Рішення № 26286274, 27.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р.Справа № 5023/3564/12 вх. № 3564/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

за участю представнкиів сторін:

позивача позивача - Сізон О.О., дов від 20.05.2012 р.;

відповідача - ліквідатор - Малишева Т.А. , ліц. № 470409 від 29.04.2010 року.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандій", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.", м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Комунальне підприємство" Харківське міське бюро технічної інвентаризації" , м.Харків

2) Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ТОВ "СКАНДІЙ" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "Ольга.", в якій просить суд визнати за позивачем право власності на нежитлову будівлю літера "И-2", розташовану за адресою: м. Харків, вул.. Академіка Павлова, 120 загальною площею 1004,6 кв.м.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 серпня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20 серпня 2012 року об 11:30 год. Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство" Харківське міське бюро технічної інвентаризації" ; 2) Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 серпня 2012 року відкладено розгляд справи на 25 вересня 2012 року о 10:30 год.

25 вересня 2012 року позивач надав через канцелярію суду заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. № 14624), яке судом задоволено, надані позивачем документи судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25 вересня 2012 року, в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 27 вересня 2012 року.

Після перерви судове засідання було продовжено.

Представник позивача в призначеному судовому засіданні 27 вересня 2012 року позовні вимоги підтримував та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судовому засіданні та наявному в матеріалах справи відзиві на позов зазначає про неможливість укладення договору купівлі-продажу та посвідчення його нотаріально з огляду на те, що у відповідача відсутні кошти на нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу. Зазначений відзив судом досліджено та долучено до матеріалів справи, розгляд справи продовжено з його урахуванням та доданими до нього документами.

Представники третіх осіб - які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство" Харківське міське бюро технічної інвентаризації" ; 2) Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у судове засідання не з'явились, витребувані судом документи не надали.

Присутні в судовому засіданні 27 вересня 2012 року позивач та відповідач вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників третіх осіб, пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

26.07.2002р. за договором міни №10 та на підставі акту приймання-передачі товару від 31.07.2002р. №1 Відкрите акціонерне товариство "Ольга" правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга." (відповідач)придбало нежитлову будівлю літ."И-2", розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, загальною площею 896,7 кв.м.

Право власності на вказаний об'єкт нерухомості підтверджується реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданим Комунальним підприємством "Харківське міське БТІ" 07.08.2002р. реєстровий №373.

18.05.2011р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі №29/5005/6381/2011 про банкрутство ТОВ "Ольга." за заявою боржника на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011р. у справі №29/5005/6381/2011 ТОВ "Ольга." визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік, до 02.06.2012р., ліквідатором ТОВ "Ольга." призначено арбітражного керуючого Малишеву Т.А., яка з дня свого призначення, відповідно до вимог ч.1 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виконує функції з управління та розпорядження майном ТОВ "Ольга.", а також виконує повноваження керівника (органів управління) ТОВ "Ольга.". Строк проведення ліквідаційної процедури продовжено до 14.12.2012 р.

Порядок процедури банкрутства для боржника, що ліквідується власником встановлено ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", основним призначенням якої є ліквідація визнаної судом заборгованості банкрута шляхом продажу майна банкрута та проведення розрахунків по його боргах.

Здійснення процедури ліквідації боржника покладається на ліквідатора, який очолює ліквідаційну комісію. Акумульовані ліквідаційною комісією кошти банкрута (в т.ч. наявні, витребувані від третіх осіб та отримані від продажу майна банкрута) спрямовуються на задоволення вимог кредиторів відпо відно черговості, встановленої ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До ліквідаційної маси банкрута, відповідно ч.1 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури.

Реалізація майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, відповідно до абз.15 ч.1 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відноситься до повноважень ліквідатора в ліквідаційній процедурі.

Продаж майна банкрута, проводиться після проведення його інвентаризації та оцінки на відкритих торгах шляхом конкурсу (аукціону), порядок проведення якого, згідно ч.3 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначається Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, в тому числі і від реалізації майна боржника шляхом конкурсу (аукціону), відповідно до ч.8 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому ст.31 цього Закону.

Особливістю процедури ліквідації боржника за рішенням власника є відсутність системи заходів, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Отже, погашення визнаних судом вимог кредиторів є кроком до завершення процедури ліквідації боржника за рішенням власника, наслідком чого є припинення діяльності боржника, як суб'єкта підприємницької діяльності.

