Рішення № 26286262, 19.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.12 Справа№ 5015/2720/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор», с. Вороновиця Вінницького району Вінницької області;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м. Львів;

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО УА», м. Вінниця;

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізяківські хутори», Мізяківські хутори Вінницького району Вінницької області;

про: визнання зобов'язання за договором застави майна припиненим.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача 1: Татух М.Д. -представник на підставі довіреності;

третьої особи 1: не з'явився;

третьої особи 2: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 04.07.2012 року порушено провадження у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»до Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО УА», третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізяківські хутори»про визнання зобов'язання за договором застави майна припиненим. Розгляд справи призначено на 06.08.2012 року.

В судовому засіданні 06.08.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Подав заяву про збільшення позовних вимог, клопотання про долучення до матеріалів справи документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Решта представників сторін в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили. На момент проведення судового засідання судом встановлено, що конверти з ухвалами про порушення провадження у справі від третіх осіб повернулися з відмітками «за зазначеною адресою не значиться». Розгляду справи відкладено на 22.08.2012 року. Суд ухвалив клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю вирішити в наступному судовому засіданні. Розгляду справи відкладено на 04.09.2012 року.

В судове засідання 04.09.2012 року представник позивача не з'явився, направив телеграму, в якій заявляє клопотання про відкладення розгляду справи та вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, проти продовження строку та відкладення розгляду справи не заперечував. Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили. Суд ухвалив продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю вирішити в наступному судовому засіданні. Розгляду справи відкладено на 19.09.2012 року.

В судове засідання 04.09.2012 року представник позивача не з'явився, причини неявки не повідомив. Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив. Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Справу розглянуто в порядку вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

19.09.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 25.09.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із відмовою у включенні вимог Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», які виникли на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №3 від 28.02.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мізяківські хутори», як кредиторських у справі №10/29-10 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Подільський Цукор». Також, Господарським судом Вінницької області були визнані такими, що не підлягають виконанню накази у справах №13/329-07 та 15/23-08, виданих на виконання рішень про стягнення основної суми боргу та відсотків за Договором про відкриття кредитної лінії №3 від 28.02.2007 року.

Позивач, посилаючись на п. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», стверджує про припинення правовідносин між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»та Закритим акціонерним товариством «Подільський Цукор», як заставодавця, за Договором застави від 28 лютого 2007 року № 186 та звернувся з позовом про визнання його припиненим, відповідно до вимог ст. 28 Закон України «Про заставу».

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що посилання позивача на п. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є безпідставним, оскільки вказана норма Закону передбачає погашення вимог конкурсних кредиторів, а не вимог кредиторів, що забезпечені заставою, яким є Відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер».

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 28 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»(надалі по тексту рішення - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мізяківські хутори»(надалі по тексту рішення - відповідач) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 3.

В забезпечення виконання вимог Договору про відкриття кредитної лінії № 3 Поручителями виступило Закрите акціонерне товариство «Подільський цукор»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро УА», які надали в заставу відповідно цукор урожаю 2007 року в кількості 2 507 тон та сільськогосподарську техніку на суму 3 116 000,00 грн., шляхом укладення договорів застави в термін до 15 березня 2007 року.

Так, в заставу банку було надане належне позивача, яке виступило майновим поручителем позичальника -заставодавця, майно, а саме цукор, що буде виготовлений із буряка урожаю 2007 року в кількості 2 200 т по ціні 2 500,00 грн. за тону на суму 5 500 000,00 грн., переданий в заставу банку згідно договору застави від 28 лютого 2007р. № 186 (з внесеними змінами).

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору позичальником його дію було зупинено за ініціативи банку.

В подальшому Відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер»звернулось до суду з позовами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізяківські Хутори», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро УА»та Закритого акціонерного товариства «Подільський Цукор»про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 13/329-07 від 26.11.2007 року задоволено позовні вимоги: постановлено стягнути солідарно із Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізяківські хутори», Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро УА»5 117 534, 25 грн. -основного боргу, 247 50,00 грн. - витрат по сплаті держмита, 116,82 гривень - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Вінницької області видано Наказ від 22.04.2008 року № 13/329-07.

Рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 15/23-08 від 18.06.2008 року задоволено позовні вимоги частково: постановлено стягнути солідарно із Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізяківські хутори», Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро УА»482 345,10 грн. -відсотків за користування кредитними коштами, 180 879,41 грн. - комісійних, 379 570,32 грн. -пені за прострочення повернення кредиту, 11 676,63 грн. -за прострочення сплати відсотків.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.10.2008 року рішення господарського суду Вінницької області від 18.06.2008 року змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори" на користь Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»482 345,10 грн. процентів за користування кредитними коштами, 180 879,41 грн. комісійних, 379 570,32 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 15 761,01 грн. пені за прострочення сплати процентів, 10 585,56 грн. державного мита, 110,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 1 069 251 грн.62 коп. Для погашення боргу в сумі 1 069 251,62 грн. звернуто стягнення на майно, що належить позичальнику та заставодавцям.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Вінницької області видано Наказ від 06.11.2008 року № 15/23-08.

Також під час судового розгляду судом було встановлено, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.03.2010 року порушено провадження у справі № 10/29-10 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»за заявою Вінницької міжрайонної Державної податкової інспекції.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.06.2011 року за результатами попереднього засідання у справі № 10/29-10 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого з поміж іншого включено Відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер»із сумою 2 116 814,94 грн. (578 308,32 - І черга, 1 538 506,62 - четверта черга). При цьому прийнято відмову Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»від заявлених вимог в сумі 31 602,57 грн., провадження у справі в цій частині припинено, в частині вимог на суму 214 258,04 грн. - відмовлено.

Зазначена вище ухвала суду була оскаржена в апеляційному та касаційному порядках.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року у справі № 10/29-10 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»задоволено частково -ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.06.2011 року у справі № 10/29-10 скасовано в частині визнання грошових вимог кредиторів: АТ «АGRO CZ, a.s.», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро УА», Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»та Вінницької міжрайонній Державній податковій інспекції -відмовлено акціонерному товариству АТ «АGRO CZ, a.s.»у визнанні його кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»з сумою грошових вимог 5 015 233,78грн., відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро УА»у визнанні його кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного Товариства «Подільський цукор»з сумою грошових вимог 14 013 300,00 грн.; відмовлено Відкритому акціонерному товариству «Селянський комерційний банк «Дністер»у визнанні його кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»частково з сумою грошових вимог 2 116 814,94 грн.; відмовлено Вінницькій міжрайонній Державній податковій інспекції Вінницької області у визнанні її кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»на суму 348 540,18 грн. Зобов'язано розпорядника майна внести в цій частині зміни до реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор», а в решті ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.06.2011р. у справі № 10/29-10 залишено без змін

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2011 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року скасовано частково (в частині відмови Вінницькій МДПІ у визнанні її кредитором у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»з сумою вимог 348 540,18 грн.), ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.06.2011 року в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог Вінницької МДПІ в сумі 785 577,95 грн. залишено в силі.

04.04.2011 року у справі № 10/29-10 Господарським судом Вінницької області винесено ухвалу про припинення провадження у справі в зв'язку із добровільним погашенням боржником кредиторської заборгованості.

В подальшому за заявами Закритого акціонерного товариства «Подільський Цукор»наказ Господарського суду Вінницької області від 22.04.2008 року № 13/329-07 ухвалою від 07.05.2012 року визнано таким, що не підлягає виконанню, а ухвалою від 28.05.2012 року визнано таким, що не підлягає виконанню Наказ господарського суду Вінницької області від 06.11.2008 року у справі № 15/23-08 в частині звернення стягнення на майно, що є предметом договору застави, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»і Закритим акціонерним товариством «Подільський цукор», а саме: 2 200 т. цукру з урожаю 2007 року по ціні 2 500 грн. за одну тонну на суму 5 500 000 грн., належних на праві власності заставодавцю Закритому акціонерному товариству «Подільський цукор».

