Рішення № 26284497, 01.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.12 р. Справа № 5006/37/102пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального підприємства «Управління міського господарського», м. Красноармійськ, ідентифікаційний код 23982460

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосте почуття», м. Донецьк, ідентифікаційний код 34583639

про: розірвання договору оренди нежитлового приміщення №11 від 10.08.2010р.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Третяк В.І. (діє за довіреністю від 31.08.2012р.);

від Відповідача - не з'явився;

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 04.09.2012р. на 01.10.2012р.

У судовому засіданні 01.10.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Управління міського господарського», м. Красноармійськ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосте почуття», м. Донецьк (далі - Відповідач) про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №11 від 10.08.2010р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається невиконання Відповідачем своїх обов'язків за спірним договором зі сплати орендної плати.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №11 від 01.08.2010р. та акт приймання-передачі за ним, рахунки-фактури, розпорядження міського голови від 30.03.2012р., правоустановчі документи, довідку про заборгованість.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 782 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та в перебігу розгляду справи представив додаткові документи (а.с.а.с.36-41, 48-50).

Відповідач у судові засідання не з'являвся, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів належного виконання грошових зобов'язань за спірним договором не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 27.08.2012р. (а.с.а.с. 32-35), достовірність яких (відомостей) презюмується за змістом положень ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Таке повідомлення вважається належним згідно правової позиції, викладеної в абз.1 п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р.

Представник Позивача у судовому засіданні 01.10.2012р. підтримав заявлені вимоги, наполягаючи на вирішенні спору в цьому засіданні незважаючи на відсутність Відповідача.

Вислухавши у судових засіданнях представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) підписано договір оренди нежитлового приміщення №11 (а.с.а.с. 9-12), згідно п.п.1.1, 9.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування нерухоме майно, у тому числі - будівля загальною площею 1024,1 кв.м., труба димова, резервуар пожежний, проїзд, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Ольшанського, 18, яке знаходиться на балансі Орендодавця, для здійснення господарської діяльності, зі строком дії 01.07.2015р.

Про приналежність об'єкту оренди комунальній власності свідчить рішення Красноармійської міської ради №4/17-26 від 01.10.2004р. (а.с.39).

Умовами пунктів 4.1, 4.2, 4.5 договору сторонами визначені умови щодо порядку здійснення грошових зобов'язань, а саме:

- за використання об'єкту оренди Орендар вносить Орендарю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846. «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», розмір якого, відповідно розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною цього договору та на момент підписання складає 1075, 50 грн. з урахуванням ПДВ;

- відповідно до умов конкурсу припущена орендна плата складає 1085 грн. з урахуванням ПДВ. 20%за перший місяць оренди;

- окрім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю експлуатаційні витрати, які вносяться Орендарем не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до умов розділу 9 договору, договір може бути розірваний, зокрема, на вимогу однією зі сторін за рішенням господарського суду.

В період орендних правовідносин Позивачем виставлялись Відповідачу рахунки-фактури (а.с.а.с.14-19), у заявку із несплатою яких Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом, вимагаючи розірвати договір оренди нежитлового приміщення №11 від 10.08.2010р.

Відповідач своєї позиції до відома суду не довів та процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання акту звірення розрахунків (а.с.38), складеному та надісланому (а.с.37) Позивачем на виконання вимог ухвали суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідачів такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви та матеріалів справи сутність розглядуваного спору полягає у розірвання укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення №11 від 10.08.2010р. у зв'язку із порушенням його умов виконання грошових зобов'язань з боку орендаря.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) щодо визначеного у позовній заяві періоду, регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди нежитлового приміщення №11 від 10.08.2010р.

За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України застосування судом певного способу судового захисту вимагає наявності (доведеності належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами) сукупності наступних умов:

- наявність у Позивача певного суб'єктивного права/інтересу;

- порушення цього права/інтересу з боку Відповідача;

- адекватність (з точки зору визначеності законом та відповідності суті порушення і спроможності його усунути) обраного способу судового захисту.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із вказаних умов унеможливлює задоволення позову.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із наведеного Позивачем обґрунтування заявлених позовних вимог, суб'єктивні права та інтереси, на захист яких він звернувся до суду, ґрунтуються саме на договорі оренди нежитлового приміщення №11 від 10.08.2010р., і полягають (права) у отриманні передбаченого за договором надання від Орендаря. В свою чергу, порушенням означених прав Позивач визначає невиконання Відповідачем взятих на себе за договором обов'язків із збереженням такого договору як підстави для користування обумовленими ним правами щодо об'єкту оренди.

Втім, можливість кваліфікації договору оренди нежитлового приміщення №11 від 10.08.2010р. у якості належної правової підстави для виникнення та існування захищуваного розглядуваним позовом суб'єктивного права перебуває (можливість) у залежності від відповідності означеного договору приписам законодавства і його існуванню як вчиненого правочину взагалі. Дійсно, виходячи із встановлених ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України наслідків розірвання договору - припинення зобов'язань, можливість застосування обраного Позивачем способу судового захисту вимагає попереднього встановлення факту існування (укладеності) спірного договору

Оцінивши означений договір у світлі встановлених на підставі наявних матеріалів і пояснень представників сторін обставин справи, суд дійшов висновку про його неукладенність - відсутність як правової підстави для виникнення взаємообумовлених прав і обов'язків, з огляду на таке:

Виходячи із природи складовою частини об'єкту оренди за спірним договором - будівля - та строку договору тривалістю у 5 років, визначеною п.9.1., означений договір за вимогами ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, чого у розглядуваному випадку дотримано не було.

Більш того, у розглядуваному випадку згідно ч. 1 ст. 210 і ч.3 ст.640 цього Кодексу спірний договір вважається вчиненим/укладеним саме з моменту його державної реєстрації.

У світлі наведених норм діючого законодавства (ця редакція діяла і на момент підписання сторонами договору оренди) з огляду на нездійснення нотаріального посвідчення і державної реєстрації спірного договору, суд дійшов висновку про те, що договір оренди нежитлового приміщення №11 від 10.08.2010р. між сторонами взагалі не відбувся і його підписання не призвело до виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків, у тому числі - суб'єктивних захищуваних розглядуваним позовом прав і інтересів Позивача, та будь-яких повноважень у Відповідача щодо володіння і користування об'єктом оренди.

Відсутність у Позивача захищуваного суб'єктивного права унеможливлює і порушення такого відсутнього суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та застосування заходів судового захисту, а відтак, зумовлює необхідність відмови у задоволені позовних вимог, адже розірвати можна лише укладений договір. Отже підставою виникнення спору є хибне уявлення Позивача про перебування у договірних правовідносинах з Відповідачем внаслідок підписання договору оренди нежитлового приміщення №11 від 10.08.2010р.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок і компенсації з боку Відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Комунального підприємства «Управління міського господарського», м. Красноармійськ (ідентифікаційний код 23982460) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосте почуття», м. Донецьк (ідентифікаційний код 34583639) про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №11 від 10.08.2010р.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.10.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2012р.

Суддя Попков Д.О.