13.02.2012р. відбувся цільовий аукціон з реалізації нежитлової будівлі літ. "И-2", розташованої за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 120, власником якої є ТОВ "Ольга.".

В друкованому засобі масової інформації рекламно-інформаційній газеті "Лица" від 13.01.2012р. №4(818) було опубліковано оголошення Товарної біржі "Європейська" про те, що на 13.02.2012р. призначено проведення цільового аукціону з продажу майна ТОВ "Ольга.", на який виставлено лот №1 - нежитлове приміщення "И-2", загальною площею 1004,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120, стартовою ціною 1013410,00 грн.

Згідно Висновку про вартість об'єкта, складеного 28.07.2011р. Правобережною товарною біржею, об'єктом оцінки є нежила будівля "И-2", загальною площею 1004,6 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, вартість якої на дату оцінки складає 1013410,00 грн.

За результатами проведеного аукціону, оформленого протоколом №1 від 13.02.2012р., переможцем визначено ТОВ "Скандій" (позивача), який протягом 60 днів з дня проведення аукціону зобов'язаний сплатити вартість придбаного на аукціоні майна в ціні кінцевої реалізації нежитлової будівлі в розмірі 1013410,00 грн.; протягом 10 днів з дня проведення аукціону зобов'язаний сплатити комісійну винагороду в розмірі 15201,15 грн. та протягом 5 днів з дня оплати кінцевої ціни реалізації майна укласти з відповідачем договір купівлі-продажу, всі витрати по нотаріальному оформленню якого покладено на відповідача.

З метою укладення договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення позивач, перерахувавши платіжним дорученням № 24 від 16.05.2012 р. на рахунок відповідача 1013410,00 грн., направив йому лист від 22.05.2012 р. № 22/05/12 з пропозицією узгодження всіх суттєвих умов договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "И-2", розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

У відповідь, листом від 28.05.2012 р. № ДЗ/12, відповідач відмовив позивачу в укладенні договору купівлі-продажу вказаної нежитлової будівлі та його нотаріального посвідчення у зв'язку з відсутністю у відповідача грошових коштів, необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірного майна, оскільки підприємство, в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано банкрутом та з 02.06.2011р. перебуває в процедурі ліквідації, за правилами якої кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а позивач не є кредитором відповідача.

Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся до господарського суду Харківської області за захистом порушених прав з позовом про визнання права власності на придбане на аукціоні майно.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Цивільний кодекс України виділяє декілька способів набуття права власності.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Так, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, в даному випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.

Відповідно до абзаців 1, 2 ч.1 ст.22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації. У разі якщо об'єктом є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об'єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта.

Належне виконання позивачем умов протоколу №1 від 13.02.2012р. про проведення цільового аукціону, а також приписів ст.22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" підтверджується платіжним дорученням № 24 від 16.05.2012 р на суму 1013410,00 грн., що відповідає ціні придбання майна на аукціоні в оплату за придбаний ним на аукціоні об'єкт нерухомості.

Дійсність аукціону з продажу спірного майна, за результатами якого переможцем став позивач, не заперечується відповідачем, аукціон проведено у відповідності до порядку визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", застосування якого при продажу майна боржника, що перебуває у процедурі ліквідації, передбачено ч.3 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", публічність проведеного 13.02.2012р. аукціону підтверджується оголошенням Товарної біржі "Європейська" в друкованому засобі масової інформації рекламно-інформаційній газеті "Лица" від 13.01.2012р. №4(818), суду не надано доказів оскарження результатів аукціону іншою особою, а тому у суду відсутні підстави вважати аукціон, який відбувся 13.02.2012р. таким, що не відбувся, а його результати у вигляді протоколу №1 від 13.02.2012р., підписаного продавцем (відповідачем), покупцем (позивачем), ліцитатором та організатором аукціону, недійсними.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами частин 1 та 4 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

З огляду на положення зазначеної статті прилюдні торги за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в них мають місце всі елементи, притаманні правочину. Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, державної реєстрації права власності на придбане майно та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. З огляду на викладене аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину. При цьому, оформлення окремого договору купівлі-продажу майна, яке не є держаним, законом не передбачено.