Як вбачається із змісту позовної заяви, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що в зв'язку із невизнанням грошових вимог (які є конкурсними) Відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер»у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор», визнанням наказів у рішеннях про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08.06.2007 року № 04 такими, що не підлягають задоволенню, зобов'язання за вказаним кредитним договором не підлягають виконанню, а правовідносини за ним є припиненими, виходячи з чого є припиненими договори застави та іпотеки.

В якості нормативної підстави заявленого позову позивач посилається на приписи ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 28 Закону України «Про заставу».

Відповідач у відзиві позов не визнає та просить в його задоволенні відмовити посилаючись на те, що рішення у справі № 13/329-07 та № 15/23-08 не виконане в повному об'ємі й до цього часу.

Крім того, відповідач зазначає, що й на сьогоднішній день він є заставодержателем майна Закритого акціонерного товариства «Подільський Цукор»і має право на звершення стягнення на майно.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги та такими що підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

При цьому приписами п. 1 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України визначено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою та втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.

Статтею 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Приписами ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Як вбачається із матеріалів справи, факт невиконання зобов'язань та наявність боргу Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»перед Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»зафіксовано у судових рішеннях у справах № 13/329-07 та № 15/23-08 на виконання яких було видано відповідні накази, які в подальшому було визнано такими, що не підлягають виконанню.

Ухвали від 07.05.2012 року та від 28.08.2012 року мотивовані тим, що у визнанні вимог Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»до Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»у справі про банкрутство останнього на підставі судових рішень та наказів у справах № 13/329-07 та № 15/23-08 було відмовлено, а тому зазначені вимоги слід вважати погашеними згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а зобов'язання за цими вимогами припиненими на підставі ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України.

В силу приписів пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»та статті 115 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 07.05.2012 року та від 28.08.2012 року у справах № 15/24-08 та № 13/328-07 відповідно про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню є обов'язковими на всій території України виходячи з чого суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість твердження позивача про припинення зобов'язання, яке виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії № 03 від 28 лютого 2007 року в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 28 Закону України «Про заставу».

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Заперечення відповідача наведені у його відзиві оцінюються судом критично, оскільки не спростовують в повному обсязі правомірності заявленого позивачем позову.

Посилання відповідача на те, що рішення у справі № 13/329-07 є невиконаним судом до уваги не може бути прийнять, оскільки наказ який було видано на виконання рішення у вказаній справі було визнано таким, що не підлягає виконанню про що вказувалось вище.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з врахуванням поданої позивачем 06.08.2012 року заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Приписами ч. ч. 1,2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, а за п. 7 ч. 2 цієї статті - припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні приписи містяться також в ч. 2 ст.20 Господарського кодексу України в якій зазначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються окрім іншого шляхом визнання наявності або відсутності прав, іншими способами, передбаченими законом.

Слід також вказати, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання припиненим Договору застави від 28 лютого 2007р. № 186 та виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 4567358 від 28.02.2007 року внесеного на підставі вказаного договору підлягають задоволенню.

Крім цього, 22.08.2012 року відповідачем було заявлено клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю відповідно до ч. 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України до Господарського суду Вінницької області. Суд вважає дане клопотання необґрунтованим та безпідставним через наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається відповідач у клопотанні, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Однак, оспорений договір застави від 28.02.2007 року передбачає взаємні права та обов'язки обидвох сторін і є двостороннім правочином, що дає право позивачеві заявити позов за місцезнаходженням відповідача. У зв'язку з наведеним суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись наведеними вище нормами та ст. 15, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»від 22.08.2012 року про направлення справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Вінницької області.

Позов задоволити повністю.

Визнати припиненим Договір застави від 28.02.2007 року № 186, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»(79017, м. Львів, вул. Переяславська, 6-А, код ЄДР 19159542) та Закритим акціонерним товариством «Подільський цукор»(23253, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Вороновиця, вул. Цукрозаводська, 1, код ЄДР 31576304).

Виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 4567358 від 28.02.2007 року, внесений на підставі Договору застави від 28.02.2007 року № 186, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»(79017, м. Львів, вул. Переяславська, 6-А, код ЄДР 19159542) та Закритим акціонерним товариством «Подільський цукор»(23253, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Вороновиця, вул. Цукрозаводська, 1, код ЄДР 31576304).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Матвіїв