін звільнити орендоване ним приміщення.

З огляду на наведене, ФОП ОСОБА_2 вважав, що, в силу ст.651 ЦК України, наявні підстави для внесення змін до Договору оренди за рішенням суду, оскільки сторони не досягли згоди з цього приводу.

Місцевий господарський суд визнав обгрунтованими доводи позивача і задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Умотивовуючи наявність підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, прокурор та Київська міська рада вказували на неповне з'ясування фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору по суті, а також на допущені судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 651, 652 ЦК України і положення п.5 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» і ст.17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна».

В силу ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Переглядаючи справу у повному обсязі за правилами ст.101 ГПК України, апеляційним господарським судом встановлено, що дійсно, 30.12.2009р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», пунктом 5 Перехідних положень якого визначено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Цим же Законом внесено зміни до ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» шляхом доповнення її реченням наступного змісту: «Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін».

При цьому, згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 26.05.2011р. у справі №5/196, правовий аналіз законодавчих положень, які обумовлюють термін дії договору оренди не менше п'яти років, дає підстави для висновку, що визначений термін відноситься до договорів оренди, укладених вперше.

На думку прокурора, укладений між сторонами Договір оренди №59 від 17.04.2008р. не може вважатися таким, що був укладений вперше, оскільки він урегульовував орендні правовідносини сторін, що виникли ще у 2002р. на підставі рішення власника переданого в оренду комунального майна - Київської міської ради №360/1794 від 14.03.2002р. «Про передачу у користування нежилих приміщень» пунктом 7 додатку №3 до якого визначено передати ПП ОСОБА_2 приміщення, площею 8,16 кв.м. у підземному переході пл. Майдан Незалежності строком на 3 роки для здійснення торгівлі продовольчими товарами. В подальшому, вказував прокурор, строк оренди вказаного приміщення було продовжено згідно з рішенням Київської міської ради №813/3388 від 19.07.2005р., пунктом 13 Додатку 4 до якого встановлено передати ПП ОСОБА_2 в оренду вказане нежиле приміщення строком на 364 дні.

22.08.2007р. Київська міська рада прийняла рішення №148/1982 «Про продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на укладання договорів суборенди та встановлення пільгових орендних ставок», пунктом 6 Додатку 2 до якого встановлено передати ФОП ОСОБА_2 приміщення, площею 9,10 кв.м., в підземному переході на пл. Майдан Незалежності для здійснення торгівлі непродовольчими товарами.

У доводах апеляційного оскарження прокурор вказував на необхідність розглядати укладений між сторонами 17.04.2008р. Договір оренди у нерозривному зв'язку із договорами оренди, укладеними між Комунальним підприємством та позивачем у 2002 та 2005 роках на підставі вищевказаних рішень Київської міської ради та починати у зв'язку з цим відлік строку оренди позивачем нежитлового приміщення за вказаною у Договорі адресою з 2002р.

Утім, судова колегія не може у повній мірі погодитися із такими доводами прокурора, адже згідно рішень Київради №360/1794 від 14.03.2002р. та №813/3388 від 19.07.2005р. ФОП ОСОБА_2 передавалося приміщення площею 8,16 кв.м., в той час як згідно рішення Київради №148/1982 від 22.08.2007р. позивачу вирішено передати приміщення площею 9,10 кв.м. Відтак, відсутні підстави стверджувати, що позивачу у 2002р., 2005р. та у 2008р. передавалося в оренду одне і те ж приміщення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак доказів укладення між Комунальним підприємством та ФОП ОСОБА_2 договорів оренди у 2002р. та у 2005р. матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи прокурора у цій частині слід відхилити у зв'язку з недоведеністю.

В той же час, судова колегія вважає обгрунтованими доводи заявників апеляційних скарг, які вказували на те, що Додатковою угодою від 01.09.2011р. сторони у відповідності до положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (з урахуванням внесених до статті 17 цього Закону змін) продовжили строк дії Договору оренди №59 від 17.04.2008р. за взаємною згодою, на термін менший, ніж 5 років, а саме - до 31.03.2012р. включно.

Згідно п.9.2 Договору оренди усі зміни та доповнення до нього оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що дійсно, 01.09.2011р., тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» та змін до ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», між Комунальним підприємством та ФОП ОСОБА_2 була укладена Додаткова угода до Договору оренди, за змістом якої сторони домовились викласти п.9.1 Договору у наступній редакції: «Цей Договір діє до 31.03.2012р. включно.».

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що, підписавши за власним бажанням Додаткову угоду від 01.09.2011р. про внесення змін Договору оренди №59 від 17.04.2008р. в частині строку його дії, позивач, як орендар, шляхом волевиявлення реалізував своє право запропонувати термін менший, ніж встановлено п.5 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» та ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки Додаткова угода укладена після набрання чинності п.5 Перехідних положень Закону, тому заявлені ФОП ОСОБА_2 вимоги про внесення змін до Договору оренди не грунтуються на законі, а доводи щодо порушення його права на продовження строку дії Договору суперечать фактичним обставинам справи, встановлених апеляційним господарським судом.

Місцевий господарський суд не взяв наведеного до уваги, та без надання належної правової оцінки діям сторін, спрямованих на укладення 01.09.2011р. Додаткової угоди до Договору оренди, прийняв рішення про задоволення позову.

Крім того, частиною 7 ст.84 ГПК України встановлено, що якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Задовольняючи позовні вимоги, заявлені до Головного управління комунальної власності м. Києва, суд першої інстанції не врахував, що згідно положень Закону України від «Про місцеве самоврядування в Україні» та Положення про Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради № 584/744 від 10.07.2003р., Головне управління комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації здійснює повноваження орендодавця майна комунальної власності територіальної громади міста Києва тільки за наявності відповідного рішення Київської міської ради і не має повноважень самостійно приймати рішення про передачу об'єктів комунальної власності в оренду. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.10.2011р. у справі №3-106 гс 11).

Рішення про продовження строку дії Договору оренди №59 від 17.04.2008р., який закінчився 31.03.2012р., Київська міська рада не приймала, тому заявлені до Головного управління комунальної власності м. Києва позовні вимоги задоволенню не підлягали.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, як такого, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та необхідність прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог, заявлених ФОП ОСОБА_2 до відповідачів.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Київської міської ради та Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління комунальної власності міста Києва на рішення господарського суду м. Києва від 25.06.2012р. у справі №5011-1/5571-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 25.06.2012р. у справі №5011-1/5571-2012 скасувати.

3. Прийняти у справі №5011-1/5571-2012 нове судове рішення про відмову у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них» Шевченківського району м. Києва, Київської міської ради та Головного управління комунального майна міста Києва про внесення змін до договору №59 від 17.04.2008р. про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Києва.

4. Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (01123, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 536,50 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління комунальної власності міста Києва.

5. Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (01123, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ - 22883141) 536,50 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою Київської міської ради.

6. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (01123, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) з Державного бюджету України 1 609,00 грн. зайво сплаченого судового збору згідно квитанції №55-2277 від 25.04.2012р.

7. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

8. Матеріали справи №5011-1/5571-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Остапенко О.М.

Чорногуз М.Г