Рішення № 26286102, 26.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2012 р.Справа № 19/17-3260-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Чебан К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Слюсар М.М. (довіреність від 03.01.2012 р.);

від третьої особи ДП «Одеська залізниця»: Новік В.П. (довіреність від 27.07.2012 р.);

від третьої особи ДП «Придніпровська залізниця»: Гречанюк С.В. (довіреність №2751 від 24.09.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит»

до відповідача Державного підприємства «Одеська залізниця»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства «Донецька залізниця», Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

про стягнення 38 934 грн. 05 коп.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: Державне підприємство «Свердловантрацит»у серпні 2011 р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Одеська залізниця»(далі -ДП «Одеська залізниця») 38934,05 грн. вартості нестачі антрациту, вказуючи на втрату останнього з вини перевізника вантажу.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ДП «Свердловантрацит»посилається на ст.ст.908,909,924 ЦК України, ст.ст.307,308 ГК України, ст.ст.1,31,110,111,113, 114,115 Статуту залізниць України, п.28 Правил приймання вантажу до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України, контракт від 30.03.2010 р. № 113/3-10, специфікацію до нього від 03.03.2011 р. № 12, залізничну накладну від 15.05.2011 р. № 51653236, складені відповідачем в процесі перевезення акти тощо.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.03.2012р. у справі №19/17-3260-2011 (колегія суддів у складі: головуючого судді Лічмана Л.В., суддів Панченко О.Л., Демешина О.А.) позов ДП «Свердловантрацит»задоволено частково. З ДП «Одеська залізниця»на користь позивача стягнуто 19467,03 грн. вартості недостачі вантажу, 194,67 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від15.05.2012 р. рішення господарського суду Одеської області від 26 березня 2012 року у справі №19/17-3260-2011 залишено без змін, апеляційна скарга Державного підприємства «Свердловантрацит»- без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України касаційна скарга Державного підприємства «Свердловантрацит» на Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.12 р. та рішення господарського суду Одеської області від 26.03.12 р. у справі №19/17-3260-2011 задоволена, рішення господарського суду Одеської області від 26.03.12 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.12 у справі № 19/17-3260-2011 скасовані, справа передана на новий розгляд.

23.07.2012 р. справа надійшла до господарського суду Одеської області та передана до розгляду судді Зайцеву Ю.О.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав які викладені у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те що відповідно записів у залізничній накладній №51653236 завантаження вагону №65100810 проводилось на підприємстві вантажовідправника,засобами та силами відправник вантажу, ним же самостійно було визначено придатність вагону №65100810 у комерційному відношенні для даного вантажу (ст.31 Статуту залізниць України). Вантажовідправник самостійно визначив масу вантажу перед відправленням вагоні. Однак порушив вимоги частини 3 ст. 32 Статуту залізниць України, що призвело до втрати вантажу в процесі перевезення.

Ухвалою суду від 31.08.2012 р. за клопотанням представника відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, судом залучено Державне підприємство «Донецька залізниця»та Державне підприємство «Придніпровська залізниця»в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 14.09.2012 р. за клопотанням представника позивача строк розгляду справи продовжено до 26.09.2012 р.

20.09.2012р. на адресу господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення від третьої особи ДП «Придніпровська залізниця»(вх.№28775/2012 від 20.09.2012 р.), в яких підприємство повністю підтримує позицію відповідача по справі.

26.09.2012 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив:

Між ДП «Свердловантрацит та DTEK TRADING LIMITED укладений контракт №113/3-10 від 22.01.2009 року, згідно з яким Продавець зобов'язався поставити у власність Покупця кам'яне вугілля на умовах «FOB, Порт відвантаження - ДП «Миколаївський морський торгівельний порт»(Інкотермс-2000), а Покупець прийняти та оплатити вугілля.

Відповідно п.3.1. зазначеного контракту «право власності на Вугілля, а також усі ризики втрати або пошкодження Вугілля переходять від Продавця до Покупця в момент, коли Вугілля перейшло через поручні судна є порту відвантаження, що підтверджується відповідним коносаментом».

