Рішення № 26284765, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-13/9119-2012 26.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерпласт Україна", м. Ужгород

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд", м. Київ

Треті особи: 1. Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", м. Київ

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдінгова компанія "Ізобуд",

м. Васильків

Про стягнення 4 765 753,27 грн.

Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «Ізобуд»про визнання недійсним Договору про заміну боржника від 25.03.2009р.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Балабан І.А. -пред. по довір.

Від відповідача Ліщенко Т.М. -пред. по довір.

Від третіх осіб не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 4 765 753,27 грн. боргу та штрафних санкцій за Договором про заміну боржника від 25.03.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012р. порушено провадження у справі № 5011-13/9119-2012, розгляд справи призначено на 26.07.2012р. та залучено до участі в якості третьої особи ПАТ "Кредитпромбанк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2012р. розгляд справи відкладено на 28.08.2012р. та залучено до участі в якості третьої особи ТОВ "Трейдінгова компанія "Ізобуд".

В судовому засіданні 06.09.2012р. було оголошено перерву до 10.09.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

07.09.2012р. від ТОВ "Трейдінгова компанія "Ізобуд" надійшла позовна заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору про визнання недійсним Договору про заміну боржника від 25.03.2009р., що укладений між ТОВ "Ізобуд", ТОВ "Мастерпласті Україна" та ТОВ "Трейдінгова компанія "Ізобуд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2012р. було прийнято заяву третьої особи з самостійними вимогами для спільного розгляду з первісним позовом.

Розпорядженням від 10.09.2012р. Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В., у зв'язку зі знаходженням судді Курдельчука І.Д. на лікарняному, справу №5011-13/9119-2012 було передано для розгляду судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2012р. розгляд справи призначено на 26.09.2012р.

10.09.2012р. від відповідача надійшло клопотання в порядку п. 1 ст. 83 ГПК України, в якому відповідач просив визнати недійсним Договір про заміну боржника, відмовити у задоволенні позовних вимог та покласти судові витрати на позивача.

25.09.2012р. від позивача надійшов відзив на позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, в якому позивач просив відмовити у задоволенні вимог повністю.

25.09.2012р. від позивача надійшло клопотання про залишення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору без розгляду, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Розпорядженням від 26.09.2012р. Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В., у зв'язку із виходом судді Курдельчука І.Д. з лікарняному, справу № 5011-13/9119-2012 було передано для подальшого розгляду судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012р. суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-13/9119-2012 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012р. позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «Ізобуд»про визнання недійсним Договору про заміну боржника від 25.03.2009р залишити без розгляду.

26.09.2012р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Суд визнав клопотання відповідача про відкладення необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В судове засідання 26.09.2012р. представники третіх осіб не з'явилися, вимоги ухвали суду від 10.09.2012р. не виконали, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні 26.09.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдингова компанія «Ізобуд», як покупцем, (третя особа 2.) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастерпласт Україна», як постачальником, (позивач) було укладено Договір № 7, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар згідно з накладною постачальника (далі -Договір № 7 від 02.01.2008р.).

Відповідно до п. 8.1. Договору № 7 від 02.01.2008р. строк дії даного Договору встановлено до 31.12.2008р.

Третя особа 2. свої зобов'язання за Договором № 7 від 02.01.2008р. не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі - 3 637 696,54 грн.

25.03.2009р. між третьою особою 2., як первісним боржником, позивачем, як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізобуд», як новим боржником, (відповідач) укладено Договір про зміну боржника, згідно з п. 1 якого первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону у Договорі поставки № 7 від 02.01.2008р., укладеному між первісним боржником та кредитором (далі -Договір від 25.03.2009р.).

Відповідно до п. 2 Договору від 25.03.2009р. загальна сума боргу нового боржника складає за цим Договором 3 637 696,54 грн.

Одночасно пунктом 3 Договору від 25.03.2009р. передбачено, що новий божник стає зобов'язаним здійснити замість первісного боржника наступні обов'язки: в рахунок погашення боргу, на користь кредитора передати у власність квартири загальною площею 696,09 кв.м. за ціною 5 200 грн. за один кв.м. житлової площі: № 9, № 14, № 19, № 44, № 53, № 62, № 71, № 43, № 52, № 61 в житловому будинку № 6 по вул. Бабкіна в м. Бориспіль Київської області, забудовником якого є новий боржник. Квартири передаються після здачі вказаного вище житлового будинку в експлуатацію та оформлення права власності на зазначені квартири за новим боржником з метою їх подальшої передачі кредитору.

21 вересня 2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою припинити укладання договорів та вимогою передати позивачу всі необхідні документи для оформлення права власності на квартири, що повинні бути передані у власність позивача.

Листом за № 29642/56.2.2.2.3-329-01 від 13.10.2011р. відповідач повідомив позивача, що він відмовляється виконати вимоги позивача, бо на момент укладання Договору у відповідача було відсутнє право на укладання будь-яких угод стосовно квартир будинку № 6 по вул. Бабкіна, в м. Бориспіль Київської області.

29.12.2011р. ТОВ "Мастерпласт Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про заборону вчиняти дії щодо передачі майнових прав та передачі у власність квартир № 9, № 14, № 19, № 44, № 53, № 62, № 71, № 43, № 52, № 61 будинку № 6 по вул. Бабкіна в м. Бориспіль Київської області, будь-яким особам крім товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерпласт Україна"; заборону укладати договори про участь у будівництві та (або) договори про уступку майнових прав щодо вказаних квартир; зобов'язати виключити з переліку незакріплених за іншими довірителями об'єктів інвестування вказані квартири.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2012р. по справі № 6/607 у задоволенні позову ТОВ "Мастерпласт Україна" відмолено повністю.

Відповідно до п. 4 Договору від 25.03.2009р., у випадку неможливості виконання відповідачем умов Договору щодо передачі у власність квартир будинку № 6 по вул. Бабкіна, в м. Бориспіль Київської області, відповідач зобов'язується сплатити існуючу заборгованість в сумі 3 637 696,54 грн. протягом 30 днів після виставленої письмової вимоги.

25 квітня 2012 року позивач направив відповідачу Вимогу про сплату заборгованості та штрафних санкцій. Вимога була отримана представниками відповідача 04 травня 2012 року.

Листом № 46 від 14.062012 року відповідач повідомив позивача, що відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про сплату суми боргу та штрафних санкцій.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає -3 637 696,54 грн.

Відповідач заявив про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що у позивача виникло право вимагати виконання зобов'язань відповідачем 25.03.2009р., а тому перебіг позовної давності розпочався з 26.03.2009р. та закінчився 26.03.2012р. Позивач звернувся до суду лише 05.07.2012р.

Позивач проти застосування строку позовної давності заперечував та просив суд його поновити, посилаючись на ухилення відповідачем від виконання договірних зобов'язань та вжиття позивачем всіх заходів для захисту своїх прав.

Відповідно до стаття 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальна позовна давність тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ст. 260 ЦК України).

Згідно статті 261 ЦК України частини 1 та 5 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Частиною 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи подання позивачем позову 29.12.2011р. про заборону вчиняти дії щодо передачі майнових прав та передачі у власність квартир № 9, № 14, № 19, № 44, № 53, № 62, № 71, № 43, № 52, № 61 будинку № 6 по вул. Бабкіна в м. Бориспіль Київської області, будь-яким особам крім товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерпласт Україна"; заборону укладати договори про участь у будівництві та (або) договори про уступку майнових прав щодо вказаних квартир; зобов'язати виключити з переліку незакріплених за іншими довірителями об'єктів інвестування вказані квартири, строк позовної давності щодо стягнення заборгованості у розмірі 3 637 696,54 грн. було перервано та почато заново.

Позивач вжив заходи щодо захисту свого права та пред'явив позов з предметом, який стосувався частини вимоги право на яку має позивач.

Таким чином, суд не застосовує строк позовної давності щодо стягнення осиного боргу, оскільки, вважає, що він не сплив.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, вимоги щодо стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач заявив вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі -1 128 056,73 грн., відповідно до п. 5 Договору.

Позивач посилається на п. 5 Договору, відповідно до якого, у випадку неможливості виконання відповідачем умов Договору щодо передачі у власність квартир у будинку № 6 по вул. Бабкіна, в м. Бориспіль Київської області, відповідач зобов'язується сплатити штраф у розмірі, який складає еквівалент 141 139,41 доларів США на момент здійснення платежу.

Станом на 18 червня 2012 року позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі - 1 128 056,73 грн., що еквівалентно 141 139,41 доларів США за курсом НБУ $1=7,9925 гривень станом на 18.06.2012р.

Суд визнає вимоги щодо стягнення штрафних санкцій необґрунтованими, виходячи з наступного.

Договір від 25.03.2009р. є змішаним договором, оскільки містить елементи різних договорів (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Виходячи з ч. 2 ст. 628 ЦК України до відносин сторін за Договором у частині заміни боржника в зобов'язанні застосовуються положення цивільного законодавства про заміну боржника в зобов'язанні (ст.ст. 520-523 ЦК України).

В свою чергу, обов'язок нового кредитора в майбутньому передати в рахунок погашення боргу за Договором № 7 від 02.01.2008р. нерухоме майно свідчить про припинення за домовленістю сторін зобов'язання з оплати коштів і заміни даного зобов'язання новим зобов'язанням -передачі майна (новація).

Внаслідок даної новації ТОВ «Ізобуд», як боржник за Договором № 7 від 02.01.2008 р., в рахунок отриманого за Договором № 7 від 02.01.2008р. майна зобов'язаний передати позивачу інше мано - нерухомість.

Таким чином, Договір від 25.03.2009р. в цій частині містить елементи міни, оскільки встановлює обов'язок в рахунок отриманого за Договором № 7 від 02.01.2008р. товару передати інший товар. У зв'язку з цим до цієї частини Договору від 25.03.2009р. підлягають застосуванню приписи параграфа 6 глави 54 ЦК України.

В силу ст. 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Вимоги до форми договору купівлі-продажу нерухомого майна, і, виходячи з правил ст. 716 ЦК України, договорів міни нерухомого майна, встановлені ст. 657 ЦК України, якою передбачено, що вони укладаються у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Наслідком недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору є його нікчемність (ч. 1 ст. 220 ЦК України).

З огляду на викладене, оскільки Договір від 25.03.2009р. укладено у письмовій формі і не посвідчено нотаріально, його умови, які передбачають передачу ТОВ «Ізобуд»позивачу нерухомого майна є нікчемними.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Недійсним правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Враховуючи викладене, умови Договору від 25.03.2009р., а саме, п. 3, якими передбачено права позивача на нерухоме майно є недійсними (нікчемними).

В свою чергу положення пункту 5 є похідними від приписів п. 3, а тому не тягне за собою правових наслідків, оскільки є санкцією за невиконання зобов'язання, що є недійсними.

Таким чином, підстав для покладення на відповідача штрафних санкцій не має, оскільки відповідальність зазначена у п. 5 не виникла, у зв'язку з нікчемністю пункту 3 Договору, що стосується умов передачі нерухомого майна.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізобуд" (02090, м. Київ, вул. Калачівська, буд. 13, код ЄДРПОУ 30553223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мастерпласт Україна" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Павловича, 5, код ЄДРПОУ 33438138), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі -3 637 696 (три мільйони шістсот тридцять сім тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 54 коп. та 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. витрати по сплаті судового збору

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 01 жовтня 2012 року.

Суддя І.Д. Курдельчук