Рішення № 26286505, 03.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.12 Справа№ 5015/3903/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Калуський завод будівельних машин", м.Калуш, Івано-Франківська область

До відповідача: Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця», м.Львів

Про стягнення 414 481,32 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Щербінський Р.Л. - представник

від відповідача: Поліщак Р.В. -представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Торська І.В.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Публічним акціонерним товариством „Калуський завод будівельних машин" до відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" про стягнення заборгованості в розмірі 414 481,32 грн.

В судовому засіданні 03.10.2012 р. судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем та відповідачем до матеріалів справи.

Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач не заперечив наявність основного боргу. Проте заперечив щодо нарахування пені в розмірі 2 671,87 грн. та трьох відсотків річних в сумі 1 082,12 грн. з підстав та мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях наданих в судовому засіданні. відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру належної до стягнення пені на 50 % та розстрочення виконання рішення суду на три місяці шляхом стягнення, вказаних у рішенні сум рівними частинами.

В судовому засіданні 03.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

28.10.2011 року ПАТ „Калуський завод будівельних машин" (Постачальник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням „Львівська залізниця" (Покупець) було укладено договір поставки товару № Л/НХ-112302/НЮ (141/08-11), відповідно до якого Постачальник поставив та виконав монтаж і пусконалагоджувальні роботи крану ККТ 5т. Покупцю на загальну суму 394 200,00 грн. що підтверджується видатковою накладною № РН-0000235 від 16.12.2011 року та Актом виконання робіт від 29.12.2011 року. Згідно п.4 зазначеного Договору, за надані послуги відповідач зобов'язувався провести оплату, однак своїх договірних зобов'язань не виконав.

ПАТ „Калуський завод будівельних машин" було направлено відповідачу претензію № 03/325 від 09.07.2012 року про оплату заборгованості, яку відповідач не задоволив.

Таким чином, станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 394 200,00 грн.

Відповідно до п.7.5 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 14 481,727 грн. а також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 5 799,60 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач 29.12.2011 року на підставі Договору №Л/НХ-112302/НЮ (141/08-11) від 28.10.2011 року та Специфікації №1 до нього, отримав від ПАТ „Калуський завод будівельних машин" кран ККТ 5т. і послуги по монтажу та пусконалагоджувальні роботи крану ККТ 5т., на загальну суму 394 200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000235 від 16.12.2011 року та Актом виконання робіт від 29.12.2011 року, який скріплений мокрими печатками та завірений підписами сторін (належно завірені копії містяться в матеріалах справи, а.с.13,14).

Відповідно до п. 4.1 Договору №Л/НХ-112302/НЮ (141/08-11) розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару протягом 60-ти банківських днів після дати поставки товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши ПАТ „Калуський завод будівельних машин" суму в розмірі 394 200,00 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 5 799,60 грн., однак згідно проведеного судом розрахунку три відсотки річних підлягають до стягнення в розмірі 4 730,40 грн.

Пунктом 7.5 Договору №Л/НХ-112302/НЮ (141/08-11) передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, згідно з розрахунку, позивачем нарахована пеня в розмірі 14 481,72 грн., однак згідно проведеного судом розрахунку за період з 17.03.2012 року по 09.08.2012 року розмір пені складає 11 809,85 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені на 50 відсотків, однак жодних підтверджуючих документів в обґрунтування свого клопотання не подав, а відтак суд вважає, що пеня в розмірі 11 809,85 грн. підлягає до стягнення.

Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення на 3 місяці рівними частинами у зв'язку із складним фінансовим становищем. Враховуючи відсутність заперечення відповідача щодо заявленого клопотання, суд вважає за доцільне на підставі ст. 121 ГПК України частково задоволити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення у справі на два місяці шляхом стягнення належних до сплати сум рівними частинами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Публічного акціонерного товариства „Калуський завод будівельних машин" ( 77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Б. Хмельницького, 79, ідентифікаційний код 01267876) -394 200,00 грн. - основного боргу, 4 730,40 грн. -трьох відсотків річних, 11 809,85 грн. -пені, 8 214,80 грн. - судового збору з розстрочкою виконання рішення рівними частинами на два місяці.

3. В решта частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.10.2012 р.

Суддя Березяк Н.Є.