В рахунок контракту №113/3-10 від 22.01.2009, за залізничною накладною №51653236 (відповідно ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу), Відправник ДП "Свердловантрацит" передав перевізнику-залізниці для перевезення до Одержувача - ПП «Блок Баг Системс»69 000 кг. антрациту «АС»в вагоні №65100810.

15.05.2011 р. за залізничною накладною № 51653236 ДП «Свердловантрацит»передало станції Довжанська Донецької залізниці вантаж для перевезення у кількості 69000кг. Станція Довжанська Донецької залізниці прийняла вантаж до перевезення без зауважень, оскільки завантаження було здійснено у відповідності вимог гл. п.4.1 п.4.3 п.8 пр14 к СМГСр 233-5 Технічних умов з відміткою про це у гр. 1 залізничної накладної.

Ущільнений та маркований розчином вапна вантаж у н/вагоні № 65100810 прийнятий залізницею до перевезення, відповідно п. 28 Правил приймання вантажу до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21,11.2000 року № 644, шляхом візуального огляду вагона, вантажу його захисного маркування, - без зауважень.

16.05.2011 р. потягом №3018 до парку Західного прибуття станції Дебальцеве Сортувальна формуванням станції Довжанка прибув вагон №65100810 за відправкою Довжанська -Миколаїв Вантажний експорт 51653236. Після прибуття потягу приймальниками потягів Кошельниковою М.Е. та Лінкіной Л.А. в даному вагоні було виявлено: завантаження вагону рівномірне, нижче ботів на 100 мм., маркування вапном. Над 6-7 люками порушено маркування, зліва між 6 та 7 люками зазор. Наявне протікання вантажу. Зазор закладений дошкою, протікання усунуто. Вагон переданий під охорону, відчеплено від ваги. На підставі вищевикладеного складений акт загальної форми №288 від 16.05.2011 р. Того ж дня працівниками станції виявлено в вагоні №65100810 несправність армованих листів 6 та 7 люків лівої сторони, на підставі чого складений акт про технічний стан вагону №70 від 16.05.2011 р.

16.05.2011 р. на 200т. вагонних вагах станції Дебальцеве -Сорутвальна старшим прийомоздавальником Вибловою Л.І. в присутності комісії було проведено комісійне переваження вагону №65100810. За результатами переваження виявлено вантаж у кількості 54 300 кг. проти документу 69 000 кг., тобто нестача склала 14 700 кг. На підставі викладеного складено комерційний акт серії БМ №731628/87 від 16.05.2011 р.

Вагон № 65100810 на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у складі потягу № 2807 прибув 18.05.2011. При детальному оглдяі вагону було виявлено наступне: навантаження нерівномірне, нижче бортів 40-60 см, вантаж не маркований. З правого боку за рухом поїзда над 5, 6 люками є лійкоподібне заглиблення довжиною 2 м. та шириною 2 м., глибиною до полу вагону. Зазор між аромваним листом та кришкою люку 50х5 см. Протікання вантажу усунули за допомогою дошки. Результати додаткового огляду були зафіксовані в акті загальної форми від 18.05.2011 № 677/Б. Того ж дня працівниками станції Нижньодпіпровськ-Вузол була здійснене комісійне зважування вагона № 65100810, під час якого було виявлено різницю у вазі вантажу проти даних залізничної накладної в розмірі 18660 кг. Результати комісійного переважування були оформлені актом загальної форми від 18.05.2011 № 935/Весы та комерційним актом від 18.05.2011 АА №034667/173. Додатково був складений акт про технічний стан вагону від 18.05.2011 № 94. У вказаному акті, наявному в матеріалах справи, зазначено, що вагон технічно справний, проте втрата вантажу можлива, вантажовідправник до навантаження зазор бачити міг, але заходів щодо ущільнення не вжив.

Зі станції Нижньодпіпровськ-Вузол вагон № 65100810 був відправлений 20.05.2011, прибув на станцію Апостолово Придніпровської залізниці 20.05.2011.

На станції Апостолово Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 282, в якому вказано, що: під час прибуття потягу виявлено навантаження нижче бортів на 40 см, окрім поглиблень; праворуч ходу під 5,6,7 люками поглиблення довжиною 450 см, шириною 275 см, глибиною 100 см; зліва під 6 люком вбачаються сліди просипання вантажу на хребтовій балці; праворуч під 6 люком між кришкою люка та поперечною балкою щілина довжиною 100 см, шириною 5 см, яка закладена з зовнішнього боку пластиковими пляшками до прибуття на станцію Апостолово; на момент прибуття та огляду просипання вантажу не було; вагон зданий під охорону та відправлений зі станції Апостолове 20.05.2012.

22.05.2011 р. на станції Миколаїв вантажний Одеської залізниці складено акт № 34 про технічний стан вагона (контейнера), згідно із яким: вагон № 65100810 технічно справний; з правої сторони вагону між боковою обв'язкою кришки 5 люка та верхнім листом перекриття проміжної балки виникла щілина довжиною 500 мм та шириною 50 мм; з правої сторони вагона між боковою обв'язкою кришки 6-го люка та верхнім листом перекриття проміжної балки виникла щілина довжиною 1000 мм, шириною 50 мм; щілини виникли з причини деформації люків в процесі експлуатації від вантажів, що раніше перевозилися; вантажовідправник міг бачити вищевказані несправності, але ним не вжито заходи для запобігання втрати вантажу.

Того ж дня працівниками станції Миколаїв вантажний Одеської залізниці оформлено комерційний акт БК026918/107, яким встановлено, що: на підставі комерційного акту від 18.05.2011 р. № 034667/173 проведено зважування вагону № 65100810; нетто 17000 кг, різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 52000 кг; навантаження нижче бортів на 40 см; по ходу потяга праворуч над 5,6,7 люками поглиблення довжиною 450 см, шириною 275 см, глибиною 100 см; праворуч під 6 люком між кришкою 5 люка та листом перекриття щілина довжиною 50 см та шириною 5 см, закладена дошкою; зліва під 6 люком вбачаються сліди просипання вантажу на хребтовій балці; праворуч під 6 люком між кришкою люка та поперечною балкою щілина довжиною 100 см, шириною 5 см, яка закладена з зовнішнього боку пластиковими пляшками; на момент огляду течі вантажу немає; вагон у технічному стані справний згідно технічного акту № 34, в комерційному відношенні відповідно до акту загальної форми від 20.05.2011 р. № 282; відправник вантажу порушив вимоги ТУ р.2 параграфи 3-5, не вживши заходи по збереженню вантажу.

В подальшому залишок вантажу видано одержувачу, котрий у порядку ст.133 Статуту залізниць України передав право на пред'явлення претензії та позову відправнику.

З наведених підстав ДП «Свердловантрацит»звернулось спочатку до ДП «Одеська залізниця»із залишеною без задоволення претензією від 08.06.2011 р., а потім до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченого під час перевезення вугілля у розмірі 38934,05 грн. (маса відповідальної недостачі із вирахуванням норми недостачі 2% маси нетто вологого вантажу визначена як 50620 кг; вартість вантажу 96,50 дол. США з ПДВ за 1 тону -по рахунку-фактурі від 16.05.2011 р. № 646э; курс дол. США до гривні взято станом на 12.07.2011 р.).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Виходячи з ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна від 15.05.2011 р. № 51653236 свідчить про укладення між ДП «Свердловантрацит»(вантажовідправник) і ДП «Одеська залізниця»(перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ПП «Блок Баг Системс»-експедитор-представник інтересів відправника за договором від 16.11.2010 р. № 102-Т/3-10.

Із залізничної накладної вбачається, що завантаження вантажу у вагон № 65100810 здійснювалось відправником, який приписами ч.3 ст.308 ГК України, ч.1 ст.918 ЦК України, ст.32 Статуту залізниць України визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні.

Пунктом 3.9 роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами) передбачено, що «відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери. Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер)..."

Пунктами 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001 встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видування або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Інструкція по підготовці вантажних вагонів до перевезень, затверджена наказом Укрзалізниці 31.12.2009 № 734-Ц, п.8.6.5., зазначає, що особливу увагу звертати на дотримання установлених розмірів конструктивних зазорів площини прилягання кришок люків до балок вагона, щоб запобігти присипанню вантажів дрібних фракцій. Згідно Правил з деповського ремонту затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 16.10.2007 № 492-Ц п. 15.2 кришки люків повинні закриватися щільно. Місцеві зазори між кришкою люка і площиною її прилягання допускаються не більше 5 мм. В даному ж випадку, згідно актів про технічний стан вагону №70 від 16.05.2011р., № 94 від 18.05.2011, №34 від 22.05.2012 р., що маються зазори, втрата вантажу можлива, вантажовідправник до навантаження зазор бачити міг, але заходів по його усуненню не зробив, зазор було усунуто на прохідній станції.

Згідно із п.3.20 цього ж роз'яснення президії Вищого господарського суду України за змістом ст.31 Статуту залізниць України та п.п.5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, -усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу...»

Проаналізувавши ст.31 Статуту залізниць України, її тлумачення господарським судом касаційної інстанції, тексти актів загальної форми №288 від 16.05.2011 р., № 677/Б від 18.05.2011 р., №935/Весы від 18.05.2011 р., № 282 від 20.05.2011 р.; актів про технічний стан вагону №70 від 16.05.2011 р., № 94 від 18.05.2011 р., № 34 від 22.05.2011 р.; комерційних актів комерційний №БМ 731628/87 від 16.05.2011 р., №АА 034667/173 від 18.05.2011 р., №БК026918/107 від 22.05.2012 р. в яких за правилами ст.129 Статуту залізниць України фіксуються підстави для притягнення до матеріальної відповідальності контрагентів за договором залізничного перевезення та на відомості яких (комерційних актів) не подавалась письмова скарга в порядку п.16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855 (із змінами), господарський суд Одеської області відзначає, що навантаження відправником вантажу здійснено у не підготовлений для перевезення антрациту вагон, тобто з ознаками непридатності в комерційному відношенні та без закріплення належним чином вантажу з дрібними фракціями, тому ДП «Свердловантрацит»у втраті товару слід визнати винним.

Разом з тим, ч.1 ст.110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

В ст.111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Комерційний акт від 22.05.2011 р. БК 026918/107 з даними щодо поглиблення свідчить про те, що недостача у вагоні № 65100810 є результатом втрати вантажу під час перевезення. При цьому ДП «Одеська залізниця»не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, що свідчить про втрату й з вини перевізника вантажу.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що втрата вантажу та об'єктивна неможливість вирахування точної кількості втраченого товару сталась внаслідок неправомірних дій кожного з відповідачів: вантажовідправника -внаслідок навантаження антрациту в комерційно несправний вагон та непідготовлення вантажу до транспортування, перевізника -як результат втрати частини вантажу в процесі перевезення, тобто наявна спільна вина контрагентів у нестачі вантажу. З цих підстав сторони мають нести відповідальність в рівній мірі.

В ст.ст.114,115 Статуту залізниць України закріплено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу -у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі...; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу...

Таким чином, ДП «Свердловантрацит»правомірно заявлено до стягнення завдані діями перевізника вантажу збитки в розмірі дійсної його вартості в сумі 19467,03 грн. (38934,05/2), розрахунок якої здійснено судом, виходячи з таких показників:

- вартість антрациту за 1 тону без ПДВ -96,50 дол. США, яка вказана в рахунку-фактурі від 16.05.2011 р. № 646э;

- курс дол. США до гривні на дату складання позову -7,9704 грн. за 1 дол. США);

- маса відповідальної недостачі із вирахуванням норми недостачі 2% маси нетто вологого вантажу -50620 кг.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1609,50грн.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код 01071315) на користь Державного підприємства «Свердловантрацит» (94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса,1; код 32355669) 19467/дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят сім/ грн. 03 коп. вартості недостачі вантажу, 194/сто дев'яносто чотири/ грн. 67 коп. державного мита та 118/сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 01.10.2012 року.

Суддя Зайцев Ю.О.