Рішення № 26286432, 28.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.12 Справа№ 5015/3162/12

За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бродидо відповідача 1: до відповідача 2: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Броди Приватного підприємця ОСОБА_3, с. Суходоли Бродівського районупро: дострокове розірвання договору оренди,Суддя Долінська О.З. При секретарі Вашкевич Н.І.За участю представників:позивача:ОСОБА_4 -представник згідно договору від 27.08.2012 р., ОСОБА_1відповідача 1: відповідача 2:не з'явився, ОСОБА_5 -дов. від 01.08.2012р. ОСОБА_6 - дов. від 01.08.2012р. Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2 та Приватного підприємця ОСОБА_3, в якому просить ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди від 01 квітня 2009 року б/н та повернути нежитлові приміщення шляхом виселення відповідача з нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в зв'язку з неналежним виконання умов договору відповідачами, він звернувся до відповідачів з вимогою про дострокове розірвання договору оренди б/н від 1 квітня 2009 року і виселення їх з орендованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Однак відповідачі виконати його вимогу в добровільному порядку не бажають, в зв'язку з чим він звернувся з позовом до суду.

Ухвалою від 30.07.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.08.2012 р. Рух справи і причини відкладення судових засідань, викладені в ухвалах суду, що є наявними в матеріалах справи.

В судове засідання 28.09.2012 р. позивач і представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконали, позов підтримали з підстав, зазначених у позовні заяві.

В судове засідання 28.09.2012р. представник відповідача 1 не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений, про час та місце розгляду справи судом, вимог ухвали суду не виконав.

В судове засідання 28.09.2012р. представники відповідача 2 з'явились, щодо заявлених позовних вимог заперечили з підстав зазначених у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи і докази, подані суду, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке:

01 квітня 2009 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі - позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (надалі -відповідач 1) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (надалі -відповідач 2) укладено договір б/н (надалі Договір 1). У відповідності до умов п. 1.1 даного Договору орендодавець (позивач у справі) зобов'язується передати орендарям (відповідач 1, 2 у справі) в строкове платне користування земельну ділянку площею -0,0471 га (кадастровий номер 4620310100:13:004:0023 згідно державного акту на право власності) та торговий павільйон бару АДРЕСА_1, а орендарі зобов'язуються прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.

Строк дії договору оренди визначено до 01.03.2010 року.

Пунктами 2.1.2 та 2.1.3. вказаного Договору передбачені наступні обов'язки орендарів: дотримуватись санітарних, протипожежних та інших обов'язкових вимог при експлуатації орендованого майна та утримувати орендоване майно в належному стані.

01 червня 2009 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі - позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (надалі -відповідач 1) і Приватним підприємцем ОСОБА_3 (надалі -відповідач 2), було укладено договір оренди б/н (надалі Договір 2). У відповідності до умов п. 1.1 даного Договору орендодавець (позивач у справі) зобов'язується передати орендарям (відповідач 1, 2 у справі) в строкове платне користування земельну ділянку площею -0,0471 га (кадастровий номер 4620310100:13:004:0023 згідно державного акту на право власності) та торговий павільйон бару АДРЕСА_1, а орендарі зобов'язуються прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.

Строк дії цього договору оренди визначено сторонами до 01.06.2019 року.

13.07.2012 р. Бродівським районним відділом Головного управління Держтехногенбезпеки у Львівській області проведено планову перевірку території, будівель та приміщень кафе-бару АДРЕСА_1, за результатами якої було складено акт № 56 перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, яким виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. На це вказують пункти 1,3,5,9 та 11 даного акту. На підставі цього акту, Інспектором Бродівського РА ГУ Держтехногенбезпеки у Львівській області було видано припис приватному підприємцю ОСОБА_3 як власнику кафе-бару, про усунення недоліків порушення вимог пожежної безпеки і вжиття необхідних заходів. Оскільки, орендоване приміщення є дерев'яним, то недотримання вимог пожежної безпеки створюють підстави для позивача вважати, що дане майно може бути значно пошкоджено або знищено взагалі.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору б/н від 01.04.2009 р. також передбачено обов'язок орендарів здійснити капітальний ремонт приміщення. Кошторисна вартість робіт доводиться до Орендодавця.

Згідно ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Пунктом 2.1.5 Договору б/н від 01.04.2009 р., передбачено, що орендною платою слід вважати упорядкування території, улаштування огорожі, проведення оздоблювальних робіт.

Відповідно до п. 5.2. даного Договору, договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендодавця, якщо орендарі не сплачують орендну плату більше трьох місяців підряд.

Позивач стверджує, що із змісту п. 5.2 Договору та ст. 782 Цивільного кодексу України випливає, що підставою для дострокового розірвання договору оренди є несплата орендної плати протягом трьох місяців підряд з дня закінчення строку платежу, оскільки визначальним у даному випадку є не наявність заборгованості чи її відсутність, а сам факт несплати орендної плати, протягом строку, визначеного законом або договором.

Позивач стверджує, що є всі підстави для розірвання договору від 01 квітня 2009 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємцем ОСОБА_2 і Приватним підприємцем ОСОБА_3. Це: передбачені підстави пунктом 3. ст. 783 ЦК України, відповідно до якого наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач своєю надбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі. Так, відповідачем не дотримуються правила пожежної безпеки, що створює загрозу пошкодження приміщення і підтверджується актом перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки №56 від 13 липня 2012 року, складеним Бродівським районним відділом Головного управління Держтехногенбезпеки у Львівській області; передбачені підстави п. 4 ст. 783 ЦК України, відповідно до якого Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач не приступив до проведення капітального ремонту який був покладений на наймача. Так, орендарі не провели капітального ремонту був покладений на наймача умовами договору. Так, орендарі не провели капітального ремонту приміщення має місце невиконання орендарями обов'язків, передбачених п. 2.1.2, 2.1.3 Договору щодо дотримуватись санітарних, протипожежних та інших обов'язкових вимог при експлуатації орендованого майна; утримання орендованого приміщення в належному стані; невиконання орендарями обов'язку, передбаченого п. 2.1.4 Договору щодо здійснення капітального ремонту приміщення; порушення орендарями вимог ст. 520 ЦК України щодо заміни орендаря без згоди орендодавця, оскільки на даний час орендованим майном користується виключно відповідач приватний підприємець ОСОБА_3, приватний підприємець ОСОБА_2 в односторонньому порядку припинив користуватись майном та виконувати будь-які зобов'язання Договору.

Також вважає, що договір оренди б/н від 01.06.2009 р. терміном дії до 01.06.2019 р. укладений між тими ж сторонами є неукладеним (нікчемним) із підстав викладених у позовній заяві, а тому і не заявляє позову про його розірвання.

Як зазначалось вище, Договір б/н від 01.04.2009 р. було укладено між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємцем ОСОБА_3. Договором не передбачено можливості вибуття однієї особи і про вступ в зобов'язання іншої особи.

Згідно ст. 520 ЦК України, орендодавець не може бути замінений іншою особою без згоди орендодавця.

Як встановлено в судовому засіданні, на час розгляди справи судом, орендованим майном користується виключно відповідач 2 - Приватний підприємець ОСОБА_3.

11.05.2012 р. позивачем на адресу відповідача 2 скеровувалась вимога про розірвання договору оренди та передачу йому орендованого майна.

Відповідач 2 пред'явлену вимогу отримав 15.05.2012 р., що не заперечили його представники, однак на заявлену вимогу належним чином не відреагував, відповіді не надав. Отримання даної вимоги відповідачем 2 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 15.05.2012 р. ПП ОСОБА_3, що міститься в матеріалах справи.

Також в судовому засіданні представники відповідача 2 пояснили, що отримали від позивача 24.05.2012 р. лист, у якому позивач вимагає звільнити орендоване приміщення і розірвати договір оренди, укладений між ними. Відповідач 2 надав відповідь позивачу 11.06.2012 р. на цей лист, що не розуміє про що йде мова, так як 15.05.2012 р. вимоги не отримав. Вказаний лист відповідача 2 від 11.06.2012 р. знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач 1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проти позовних вимог у встановленому законом порядку не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох чи більше сторін.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 163 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч.3 ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату .

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовиться від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Аналогічна норма також передбачена в п.5.2 спірного договору оренди.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ст.773 ЦК України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

В ході судового розгляду справи встановлено, що всупереч умовам укладеного договору б/н ві 01.04.2009 р. та вимогам вищезгаданих законодавчих актів, відповідачі взяті на себе зобов'язання виконували неналежним чином і не в повній мірі не виконав.

Згідно ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до п. 3. ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач своєю надбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі. Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не дотримуються правила пожежної безпеки, що створює загрозу пошкодження приміщення.

Порушення правил пожежної безпеки відповідачем підтверджується актом перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки № 56 від 13 липня 2012 року, складеним Бродівським районним відділом Головного управління Держтехногенбезпеки у Львівській області та виданим приписом ПП ОСОБА_3 про усунення недоліків порушення вимог пожежної безпеки та і вжиття необхідних заходів і приписом, врученим приватному підприємцю ОСОБА_3 за наслідками перевірки акту виконання вимог припису суду відповідач не надав.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору оренди б/н від 01.04.2009 р., передбачено обов'язок орендарів здійснити капітальний ремонт приміщення. Кошторисна вартість робіт доводиться до Орендодавця. Відповідачами не надано суду доказів на підтвердження виконання цього пункту договору. Позивач вказує, що даний пункт договору відповідачами не виконано. Капітальний ремонт не проведено. Кошторисна вартість не доведена до нього.

Виходячи з вимог п. 4 ст. 783 ЦК України, відповідно до якого Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач не приступив до проведення капітального ремонту, був покладений на наймача. Так, орендарі не провели капітального ремонту, який був покладений на наймача умовами спірного договору.

Пунктом 2.1.5 Договору, передбачено, що орендною платою вважати упорядкування території, улаштування огорожі, проведення оздоблювальних робіт. Позивач заперечує виконання відповідачами даного пункту договору, а відповідачі в свою чергу не надали суду належних доказів про виконання ними даного пункту договору в повній мірі.

Відповідно до п. 5.2. Договорів, договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендодавця, якщо орендарі не сплачують орендну плату більше трьох місяців підряд.

Згідно ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом встановлено, що позивач правомірно у встановленому законом порядку та умовами Договору оренди б/н від 01.04.2009 р. термін дії якого згідно п.6.2. цього договору пролонговано сторонами до 01.03.2013 р., звернувся до відповідача з вимогою про дострокове розірвання вказаного договору і звільнення орендованого приміщення. На час розгляду справи в суді відповідачі в добровільному порядку приміщення не передали даний договір не розірвали.

Що стосується договору оренди б/н від 01.06.2009 р., то суд зазначає таке.

Частина 3 статті 640 ЦК України встановлює, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 739 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 3 роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемний.

Відтак, суд вважає, що договір оренди б/н від 01.06.2009 р. укладений між тими ж сторонами є неукладеним (нікчемним), а відповідно не погоджує у сторін жодних прав і зобовязань

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2 та Приватного підприємця ОСОБА_3 про дострокове розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частину 28.09.2012 року.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Договір №б/н від 01.04.2009 року, укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємцем ОСОБА_3 - розірвати.

2. Зобов'язати повернути нежитлові приміщення шляхом виселення відповідачів з нежитлових приміщень за адресою : АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (адреса:АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 536,50 грн. судового збору.

4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 (адреса:АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_4) 536,50 грн. судового збору.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 03.10.2012 р.

Суддя Долінська О.З.

Суддя Долінська О.З.