Виходячи зі змісту положень ст.626 Цивільного кодексу України, за якими договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, підписання протоколу прилюдних торгів організатором, ліцитатором, продавцем та покупцем, фактично є укладенням правочину (угоди), спрямованого на відчуження - набуття майна.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що при підготовці та проведенні публічних торгів з реалізації спірної нежитлової будівлі, що відбулися 13.02.2012р., не допущено таких порушень визначеної законодавством процедури, що надала б змісту вчиненого правочину ознак суперечності Цивільному кодексу України (іншим актам цивільного законодавства тощо), вплинула на формування результатів аукціону та продажу майна відповідача, а тому вважає, що позивач набув право власності на об'єкт аукціону - нежитлове приміщення літ. "И-2", розташоване за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

З протоколу про проведення цільового аукціону від 13.02.2012р. №1 вбачається, що загальна площа придбаної позивачем на публічних торгах нежитлової будівлі літ. "И-2" за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120 становить 1004,6 кв.м., що відповідає відомостям, що містяться в Технічному паспорті, складеному Комунальним підприємством "Харківське міське БТІ" (третя особа) станом на 04.12.2008р.

В той же час, судом встановлено, що відповідач за договором міни від 26.07.2002р. №10 набув право власності на двоповерховий об'єкт нерухомості літ. "И-2" за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 загальною площею 896,7 кв.м.

З наданих відповідачем суду документів вбачається, що після придбання спірного майна ним було здійснено перепланування його внутрішніх приміщень, в тому числі шляхом зносу старих та возведення нових внутрішніх перегородок. Крім того, під час експлуатації належного відповідачеві об'єкта нерухомості ним було виявлено підвальне приміщення, яке входило в загальний контур будівлі. В подальшому підвал було переплановано шляхом поділу його площі на 4 окремих приміщення. З цих причин загальна площа нежитлових приміщень будівлі літ. "И-2" збільшилась на 107,9 кв.м. у порівнянні з площею (896,7 кв.м.) та стала дорівнювати 1004,6 кв.м.

Всі приміщення, що були реконструйовані у літ. «И-2» будинку №120 по вулиці Академіка Павлова в м. Харків є однією складною річчю, оскільки знаходяться в межах загального контуру будівлі літ. "И-2".

У відповідності до ч.2 ст.188 Цивільного кодексу України правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

На цих підставах суд визнає, що площа нежитлової будівлі літ. "И-2" будинку №120 по вул.Академіка Павлова в м.Харків, виставленої на аукціон, та вартість вказаного об'єкту продажу, поширюється на приміщення №1, №2, №3 та №4 підвалу площею 186,3 кв.м., що виникли під час реконструкції відповідачем під час володіння та користування будівлею літ. "И-2" і відображені в Технічному паспорті від 04.12.2008р., а також на переплановані приміщення першого та другого поверхів, а тому право власності позивача на ці приміщення підвалу в будівлі літ. "И-2" виникає в силу закону, оскільки діями відповідача не було створено нового об'єкта.

Стосовно внутрішнього переобладнання відповідачем приміщень будівлі літ. "И-2", суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.41 Конституції України, а також частин 1, 2 ст.319 Цивільного кодексу України кожен володіє, користується та розпоряджається своєю власністю на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Суд зазначає про те, що згідно ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; ст. 41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оцінюючи дії відповідача щодо внутрішнього переобладнання приміщень першого та другого поверхів будівлі літ. "И-2", що знаходилася у його власності, на предмет того, чи не суперечать вони законам України, суд встановив наступне.

Нежитлова будівля літ. "И-2" розташована на земельній ділянці площею 2,8915 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, яка на підставі договору оренди земельної ділянки від 23.12.2003 р., укладеного між Харківською міською радою Харківської області та ВАТ «Ольга» (правонаступником є ТОВ "Ольга."), нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Олійник Л.М, Харківського міського нотаріального округу за № 8087 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 23.12.2004 р. за №7504/04, надана відповідачу в оренду строком до 01.10.2028 р. з метою використання у господарській діяльності.

Отже, підстав та обставин, які би обмежували право власності ТОВ "Ольга." на приміщення у будівлі №120 по вул. Академіка Павлова у м. Харків у зв'язку з їх переплануванням власником, а також у зв'язку з виявленням ним під час експлуатації підвалу та реконструкцією окремих приміщень шляхом зведення внутрішніх перегородок не порушуючи при цьому загального контуру цієї будівлі, суд не встановив.

