Постанова № 26281378, 03.10.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2012 р. Справа № 2-а-3721/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Лосєвичової О.В.,

представників відповідача - Гончарова С.С., Яремчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Чумак" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Чумак" (далі - позивач, ПрАТ "Чумак") звернулося з позовом до Каховської об"єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Каховська ОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.09.2012 р. № 0000982301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 136178 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 68089 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, вказавши на те, що зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням-рішенням проведено у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, укладених з ФОП ОСОБА_4 на поставку цукру, солі у травні 2012 року. Зазначила, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальником ФОП ОСОБА_4 На думку представника позивача, відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а тому ПрАТ "Чумак" правомірно включило ПДВ по відносинам з ФОП ОСОБА_4 до податкового кредиту травня 2012 року.

Представники відповідача заперечували проти позову, мотивуючи тим, що ПрАТ "Чумак" правомірно зменшено бюджетне відшкодування травня 2012 року, оскільки під час перевірки встановлено протиправність формування податкового кредиту за рахунок контрагента-постачальника ФОП ОСОБА_4, правочини з яким визнано нікчемними. Під час перевірки використано акт невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 від 30.07.2012 р. № 370/17-2/НОМЕР_2, яким встановлено відсутність необхідних умов для здійснення операції відвантаження товарів в силу відсутності їх придбання. Так, не підтверджено документально факт придбання ФОП ОСОБА_4 продукції від постачальників ТОВ "Юзефо Миколаївська Аграрно-промислова Компанія", ТОВ "Турбівська цукрова компанія", ТОВ "Подільські цукроварні". Саме тому представники відповідача вважають висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та просять відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Чумак" зареєстроване як юридична особа 04.05.2000 р. Каховською районною державною адміністрацією Херсонської області, перебуває на обліку платників податків у Каховській ОДПІ та зареєстрований платником ПДВ.

В період з 13.08.2012 р. по 21.08.2012 р. посадовою особою Каховської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "Чумак" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту від ФОП ОСОБА_4 за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2011 р., про що складено акт перевірки від 21.08.2012 р. № 402/22/24106105.

У висновку акту перевірки зазначено: "Перевіркою встановлено порушення:

1. п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України та ч.1 ст.201, ч.1-6 ст.203, ст.215, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПрАТ "Чумак" при придбанні та продажу товарів (послуг), товар (послуга) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2012 року на 136178 грн..

Податковий кредит, сформований за рахунок контрагента-постачальника ФОП ОСОБА_4, та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за період травеня 2012 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків), про обсяги придбання є недійсними.

2. ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України), в результаті чого вчинено правочини, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків в травні 2012 року на загальну суму 680887,76 грн., зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що не пов"язані з їх недійсністю".

Під час проведення перевірки ревізором був використаний акт невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 від 30.07.2012 р. № 370/17-2/НОМЕР_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов"язань з податку на додану вартість за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р.

У вказаному висновку зазначені наступні обставини: встановлено відсутність необхідних умов для здійснення операції відвантаження товарів в силу відсутності їх придбання, так як ФОП ОСОБА_4 не являється виробником продукції, а є лише посередником в сфері здійснення оптової торгівлі цукром, та надання послуг з перевезення вантажів. Не підтверджено документально факт придбання продукції від постачальників ТОВ "Юзефо Миколаївська Аграрно-промислова Компанія", ТОВ "Турбівська цукрова компанія", ТОВ "Подільські цукроварні".

У судовому засіданні представники відповідача підтвердили, що податковим органом зроблено висновок, що оскільки усі угоди контрагента позивача ФОП ОСОБА_4 за травень 2012 року визнані нікчемними, відповідно нікчемними є і угоди із ПрАТ "Чумак".

На підставі висновків акту перевірки позивача було складено спірне податкове повідомлення-рішення від 04.09.2012 р. № 0000982301.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що правовідносини між ПрАТ "Чумак"' та ФОП ОСОБА_4 виникли на підставі договору поставки № 000057 від 23.03.2011 р.

Договором передбачено, що постачальник (ФОП ОСОБА_4.) зобов"язується поставити, а покупець (ПрАТ "Чумак") прийняти та оплатити цукор білий кристалічний.

На виконання вказаного договору ФОП ОСОБА_4 поставив ПрАТ "Чумак" у травні 2012 року цукор, сіль, були виписані видаткові накладні та податкові накладні, на підставі яких ПрАТ "Чумак" до складу податкового кредиту травня 2012 року було включено суму податку на додану вартість у розмірі 136178 грн.

Транспортування товару здійснювалося транспортом ФОП ОСОБА_4, про що свідчать товарно-транспортні накладні. У судовому засіданні представники відповідача не заперечувала наявність у ФОП ОСОБА_4 транспортних засобів.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про перерахування коштів.

Цукор, сіль отримані від ФОП ОСОБА_4, використані позивачем у господарській діяльності при виробництві власного товару.

Судом також встановлено, що ФОП ОСОБА_4." у декларації за травень 2012 року у складі податкових зобов"язань відобразив ПДВ по операціях з позивачем, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними

. Факт того, що ФОП ОСОБА_4 на момент здійснення поставки позивачу товарів мав право на виписку податкових накладних і був зареєстроване платником податку на додану вартість встановлено Каховською ОДПІ у акті від 30.07.2012 р. №370/17-2/НОМЕР_2.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ФОП ОСОБА_4, які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцем ФОП ОСОБА_4 вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ФОП ОСОБА_4 є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Каховська ОДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ФОП ОСОБА_4 вчиняв порушення в сфері оподаткування, документував безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладав нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ФОП ОСОБА_4 є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Окремо слід зазначити, що ст.215 ЦК України, на порушення якої вказує Каховська ОДПІ, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки Каховської ОДПІ про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Каховська ОДПІ не надала суду і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об"єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 04.09.2012 р. № 0000982301

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Чумак" (код ЄДРПОУ 24106105) судовий збір у сумі 2042 (дві тисячі сорок дві) грн. 67 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 жовтня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1