Рішення № 26284717, 27.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.12 р. Справа № 5006/4/85/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Ковальова Л.В. - довіреність від 25.04.2012р.,

від відповідача - Єрьоменко Д.Е. - довіреність від 30.12.2011р.,

за позовом - Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр

Держгірпромнагляду України» м. Донецьк

до відповідача - Державного підприємства «Артемвугілля» м. Горлівка

про стягнення 1729,07грн. заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат, штрафу

СУТЬ СПОРУ :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 1729,07грн., з яких: 1472,75грн. - заборгованість за виконані роботи, 75,17грн. - 3% річних, які нараховані за період з 06.12.2010р. по 17.08.2012р., 78,06грн. - інфляційні витрати, які нараховані з листопада 2011р. по 25.06.2012р., 103,09грн. - штраф, який нарахований відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України.

В підтвердження позову позивач посилається на підписаний між ДП «Донецький експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці», правонаступником якого є позивач, та відповідачем договір № 7359/630-10 на виконання робіт від 26.08.2010р. з протоколом розбіжностей та додатками, підписаний сторонами без зауважень та заперечень акт здавання-приймання виконаної роботи № 3 від 30.11.2010р., претензію № 339/04 від 10.02.2011р. з вимогою про сплату боргу, відповідь на претензію № 01-12/201 від 28.02.2011р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.09.2012р. розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу ( далі по тексту - ГПК України ) відкладався на 11.09.2012р. для забезпечення явки представника відповідача та надання сторонами додаткових документів, які необхідні для вирішення спору по суті.

В судових засіданнях від 11.09.2012р., від 13.09.2012р., від 14.09.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва на 13.09.2012р., 14.09.2012р., 27.09.2012р. відповідно для надання сторонами додаткових документів в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, про що повідомлені представники сторін належним чином

Представник відповідача визнав факт виконання робіт за договором № 7359/630-10 від 26.08.2010р., проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що на час розгляду справи заборгованість відсутня, на підтвердження чого надав платіжне доручення № 10077 від 12.09.2012р. на суму 1472,75грн.ёа проти нарахованих санкцій заперечує на тій підставі, що вони не передбачені умовами договору з урахуванням протоколу розбіжностей, підписаної обома сторонами і залишеної в редакції замовника (відповідача).

Представник позивача через канцелярію суду 19.09.2012р. надав письмові пояснення, в яких визначив суму заявлену до стягнення і надав суду копії платіжних доручень, по яких відповідач сплачував отриманий товар та розрахунок нарахованих санкцій.

Сторони у судовому засіданні від 14.09.2012р. підтвердили факт узгодження протоколу розбіжностей в редакції Замовника (відповідача), а представник позивача зазначив, що штраф в розмірі 7% відсотків за порушення строків оплати відповідачем отриманих робіт, нарахований позивачем не на підставі договору, а на підставі ст. 231 Господарського кодексу України.

2

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача суми заборгованості за надані останньому на підставі договору № 7359/630-10 від 26.08.2010р. роботи, а також 3% річних, інфляційних витрат та штрафу, нарахованому відповідно до ст.231 Господарського кодексу України за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір № 7359/630-10 від 26.08.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором підряду і підпадає під правове регулювання норм Глави 61 Цивільного кодексу України ( далі по тексту - ЦК України ), відповідно до ч. 1 ст. 837 якого за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що між ДП «Донецький експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці», правонаступником якого є позивач, та відповідачем підписаний договір № 7359/630-10 на виконання робіт від 26.08.2010р., відповідно до п. 1 якого замовник (відповідач) доручає за письмовою заявкою, а виконавець (позивач) виконує роботу з експертизи СП «Шахта ім. О.І Гаєвого», СП «Шахта ім. К.О. Румянцева», СП «Шахта ім. В.І. Леніна» для підтвердження спроможності виконувати вогневі роботи та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки в підземних виробках та надшахтних спорудах загальною вартістю 13010,54грн. з ПДВ, а замовник оплачує роботу та приймає її. За правилами п. 2.2 договору замовник протягом 7 банківських днів після отримання від виконавця рахунку та підписання договору здійснює 50 % передоплату договірної вартості роботи, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Остаточна сума договірної вартості роботи сплачується замовником протягом 5 календарних днів після підписання акту здавання-приймання виконаної роботи. Виконавець з дня отримання передоплати договірної вартості розпочинає роботу за умови, що замовник надав виконавцю необхідну документацію для виконання роботи відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Строк виконання роботи становить 20 робочих днів, при додержані замовником вимог пунктів 2.2, 3.1 договору (пункти 3.1, 3.2 договору). Відповідно до вимог п. 4.1 договору здавання-приймання виконаної роботи здійснюється сторонами за Актом здавання-приймання. За підсумками виконаної роботи виконавець надає замовнику копію експертного висновку про результат виконаної роботи разом з оригіналом Акту здавання-приймання виконаної роботи. Замовник протягом 5 днів після його отримання підписує та повертає виконавцю один екземпляр Акту здавання-приймання виконаної роботи. Оригінал експертного висновку про результат виконаної роботи виконавець надає замовнику після 100% оплати за виконану роботу. Пунктом 10.1 договору встановлений строк його дії - з моменту його підписання до 31.12.2010р., а в частині невиконання зобов'язань, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, договір, на який посилається позивач, вважається укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору разом з комплектом договірної документації відповідачу переданий рахунок на попередню оплату, який отриманий останнім 26.08.2010р.

Відповідач на виконання п. 2.2 договору 23.09.2010р. здійснив попередню оплату в розмірі 6505,26грн. (позивач зазначає суму 6505,25грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 8700 на суму 1802,37грн., № 8698 на суму 1857,94грн., № 8697 на суму 352,15грн., № 8701 на суму 360,47грн., № 8699 на суму 371,59грн., № 8696 на суму 1760,74грн.

Господарським судом встановлено, що сторонами без зауважень та заперечень підписаний акт здавання-приймання виконаної роботи № 3 від 30.11.2010р., відповідно до якої сторони підтвердили факт виконання позивачем роботи з експертизи СП «Шахта ім. О.І Гаєвого» для підтвердження

3

спроможності виконувати вогневі роботи та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки в підземних виробках та надшахтних спорудах загальною вартістю 4225,78грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України).

Оскільки відповідачем прийнятті роботи у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України боржник повинен виконати свій обов'язок зі сплати отриманих робіт в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 2.2 договору замовник протягом 7 банківських днів після отримання від виконавця рахунку та підписання договору здійснює 50 % передоплату договірної вартості роботи, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Остаточна сума договірної вартості роботи сплачується замовником протягом 5 календарних днів після підписання акту здавання-приймання виконаної роботи.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити остаточну суму прийнятих ним робіт до 05.12.2010р. включно.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення до господарського суду заборгованість відповідача за отримані роботи з експертизи СП «Шахта ім. О.І Гаєвого» з урахуванням сум попередньої та часткової оплат склала 1472,75грн.

Господарським судом встановлено, що під час розгляду справи відповідач сплатив суму боргу в повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 10077 від 12.09.2012р.

Таким чином, на момент прийняття рішення предмет спору в частині стягнення 1472,75грн. боргу відсутній, у зв'язку з чим господарський суд припиняє провадження в цій частині на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем прийнятих робіт, позивач просить стягнути з нього 75,17грн. 3% річних, які нараховані за період з 06.12.2010р. по 17.08.2012р. та 78,06грн. інфляційних витрат, які нараховані з листопада 2011р. по 25.06.2012р.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем прийняті роботи були сплачені не в повному обсязі до звернення позивача з позовною заявою до господарського суду, а тому позивачем нарахована сума річних відсотків та збитків від інфляції законно.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 75,17грн. 3% річних і, провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині частково в розмірі 75,09грн., оскільки позивачем доведений факт виконання робіт та прострочення відповідачем строків оплати, однак, при здійсненні розрахунку не враховано, що у 2012 році 366 календарних днів, що повинно бути відображено у розрахунку.

4

Що стосується вимоги про стягнення 78,06грн. інфляційних витрат, які нараховані з листопада 2011р. по 25.06.2012р., господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок та, провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині частково в розмірі 5,88грн., оскільки позивачем доведений факт виконання робіт та прострочення відповідачем строків оплати, однак, при здійсненні розрахунку враховано середній відсоток інфляції, який не відповідає заявленому періоду нарахування. Так, середній індекс інфляції позивачем взятий за основу 1,053, в той час за цей період від відповідає 1,00398793, виходячи з довідок Державного комітету статистики України, які публікуються, зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр" і є офіційними і можуть використовуватись для визначення розміру завданих збитків.

Клопотання відповідача щодо звільнення його від сплати річних та інфляційних не задовольняється, оскільки а ні звільнення, а ні зменшення не передбачено законодавством.

Що стосується заявлених до стягнення з відповідача 103,09грн. штрафу, який нарахований відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України ( далі по тексту - ГК України ), господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Сторонами у протоколі розбіжностей до договору, яке залишилось врегульованим в редакції відповідача (замовника), що підтвердили в засіданні суду представники сторін, вказано, що у випадках порушення зобов»язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність у відповідності з ст. 231 Господарського кодексу України. Таким чином, сторони не визначили конкретно вид відповідальності, її розмірі та за що передбачається відповідальність.

Постановою Верховного суду України від 6 грудня 2010 року, яка являється відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу обв»язковою для господарських судів України дане пояснення застосування статті 231 Господарського кодексу України, а саме:

Відповідно до ч. 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Ураховуючи викладене, господарський суд вважає відсутніми правові підстави для застосування до відповідача штрафної санкції, передбаченої ст. 231 ГК України, оскільки останнім допущено прострочення виконання грошового зобов'язання. Крім цього, позивач не довів суду, що він є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

5

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1446,26грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково з урахуванням сплати боргу після звернення позивача до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

На підставі Глави 61, ст.ст.526,530,549-551,610,611,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Припинити провадження по справі за позовом Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» м. Донецьк до Державного підприємства «Артемвугілля» м. Горлівка про стягнення 1472,75грн. заборгованості за відсутністю предмету спору.

Задовольнити позов Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» м. Донецьк до Державного підприємства «Артемвугілля» м. Горлівка про стягнення 75,17грн. - 3% річних, 78,06грн. - інфляційних витрат, 103,09грн. - штрафу частково.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля» м. Горлівка Донецька область-84601, пр.Леніна, 13, ЄДРПОУ 32270533 на користь Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» м. Донецьк-83015, вул. Челюскінців, буд. 167 «А», ЄДРПОУ 23182908 річні проценти в сумі 75,09грн, 5,88грн. - інфляційні витрати, 1446,28грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.