Рішення № 26285287, 01.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/9633-2012 01.10.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"

про стягнення 8202,26 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача: Пушкарьова К.В., довіреність № Э.37.7.0.0/Д-605 від 10.09.2012.

від відповідача: не з'явилися.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування в сумі 8202,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту № NKVPAL078163 від 03.06.2008, внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки azda CX7», реєстраційний номер ВЕ 2878 АМ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2012 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 01.10.2012.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, з відмітками про отримання; відповідач про причини неявки представника суд не повідомив; відзив на позов, клопотань або заяв до суду не надіслав.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 01.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2008 між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», правонаступником якого є позивач та Горубіною Світланою Романівною, як страхувальником укладено договір страхування наземного транспорту № NKVPAL078163 (надалі - договір), за яким позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом -автомобілем - CX7», реєстраційний номер ВЕ 2878 АМ, рік випуску 2008.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигонабувачем є ПАТ «ПриватБанк».

Строк дії договору з 03.06.2008 по 02.06.2009, який в подальшому на підставі п. 9 договору пролонгований до 02.06.2010.

01.09.2009 о 08 год. 35 хв. по вулиці Чигрина в місті Миколаєві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля CX7»та автомобіля «ГАЗ 2705», а саме: Бурдін Юрій Вікторович, керуючи автомобілем «ГАЗ 2705», реєстраційний номер ВЕ 3463 АН виконуючи маневр обгону, не впевнився в безпечності свого маневру і допустив зіткнення із завершаючим поворот наліво автомобілем CX7», реєстраційний номер ВЕ 2878 АМ під керуванням Горубіної Світлани Романівни, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Бурдіним Юрієм Вікторовичем вимог пункту 14.2 (б) Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ЦБДР та АС МВС України про дорожньо-транспортну пригоду № 8464247.

Постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.12.2009 у справі № 3-2947/2009 встановлено порушення Бурдіна Юрія Вікторовича п. 14.2 (б) Правил дорожнього руху України, Бурдіна Юрія Вікторовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля CX7», реєстраційний номер ВЕ 2878 АМ № 1588-И (58045854) від 08.09.2009, складеного оцінювачем-автотоварозновцем Бендеровічем Олегом Ігоровичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 6218 від 19.07.2008) вартість матеріального збитку, завданого автомобілю CX7», реєстраційний номер ВЕ 2878 АМ в результаті його пошкодження при ДТП складає 9342,01 грн.

02.09.2009 власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля CX7»звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивачем 10.09.2009 був складений та підписаний страховий акт № И-11778, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля CX7», реєстраційний номер ВЕ 2878 АМ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 8202,26 грн.

На підставі складеного страхового акту № И-11778 ПАТ «СК «Інгосстрах», виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту № NKVPAL078163 від 03.06.2008, сплатило своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 8202,26 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 13769 від 11.09.2009.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «Інгосстрах»перейшло в межах суми 8202,26 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «ГАЗ 2705», реєстраційний номер ВЕ 3463 АН, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю CX7», реєстраційний номер ВЕ 2878 АМ, належить ВАТ «Миколаївгаз»та знаходився під керуванням водія Бурдіна Юрія Вікторовича, який станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ВАТ «Миколаївгаз», що підтверджується постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.12.2009 у справі № 3-2947/2009 та не спростовано відповідачем.

За умовами ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ГАЗ 2705», реєстраційний номер ВЕ 3463 АН встановлена в судовому порядку та повинна бути відшкодована ВАТ «Миколаївгаз», як роботодавцем винної у вчиненні ДТП особи.

Цивільно-правова відповідальність ВАТ «Миколаївгаз», як власника автомобіля «ГАЗ 2705», реєстраційний номер ВЕ 3463 АН, застрахована ПАТ «СК «Каштан»згідно із полісом № ВС/7775554, що підтверджено відповідю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Відповідно до полісу № ВС/7775554 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якого застрахована полісом є ВАТ «Миколаївгаз», а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації автомобіля ««ГАЗ 2705», реєстраційний номер ВЕ 3463 АН була застрахована ПАТ «СК «Каштан».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ вказаним договором (поліс № ВС/7775554) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля zda CX7», реєстраційний номер ВЕ 2878 АМ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 9342,01 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 8202,26 грн.

Позивач претензією № 15-09/02-06 від 15.09.2010, до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 8202,26 грн.

Однак, відповідач у встановлений законом строк відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № ВС/7775554 розміри лімітів відповідальності та франшизи (510,00), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 7692,26 грн. (8202,26 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) -510,00 грн. (франшиза) = 7692,26 грн.), у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12, офіс 37; ідентифікаційний код 32071894) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 33248430) суму страхового відшкодування у розмірі 7692 (сім тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 26 коп. та 1509 (одну тисячу п'ятсот дев'ять) грн. 42 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.2012.

Суддя Т.В.Васильченко