Рішення № 26285877, 27.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2012 р. Справа № 10/075-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/075-12

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в особі

дирекції «Автотранспошта»Українського державного підприємства поштового

зв'язку «Укрпошта», м. Київ;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р.

Україна», с. Погреби Броварського району Київської області;

про стягнення 24309,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Валіуліна М.М., довіреність № 12-254 від 09.07.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта»в особі дирекції «Автотранспошта»Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»(надалі -позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»(надалі -відповідач) про стягнення 24309,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки автомобілів № КП 022/2011/04-21 від 05.12.2011р. у визначений строк не здійснив поставку товару, у зв'язку з чим позивачем на підставі п. 7.2. вказаного договору нарахована пеня в сумі 24309,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2012р. порушено провадження у справі № 10/075-12 та призначено її розгляд на 14.08.2012р.

В судовому засіданні 14.08.2012р. представником позивача було частково надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду надано клопотання б/н від 14.08.2012р., в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання його повноважного представника.

Ухвалою від 14.08.2012р. суд відклав розгляд справи на 04.09.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 04.09.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав наведених у позові, та надав витребувані судом докази.

Представник відповідача проти позову заперечив, та надав витребувані документи, зокрема відзив на позов, в якому зазначає, що чинним законодавством передбачено нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, тоді як у відповідача такі зобов'язання перед позивачем відсутні.

Крім того, представник відповідача заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи для врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 13.09.2012р.

Представник позивача у судове засідання 13.09.2012р. не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Представник відповідача просив відкласти розгляд справи, оскільки між сторонами тривають переговори щодо можливого врегулювання спору.

Ухвалою від 13.09.2012р. суд відклав розгляд справи на 27.09.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача.

Присутній у судовому засіданні 27.09.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав наведених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, проте через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання обґрунтоване тим, що 03.09.2012р. відповідач звернувся до позивача з претензією щодо сплати пені, в зв'язку з простроченням строків оплати за Договором поставки автомобілів № КП 022/2011/04-21 від 05.12.2011р., а тому відповідь на вказану претензію може суттєво вплинути на вирішення даної справи.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи та просив винести рішення по суті.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожному гарантується право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Крім того, обставини, наведені у клопотанні про відкладення розгляду справи, не є поважними та не перешкоджають вирішенню спору по суті.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений, а, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2011р. між позивачем (за договором -покупець) та відповідачем (за договором -постачальник) було укладено Договір поставки автомобілів № КП 022/2011/04-21, згідно з п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю автомобілі вантажні (Код ДК 016-97: 34.10.4) типу: Renault Premium, Renault Trafic (з пробігом) у кількості 9 одиниць, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за них обумовлену грошову суму.

У п. 1.2. договору наведені характеристики автомобілів, що відчужуються за даним договором.

Згідно п. 3.1. договору, загальна ціна договору становить 2 713 440,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Умовами пп. 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3. договору передбачено, що при розрахунках між сторонами застосовується попередня форма оплати, яка здійснюється в розмірі до 50% від загальної ціни, що передбачена п. 3.1. даного договору, та до п'яти банківських днів з моменту підписання договору. Постачальник протягом п'яти банківських днів з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання згідно з актом приймання-передачі товарів або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням. Кінцевий розрахунок, за даним договором, здійснюється протягом 45-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі автомобілів та переходу права власності на них.

Відповідно до п. 4.4. договору, право власності на автомобілі переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.3., 5.5. договору встановлено, що строк (термін) поставки (передачі) автомобілів грудень 2011 року. Місце поставки (передачі) автомобілів, місце знаходження покупця: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 13. Умова поставки: однією партією DDP (згідно ІНКОТЕРМС 2000). В момент передачі автомобілів сторони підписують акт прийому-передачі.

На виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 4249 від 13.12.2011р. перерахував відповідачу попередню оплату за автомобілі в сумі 1 535 000,00 грн. Дана обставина відповідачем під час розгляду справи не заперечувалась.

Факт отримання товару відповідачем також підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 100 від 28.03.2012р. та № 117 від 11.04.2012р.

Натомість, відповідач протягом грудня 2011 року здійснив поставку тільки 4 автомобілів, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі майна від 15.12.2011р. та від 30.12.2011р., копії яких залучені до матеріалів справи.

В порушення взятих на себе згідно договору зобов'язань, відповідач передав решту автомобілів у кількості 5 шт. лише в січні 2012 року, про що свідчать підписані між сторонами акти приймання-передачі майна від 04.01.2012р. та від 19.01.2012р.

Відповідно до пп. 6.3.1. договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку автомобілів у строки згідно п. 5.3. умов поставки, встановленим договором, тобто однією партією протягом грудня 2011 року.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

В силу ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки автомобілів у визначений договором строк, позивач просить суд стягнути з останнього 24309,00 грн. пені, розрахованої з урахуванням строку поставки кожного автомобіля у січні 2012 року.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків поставки або недопоставку автомобілів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості автомобіля, поставку якого прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, умови п. 7.2. договору щодо стягнення пені за порушення строків поставки або недопоставку автомобілів, відповідає вищевказаним нормам Господарського кодексу України.

Крім того, ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суду не надано доказів визнання п. 7.2. договору недійсним.

Приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 24309,00 грн. згідно з розрахунком, наведеним у позовній заяві.

Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»(07416, Київська область, Броварський район, с. Погреби; код ЄДРПОУ 22909478) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі дирекції «Автотранспошта»Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»(03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 13; код ЄДРПОУ 25777646) 24309,00 грн. -пені, 1609 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення -02.10.2012 р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов