Постанова № 26283722, 25.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р. Справа № 28/6-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр"

на ухвалугосподарського суду міста Києва від 10.04.2012та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012у справі№ 28/6-б господарського суду міста Києваза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр"пробанкрутствоза участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" -Джуринська І.В., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат" -Живиця О.О.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва за результатами підготовчого засідання від 10.04.2012 у справі № 28/6-б (колегія суддів: Копитова О.С., Омельченко Л.В., Чеберяк П.П.) зокрема , визнано розмір вимог ініціюючого кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат", яке подало заяву про порушення справи про банкрутство до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" (04073, м. Київ, провулок Куренівський, 17-Ш; код 33742129; п/р 26009303514601 в АТ "Сведбанк" (публічне), м. Київ) на загальну суму 1 147 963,72 грн.

Зобов'язано заявника за його рахунок у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати суду докази про надання вищевказаного оголошення протягом двох тижнів з моменту опублікування (оригінал примірника газети).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 у справі № 28/6-б (колегія суддів: Сотніков С.В., Разіна Т.І., Дзюбко П.О.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2012 у справі № 28/6-б залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою суду першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012, а провадження у справі № 28/6-б припинити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, ст.ст. 204, 215, 216, 601 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На думку заявника касаційної скарги, судами попередніх інстанцій не було прийнято до уваги , що на момент підготовчого засідання , всі вимоги ініціюючого кредитора за заявою боржника були повністю припинені, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст.215,216,601 ЦК України, в зв'язку з чим, при відсутності ознак неплатоспроможності боржника, провадження у справі про банкрутство підлягало припиненню.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті судові акти попередніх інстанцій , на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що, рішенням господарського суду міста Києва від 14.01.2011 по справі № 61/37 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат" 1 147 963,72 грн., з яких 1 136 364,08 грн. - повернення отриманих грошових коштів, 11 363,64 грн. - державне мито та 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2011 року.

10.05.2011 року господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення суду № 61/37 від 14.01.2011.

17.05.2011 року Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 26437003.

В ході проведення заходів з приводу примусового виконання наказу суду № 61/37 від 10.05.2011 заборгованість стягнута не була. 16.08.2011 року Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

З вказаних правових підстав ухвалою господарського суду м. Києва від 26.12.2011 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ " Центр Ниокр" за заявою ТОВ " Торговий дім завод "Євроформат" на підставі ст.ст. 1,3-14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом першої інстанції за результатами підготовчого засідання встановлено, що матеріали справи про банкрутство не містять доказів виконання наказу № 61/37 Господарського суду м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2012 боржник звернувся до господарського суду з заявою про припинення провадження у справі про банкрутство, в зв'язку з тим, що його грошове зобов'язання перед ініціюючим кредитором припинено, в наслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, посилаючись на те, що протягом 2008-2012 року ТОВ "Торговий дім завод Євроформат" безпідставно користується нерухомим майном, яке належить боржнику, ініціюючий кредитор зобов'язаний відшкодувати боржнику вартість плати за користування нерухомим майном за цінами, які існують на момент відшкодування, в зв'язку з чим, боржник, на підставі Експертного висновку, здійснив розрахунок ринкових цін за користування нерухомим майном літерами Ч,Ш,Щ,Ю, розташованого у м. Києві, пров. Куренівський,17 та направив ініціюючому кредитору заяву про залік зустрічних однорідних вимог від 02.03.2012 року на суму 1 112 792,43 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.03.2012 року боржник направив ініціюючому кредитору додаткову заяву про залік зустрічних однорідних вимог на суму 40 082,41 грн. (вартість користування майном в березні 2012 року). На думку боржника , шляхом заліку зустрічних однорідних вимог припинилися зобов'язання перед ініціюючим кредитором на загальну суму 1 147 963,72 грн. і є підстави для припинення провадження по справі про банкрутство.

Оскаржувана ухвала господарського суду м. Києва мотивована тим, що, виходячи з вимог ст. 601 ЦК України , заявлені зустрічні вимоги, в будь-якому випадку, повинні бути дійсними, реально існуючими та в повному обсязі підтверджуватись належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що боржник, як на підставу виникнення заборгованості ініціюючого кредитора перед ним посилається на безпідставне користування ТОВ "Торговий дім завод "Євроформат" належним йому нерухомим майном, а саме - нежитловими приміщеннями літери Ч,Ш,Щ,Ю, що розташовані за адресою м. Київ, пров. Куренівський, 17 в період червень 2008 року - березень 2012 року.

Ухвала та постанова судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що в порушення вимог ст.ст.33.34 ГПК України належних доказів на підтвердження фактичного користування ініціюючим кредитором протягом всього визначеного періоду приміщеннями боржником не додано. Крім того, в порушення вимог ст.ст.33,34.43 ГПК України, боржником не доведене існування у ініціюючого кредитора зустрічного грошового зобов'язання перед боржником у визначеному останнім розмірі. Відтак, зарахування зустрічних однорідних вимог, здійснене боржником, не відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України та не прийнято судом до уваги.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду в постанові погодилась з висновком суду першої інстанції, про те, що боржником не підтверджено належними доказами існування у ініціюючого кредитора зустрічного грошового зобов'язання перед боржником у визначеному останнім розмірі,а також суд другої інстанції вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції про наявність безспірних вимог ініціюючого кредитора у розмірі 1147963,72 грн., а також необхідності продовження провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій відсутні, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування. Не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 601 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого.

2) вимоги мають бути однорідними тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду.

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд касаційної інстанції вважає, що розглядаючи заяву боржника про припинення провадження у справі про банкрутство, суди дійшли правомірного висновку стосовно того, що боржником не доведене існування у ініціюючого кредитора зустрічного грошового зобов'язання перед боржником у визначеному останнім розмірі, а відтак, зарахування зустрічних однорідних вимог, здійснене боржником не відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами попередніх інстанцій, боржник в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог посилається на обов'язок ініціюючого кредитора відшкодувати боржнику збитки.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання , але й сам факт наявності зобов'язання, порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою, боржник має довести відсутність своєї вини.

В даному випадку, в матеріалах справи відсутні докази наявності рішення господарського суду про застосування до ініціюючого кредитора, виходячи з вимог ст.ст.610,611,624 ЦК України, цивільно-правової відповідальності,у вигляді стягнення збитків за порушення основного зобов'язання, яким встановлений факт порушення ТОВ " ТД завод "Євроформат" зобов'язання та необхідності застосування до ініціюючого кредитора цивільно-правової відповідальності , у вигляді стягнення збитків на користь боржника, що набрало законної сили.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що боржник не надав належних доказів , в порядку ст.ст.33,34 ГПК України, існування у ініціюючого кредитора зустрічного однорідного грошового зобов'язання перед боржником , в зв'язку з чим, застосування норм ст. 601 ЦК України , яка регулює припинення зобов'язання зарахуванням, в даному випадку є неможливим.

Статтею 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що:

безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 вказаного Закону , справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника.

Враховуючи вимоги вказаних норм, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними висновки судів попередніх інстанції про доведеність безспірності вимог ініціюючого кредитора у розмірі 1 147963,73 грн., в зв'язку з чим, суди у повному обсязі за наявними у справі доказами встановили факт існування обставин, що зумовлюють необхідність продовження процедур банкрутства у справі № 28/6-б , правові підстави для скасування ухвали та постанови відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 у справі № 28/6-б залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін