Рішення № 26285411, 01.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/12247-2012 01.10.12

№ 5011-36/12247-2012 01.10.2012 р.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини"

до Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Енергополіс"

про стягнення 8 567,30 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Тараненко О.Г. по довіреності № б/н від 21.03.2012р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини" про стягнення з Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Енергополіс" заборгованості в розмірі 8 567,30 грн. відповідно до договору № 799-05/10/223 від 22.04.2005 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.10.2012 р. за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів (Ухвалу Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 07.09.2012р. представник відповідача отримав 17.09.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103021298577), суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 01.10.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2005 р. між ВАТ «Акціонерна Страхова компанія «Енергополіс»(далі -страховик) та ЗАТ «Ліки Кіровоградщини»(далі-аптека) укладено договір № 799-05/10/223, предметом якого є надання аптекою необхідних медикаментів та виробів медичного призначення страхувальникам, які уклали договір страхування зі страховиком, за роздрібними цінами на підставі рецепту та /або вимоги-рецепту, а страховик оплачує їх на умовах відповідного договору.

Пунктом 4.5 договору визначено, що договір набуває чинності після його підписання сторонами і діє протягом року.

Згідно п. 2.1.4 договору, аптека зобов'язується надавати страховику до 10 числа місяця, наступного за звітним рахунок-фактуру на оплату медикаментів, який підтверджується видатковими накладними та актом видачі, а також завірені печаткою аптеки та підписом керівника.

Відповідно до п. 3.1. договору, витрати, пов'язані з видачею медикаментів, на умовах передбачених цим договором покриваються наступним шляхом:

п. 3.1.1. На підставі документів, передбачених п.2.1.4. Договору, страховик перераховує аптеці грошові кошти в розмірі 90% від розміру знижки, яка зазначена в договорі страхування та передбачена програмами медичного страхування, протягом 10 банківських днів після надходження звіту. В разі виникнення у страховика сумнівів в справжності документів, поданих зі звітом, страховик може провести додаткову перевірку, на час проведення якої продовжується строк перерахування грошових коштів страховиком аптеці.

п. 3.1.2. Для цього аптека надсилає страховику копію рахунку-фактури за видані медикаменти за звітний місяць та копію прейскуранту вартості лікарських засобів на день виставлення рахунку.

п. 3.1.3. перерахування страховиком сум, зазначених в п. 3.1.1. здійснюється протягом 10 банківських днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до умов даного Договору Позивачем за період з березня по травень 2012 року було відпущено лікарських засобів застрахованим особам Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс" на суму 8567,30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено на адресу відповідача: рахунок № 22 та акт виконаних робіт від 10.04.2012р. на суму 1 192,30грн.; рахунок № 28 та акт виконаних робіт від 10.05.2012р. на суму 2 381,30 грн., рахунок № 33 та акт виконаних робіт від 11.06.2012р. на суму 4 943,70 грн. на загальну суму 8 517,30 грн., але оплату відповідачем на протязі 10 банківських дня не було здійснено, а також ним не проводилось жодних додаткових перевірок передбачених п. 3.1.1 даного договору.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору № 799-05/10/223 від 22.04.2005 р. щодо сплати за медикаментозне забезпечення, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 8 567,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 799-05/10/223 від 23.04.2005 р., та положення ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача відповідно до договору № 799-05/10/223 від 23.04.2005 р. заборгованості в розмірі 8 567,30 грн.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання.

Проте, перевіривши правильність розрахунку заборгованості, суд встановив, що позивачем застосовано помилку в її підрахунку.

Тож, вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 8 517,30 грн.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 8 517,30 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс" (02192, м. Київ, бульв. Дарницький, 8, код 19031693), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс" (25014, м. Кіроворгад, вул. Районна, 1, код 33142589) заборгованість в розмірі 8 517 (вісім тисяч п'ятсот сімнадцят) грн.. 30 коп., та судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.2012р.

Суддя Трофименко Т.Ю.