Відповідно до частин 1 та 4 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, порядок проведення якої встановлюються законом.

Державна реєстрація цих прав здійснюється в порядку, встановленому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, п.1.2 якого передбачено, що державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.10 Додатку 2 до Положення Мінюст від 07.02.2002 р. № 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є підставою для проведення державної реєстрації на нерухоме майно.

Отже, діючий в Україні порядок передбачає реєстрацію прав власності на нерухоме майно лише при виникненні, зміні, припиненні цього права, але не розповсюджується на випадки внутрішнього перепланування нерухомого майна, якщо це не має наслідком створення нової речі (стаття 332 ЦК України).

Як зазначено вище, суд дійшов висновку про те, що підвальне приміщення в цілому і переплановані приміщення першого та другого поверхів будівлі №120 по вулиці Академіка Павлова в м. Харків є однією складною річчю, яка утворюється з приміщень, які входять до його складу та надають змогу використовувати його за призначенням.

Тому переплануванням приміщень всередині загального контуру будівлі літ. "И-2" не була створена нова річ, право власності на нову річ не виникало, а право власності на вже зареєстрований об'єкт нерухомості не змінюється та не припиняється.

Виходячи з приписів абз.54 п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. №127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за №582/5773 не є самочинним будівництвом знесення та влаштування перегородок без зміни призначення приміщень, без порушення несучих конструкцій у виробничих будинках і будівлях.

Зміни у плані будинків у зв'язку з зведенням або знесенням внутрішніх стін та перегородок, переплануванням приміщень, збільшенням або зменшенням основної та допоміжної площ, тощо, відповідно до абз.9 розділу 10 та абз.2 розділу 11 вказаної Інструкції, є підставою для проведення поточної інвентаризації та унесення змін до інвентаризаційних документів.

У зв'язку із збільшенням площі будівлі літ. "И-2" Комунальним підприємством "Харківське міське БТІ" на замовлення відповідача до інвентаризаційних документів на вказаний об'єкт нерухомості були внесені відповідні зміни та взамін старого Технічного паспорта від 16.05.2002р. видано новий Технічний паспорт від 04.12.2008р.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач був належним власником об'єкта, проданого 13.02.2012р. позивачу на аукціоні і вправі був розпоряджатися ним на власний розсуд.

З огляду на те, що позивачем, як переможцем аукціону, сплачена повна вартість придбаної на публічних торгах нежитлової будівлі літ. "И-2", розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, площею 1004,6 кв.м., а також враховуючи той факт, що відповідач з 02.06.2011р. знаходиться в процедурі банкрутства на стадії ліквідації, господарську діяльність не здійснює, тому визнання права власності в судовому порядку за позивачем не порушуватиме прав інших осіб.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 Цивільного кодексу добросовісність набувача презюмується.

Частиною 2 статті 388 Цивільного кодексу України встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно із приписами ст.331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації, дії підприємства бюро технічної інвентаризації при реєстрації такого права мають наслідком виникнення такого права.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

У відповідності з п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.

Відповідно до п.1, п.п.1.3 вказаного Положення до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (далі - Тимчасове положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майна - це внесення запису до Реєстру власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштам особи, що звернулася до БТІ.

Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 року є рішення судів , третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна , про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до ст.ст. 319, 320 Цивільного кодексу України власники самостійно здійснюють право власності, виконують будь які дії по відношенню до свого майна, що не суперечать Закону. Визнання права власності на нежитлове приміщення необхідне для подальшого здійснення позивачем підприємницької діяльності та не порушує права інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуально кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивач є законним власником спірного нерухомого майна, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності на спірне реконструйоване майно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у даній справі відповідно до ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 16, 319, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Скандій" (ідентифікаційний код 36371380, 61052, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 16) право власності на нежитлову будівлю літ. "И-2", розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, загальною площею 1004,6 кв.м., що складається з підвалу загальною площею 186,3 кв.м., першого поверху загальною площею 698,6 кв.м., антресолі загальною площею 50,9 кв.м., другого поверху загальною площею 68,8 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9, ідентифікаційний код 30236375, п/р №26003000133028 у філії ВТ "Укрексімбанк" в м. Харків, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандій" (ідентифікаційний код 36371380, 61052, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 16) 20 268 грн. 20 коп. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.

Повне рішення складено 28.09.2012 р.

Суддя Аюпова Р.М.