Постанова № 26280968, 11.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 року 2а-3287/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Алексанровича О.М.

представника відповідача: Кокуци А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Табаско»до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення -рішення від 02.07.2012 № 0000522310, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Табаско»(надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) та просить суд скасувати податкове повідомлення -рішення від 02.07.2012 № 0000522310.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Еволюшинфілмс Продакшин»за період з 01.06.2011 по 30.06.2011. За результатами проведеної перевірки було складено акт, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення -рішення.

Також вказав, що однією з підстав прийняття оскаржуваного рішення стало твердження перевіряючих про відсутність факту отримання послуг від ТОВ «Еволюшинфілмс Продакшин».

Позивач не погоджуються з вказаним рішенням та вважає, що воно суперечить нормам чинного законодавства України та Податковому кодексу України (надалі -ПК України).

Представник позивача в судовому засіданні позов уточнив та підтримав його, з урахуванням внесених уточнень.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що в ході перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 345 361,52 грн. Зазначив, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 встановлено його завищення на загальну суму 345 361,52 грн.

На думку відповідача оскаржуване податкове повідомлення -рішення є правомірним та таким, що винесено відповідно до норм чинного податкового законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, оглянувши видеодокази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Табаско»має статус юридичної особи, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 110262.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу № 255 від 15.06.2012, виданого Ірпінською ОДПІ, згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79 ПК України проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Еволюшинфілмс Продакшин»за період з 01.06.2011 по 30.06.2011.

За результати проведеної перевірки був складений акт від 18.06.2012 № 821/23-7/34620125 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Табаско»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Еволюшинфілмс Продакшин»за період з 01.06.2011 по 30.06.2011.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

- п. 198.2 (з урахуванням п. 187.9 ст. 187), 198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого підприємством ТОВ «Табаско»занижено сплату податку на додану вартість на загальну суму 345 361,52 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 345 361,52 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення -рішення від 02.07.2012 № 0000522310.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори з ТОВ «Еволюшинфілмс Продакшин»щодо надання послуг, а саме виконання роботи з виробництва аудіовізуального твору рекламного відеоролика з умовною назвою «Яхта» та «Промо українських каналів», хронометражем 30 секунд і 60 секунд для продукції, що випукається під знаком для товарів і послуг для ТОВ «Пиво -безалкогольний комбінат «Славутич» та ТОВ «Віжн Медіа».

У судовому засіданні представником позивача було надано копії дисків з вказаними рекламними відеороликами на підтвердження реальності надання послуг його контрагентом.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також, відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.15 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:

- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;

- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Представником позивача в судовому засіданні на підтвердження чинності укладеного договору було надано ряд письмових доказів, зокрема, договір № 030611 від 19.05.2011, додаткову угоду № 1 до договору № 030611 від 19.05.2011, № 210511 від 24.05.2011, додаткову угоду № 1 до договору № 240511 від 24.05.2011, кошторис до договору № 240511 від 24.05.2011, що були укладені між ним та контрагентами, рахунки - фактури, акти здачі -прийняття робіт, податкові накладні, податкова декларація, реєстр отриманих та видаткових податкових накладних, копії виписок з рахунків, що свідчать про проплату наданих послуг.

Також представником позивача було надано суду ряд договорів, що свідчать про реальність вчинення правочину. Одним з них є договір № 190511 від 19.05.2011, укладеного між ПАТ «Пиво -безалкогольний комбінат «Славутич»(що виступав в особі кліента) та ТОВ «Табаско»(що виступав в особі агентства), предметом його було укладення агентством від свого імені, але за дорученням, в інтересах і за рахунок клієнта угод з третіми особами, на виконання робіт по виробництву аудіовізуального твору -рекламного відео ролика, а також договір № 02/06010 від 02.06.2010 укладений між ТОВ «Віжн Медіа»(що виступав в особі клієнта) та ТОВ «Табаско»(що виступав в особі агентства), предметом його було надання комплексу послуг и робіт, пов'язаних з розробкою комунікаційної і творчої рекламної стратегії для просування на території України продукції клієнта.

Дані договори були укладені позивачем на виконання договорів щодо виробництва аудіовізуальних творів рекламних відеороликів.

На думку суду та враховуючи вищенаведене, можна зробити обґрунтований висновок, що всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). Питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність правочину. Про недійсність правочину виноситься судове рішення.

Укладені між позивачем ТОВ «Табаско»та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні будь-які судові рішення про визнання їх недійсними.

Також в матеріал справи містяться зразки аудіовізуальних творів рекламних відеороликів у вигляді дисків, що є підтвердження послуг, які надавались позивачем підприємствам з якими він укладав угоди.

Судом оглянуто та надано оцінку усім наданим первинним документам позивача та зроблено висновок, що вони містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення -рішення від 02.07.2012 № 0000522310.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.07.2012 № 0000522310, прийняте Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області ДПС.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Табаско» судовий збір в сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Повний текст постанови виготовлено - 17 вересня 2012 р.