Рішення № 26285585, 03.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2012 р. Справа № 2/063-12

за позовом заступника Дніпровського екологічного прокурора, м. Київ в інтересах держави в особі:

Державної інспекції сільського господарства, м. Київ

до відповідачів 1) Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, м. Переяслав-Хмельницький;

2) фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Київ

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки

Суддя О.В. Конюх

за участю представників сторін:

від прокуратури: Попенко О.С., посвідчення від 06.01.2012р. № 50;

від позивача: ОСОБА_3, уповноважений, довіреність від 05.06.2012р. № 40;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

заступник Дніпровського екологічного прокурора, м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 20.08.2012р. № 05/2-722-12 в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства м. Київ до відповідачів -Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, м. Переяслав-Хмельницький та фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Київ, в якому просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 01.06.2011р. № 366 «Про передачу земельної ділянки на умовах оренди ФОП ОСОБА_1.»; 2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.06.2011р., укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, 3) повернути земельну ділянку площею 0.9500 га до власності держави в особі Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації.

Позовна заява обґрунтована тим, що 07.06.2011р. між Переяслав-Хмельницькою райдержадміністрацією (орендодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (орендар) на підставі розпорядження Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації від 01.06.2011р. № 366 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0.9500 га для облаштування риболовецького стану. Прокурор твердить, що розпорядження від 01.06.2011р. № 366 прийняте всупереч ст.55, 93 ЗК України, оскільки передана в оренду земельна ділянка належить до земель лісового фонду та частково розташована в прибережній захисній смузі річки Дніпро, відповідно не підлягає передачі в оренду. Крім того, проект землеустрою, на підставі якого відводилась в оренду земельна ділянка, не отримав позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, відповідно не міг бути підставою для прийняття спірного розпорядження. У зв'язку з вищевикладеним, на твердження прокурора, спірне розпорядження підлягає визнанню незаконним та скасуванню відповідно до ст. 21 ЦК України в судовому порядку. Оскільки спірний договір оренди на момент укладення суперечив чинному законодавству, він підлягає визнанню недійсним відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України, а орендована земельна ділянка відповідно до ст. 216 ЦК України підлягає поверненню у власність держави в особі Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації.

Позивач -Державна інспекція сільського господарства України письмових пояснень щодо позовних вимог прокурора не подала, представник позивача в судовому засіданні 03.10.2012р. в усних поясненнях позов підтримав.

Представники відповідачів -Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації та фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 в судові засідання 05.09.2012р., 19.09.2012р. та 03.10.2012р. не з'явились, відзиви на позов та витребувані судом документи не подали, про причини невиконання вимог суду та неявки в судові засідання суд належним чином не повідомили. У зв'язку з неявкою представників відповідачів розгляд справи неодноразово відкладався.

Як вбачається з даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 05.09.2012р. № 14613521, відповідач 1 фізична особа -підприємець ОСОБА_1 значиться в Єдиному державному реєстрі та місцезнаходження його відповідає адресі, на яку суд направляв йому копії ухвал рекомендованими листами з повідомленням в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України. За таких обставин, всі особи належним чином повідомлялися про місце, дату та час судового розгляду.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи те, що всі особи належним чином повідомлені про місце, дату та час судового розгляду, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення, враховуючи, що строк розгляду спору у справі обмежений ст. 69 ГПК України, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в матеріалами.

Розглянувши позов заступника Дніпровського екологічного прокурора, м. Київ (далі по тексту -прокурор) в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України, м. Київ (далі по тексту -Держсільгоспінспекція) до відповідачів -Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, м. Переяслав-Хмельницький (далі по тексту -Переяслав-Хмельницька РДА) та фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Київ, (далі по тексту -ФОП ОСОБА_1.) вислухавши пояснення присутніх представників учасників провадження, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА від 01.06.2011р. № 366 «Про передачу земельної ділянки на умовах оренди ФОП ОСОБА_1»(копія залучена до матеріалів справи), враховуючи позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 17.06.2010р. № 296-10, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ФОП ОСОБА_1, надано в оренду ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,9500 грн. на території Циблівської сільської ради для облаштування риболовецького стану, встановлено розмір орендної плати на рівні 12% від її нормативної грошової оцінки, зобов'язано ФОП ОСОБА_1 зареєструвати договір оренди в установленому законом порядку та попереджено землекористувача про можливість припинення права користування земельною ділянкою відповідно до ст.ст. 141, 143 ЗК України.

На підставі зазначеного розпорядження 07.06.2011р. між Переяслав-Хмельницькою РДА в особі голови адміністрації ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі (копія залучена до матеріалів справи), згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0.9500 га, яка знаходиться на території Циблівської сільської ради для облаштування риболовецького стану (далі по тексту -Договір оренди). Відповідно до умов Договору оренди:

- орендна плата вноситься щомісячно в грошовій формі в розмірі 4438.93 грн в рік, 369,91 грн. в місяць, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункти 5, 6, 7 Договору);

- землі передаються для облаштування риболовецкого стану, цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (пункти 10, 11 Договору);

- передача земелної ділянки здійснюєься відповідно до проекту землеустрою у 5-деннй строк після державної реєстрації договору (пкнкти 13, 14 Договору);

- використання земельної ділянки здійснюється із врахуванням вимог природоохоронного, земельного законодавства без зміни цільового призначення (пункт 21 Договору);

- орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, дотримання екологічної безпеки. Своєчасного внесення орендної плати, збільшення розміру орендної плати з підстав і в порядку згідно закону та договору (пункт 22 Договору);

- дія договору припиняється в разі закінчення строку, придбання оредарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження в порядку, встановленому законом (пункт 29 Договору).

Згідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі»укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Договір оренди зареєстрований в управлінні Держкомзему у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011р. за № 322330004000702.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі»передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії акту приймання передачі земельної ділянки в оренду Переяслав-Хмельницька РДА передала, а ФОП ОСОБА_1 прийняв земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,9500 га в оренду для облаштування риболовецького стану 07.06.2011р.

Як вбачається з довідки управління земельних ресурсів у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 21.01.2010р. № 06-16/03 згідно Державної статистичної звітності «Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі»(форма 6-зем), передана о оренду ФОП ОСОБА_1, належить до лісових земель (лісові землі колишнього КСП імені Шевченка), графа 25 -інші захисні насадження.

Згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 27.09.2012р. № 14776348, юридичну особу ПОСП імені Шевченка (правонаступника КСП імені Шевченка) припинено, про що внесено відповідні дані до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 88 Водного Кодексу України (в редакції від 02.12.2010р., чинній на момент виникнення спірних відносин) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води для великих річок, водосховищ на них та озер шириною 100 метрів.

Згідно висновку Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 02.03.2010р. № ІС/8-282, зазначена земельна ділянка частково розташована в прибережній захисній смузі та водоохоронній зоні Канівського водосховища.

Частиною 4 ст. 84 ЗК України визначено, що до земель державної власності, належать: ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом; д) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; и) земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів.

За таких обставин, передана в оренду земельна ділянка перебувала в державній власності, належить до лісового фонду та частково розташована в прибережній захисній смузі та водоохоронній зоні Канівського водосховища і надавалась в оренду із зміною цільового призначення -для облаштування риболовецького стану.

Відповідно до частини 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства. Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За змістом викладених норм закону, чинних на момент виникнення спірних відносин, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної власності поза межами села Циблі належали відповідачу 1 Переяслав-Хмельницькій РДА.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 ст. 93 ЗК України (в редакції від 07.04.2011р., чинної на момент виникнення спірних відносин) не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів.

За таких обставин оспорюване розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від 01.06.2011р. № 366 «Про передачу земельної ділянки на умовах оренди ФОП ОСОБА_1.»було прийняте всупереч прямій забороні чинного на момент його прийняття ЗК України на передачу в оренду спірної земельної ділянки, що належить до лісового фонду та частково розташована в прибережній захисній смузі та водоохоронній зоні Канівського водосховища.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства. Відповідно до частини третьої ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Крім того, згідно до частини 1 ст. 123 ЗК України (в редакції від 07.04.2011р., чинної на момент виникнення спірних відносин) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону або надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

За таких обставин відведення відповідачу 2 -ФОП ОСОБА_1 спірної земельної ділянки здійснювалось на підставі розробленого проекту землеустрою.

Відповідно до пункту 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2004р. № 677, погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в тому числі лісогосподарського призначення і водного фонду є об'єктами обов'язкової державної експертизи, яка має на меті дослідження, перевірку, аналіз та оцінку об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовку обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин саме позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації може бути підставою для прийняття Переяслав-Хмельницькою РДА розпорядження від 01.06.2011р. №366 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідачу ФОП ОСОБА_1 та щодо укладення з ФОП ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з листа Державного агентства земельних ресурсів України без номера і дати (вхідний Дніпровської екологічної прокуратури від 11.06.2012р. № 1502вх12), Держземагентством проведено обов'язкову первинну державну експертизу Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 для облаштування риболовецького стану на території Циблівської сільської ради, за результатами якої видано висновок від 17.06.2010р. № 296-10. За підсумковою оцінкою проект землеустрою надіслано на доопрацювання як такий, що не в повній мірі відповідав вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам.

Саме на цей висновок від 17.06.2010р. № 296-10, який не є позитивним, міститься посилання в оспорюваному розпорядженні Переяслав-Хмельницької РДА від 01.06.2011р. № 366, як на підставу затвердження проекту землеустрою та відвідення в оренду землі ФОП ОСОБА_1 Однак, вказаним висновком проект землеустрою надіслано на доопрацювання як такий, що не в повній мірі відповідав вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, тобто оспорюване розпорядження від 01.06.2011р. № 366 прийнято без позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, всупереч забороні статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», що є самостійною підставою для визнання незаконним та скасування зазначеного розпорядження в судовому порядку.

За таких обставин позовна вимога прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від 01.06.2011р. № 366 «Про передачу земельної ділянки на умовах оренди ФОП ОСОБА_1.»є законною, обґрунтованою, матеріалами справи та дійсними обставинами підтверджується та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 07.06.2011р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Переяслав-Хмельницькою РДА, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 93 ЗК України (в редакції від 07.04.2011р., чинній на момент виникнення спірних відносин), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до частини 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Загальні умови дійсності правочину визначені ст. 203 ЦК України. Так, згідно до частини 1 зазначеної статті, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.

Підставою для укладання оспорюваного договору оренди землі від 07.06.2011р. є розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від 01.06.2011р. № 366, яке суперечить чинному законодавству, визнано судом незаконним та скасовано. Судом встановлено, що оспорюваний договір оренди суперечив ст. 93 ЗК України на момент його укладення, що є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним в судовому порядку.

Така ж правова позиція викладена в пункті 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Крім того, відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої ст. 15 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом з питань регулювання відносин оренди землі та відповідно має пріоритетне застосування у спірних відносинах, істотними умовами договору оренди землі є:

об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об'єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін;

умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

При цьому спеціальна норма частини другої ст. 15 Закону України «Про оренду землі»визначає, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Розглянувши оспорюваний договір оренди землі від 07.06.2011р., укладений між Переяслав-Хмельницькою РДА (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар), судом встановлено відсутність в договорі такої визнаної судом обов'язковою істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що відповідно до спеціальної норми частини другої ст. 15 Закону України «Про оренду землі»є самостійною підставою для визнання зазначеного договору оренди землі недійсним.

Відповідно до частин 1, 2, пункту в) частини 3 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

За таких обставин, позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 07.06.2011р. є законною обґрунтованою та підлягає задоволенню, а зазначений договір підлягає визнанню судом недійсним як такий, що суперечить чинному законодавству.

Щодо вимог прокурора про повернення земельної ділянки площею 0,9500 га до власності держави в особі Переяслав-Хмельницької РДА, суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту ст. 78 Земельного кодексу України (в редакції від 07.04.2011р., чинної на момент виникнення спірних відносин) земля може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно до частини 1 ст. 84 ЗК України (в редакції від 07.04.2011р., чинної на момент виникнення спірних відносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Частиною 4 ст. 84 ЗК України визначено, що до земель державної власності, належать: ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом; д) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; и) земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів.

Відповідно до частини 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства. Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За змістом викладених норм закону, чинних на момент виникнення спірних відносин, спірна земельна ділянка до передачі її в оренду ФОП ОСОБА_1 перебувала у державній власності і право розпорядження нею належало відповідачу 1 Переяслав-Хмельницькій РДА.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані є його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до позиції, викладеної в пункті 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» договір оренди землі може бути припиненим лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування земельною ділянкою.

За таких обставин вимога прокурора повернути спірну земельну ділянку площею 0,9500 га до державної власності в особі Переяслав-Хмельницької РДА за правовим змістом є застосуванням наслідків недійсного правочину у вигляді реституції, тому є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.

Позов прокурором поданий в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України.

Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За приписами статті 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до частини другої ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

З огляду на вищенаведене прокурор, звертаючись до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві повинен зазначати в якості позивача той орган, який державою уповноважено здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і який має передбачені законом повноваження на подання відповідного позову до суду.

Згідно до визначення статті 1 Закону України «Про охорону земель»охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно до ст.ст. 18-1, 19 Закону України «Про охорону земель», частини першої ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до статті 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», пункту 1 статті 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, Держсільгоспінспекція України організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, а також за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

За таких обставин, на момент звернення прокурора до господарського суду Київської області з позовом у справі № 2/063-12, Державна інспекція сільського господарства України є належним позивачем у справі.

Враховуючи вищевикладене, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи та подані докази, перевіривши на відповідність закону позовні вимоги прокурора, суд задовольняє позов заступника Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України, приймає рішення про:

1) визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 01.06.2011р. № 366 «Про передачу земельної ділянки на умовах оренди ФОП ОСОБА_1»;

2) визнання недійсним договору оренди землі від 07.06.2011р., укладеного між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1;

3) зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 повернути орендовану земельну ділянку площею 0,9500 га на території Циблівської сільської ради до власності держави в особі Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідачів сплату судового збору до державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 19, 121 Конституції України, частини третьої ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 1, 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 1, ст.ст. 18-1, 19 Закону України «Про охорону земель», частиною першою ст. 5, ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.ст. 15, 17, 18, 20 Закону України «Про оренду землі», ст. 88 Водного Кодексу України, ст. 78, частинами 1, 4 ст. 84, частинами 1, 3 ст. 93, частиною 3 ст. 122, частиною 1 ст. 123, частинами 1, 2, 3 ст. 152 пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст.ст. 21, 203, частиною 1 ст. 215, ст.ст. 216, 628 ЦК України, пунктом 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2004р. № 677, ст. 1, пунктом 1 ст. 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, статтями 1, 2, 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 01.06.2011р. № 366 «Про передачу земельної ділянки на умовах оренди ФОП ОСОБА_1».

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 07.06.2011р., укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 24219983) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1), зареєстрований в Управлінні Держкомзему в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області 08.06.2011р. за номером 322330004000702.

4. Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) повернути орендовану земельну ділянку площею 0,9500 га на території Циблівської сільської ради до власності держави в особі Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації.

5. Стягнути фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

в доход державного бюджету України

536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

6 . Стягнути з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, буд. 53, код ЄДРПОУ 24219983) в доход державного бюджету України

536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 04.10.2012р.