Постанова № 26280354, 06.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2012 р. (11:06) Справа №2а-6742/11/0170/9

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтелеком"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення №0005262301 від 25.05.11р.

Представники сторін:

представник позивача, Кліменко Г.Г. протокол №1 від 01.06.05р. НОМЕР_1 виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму;

представник відповідача, Тарасенко О.В., довіреність № 6/10-0 від 01.03.12р.;

представник позивача, Андруцько Г.О., довіреність № б.н. від 01.09.12р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтелеком" - позивач звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення №0005262301 від 25.05.11р., відповідно до якого позивачу нараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 31190,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 7797,50 грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків проведеної відповідачем перевірки, які покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення. Так позивач зазначає, що донарахування податку на додану вартість відбулось на підставі зменшення податкового кредиту позивача за грудень 2010 року у сумі 31190,00 грн., по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой», який, в свою чергу мав взаємовідносини з придбання товару з ПП «Фрегат ХХІ», ПП «Родина ХХІ», які не мають достатніх умов для здійснення господарської діяльності.

Позивач зазначає, що укладені із ПП «Севелітстрой» угоди мали реальний характер, податковий кредит з ПДВ сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, висновок податкового органу, на думку позивача, є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

У письмових запереченнях на позов (а.с.73-74), відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав, що наведені у запереченнях.

Представник позивача у судовому засіданні 06.09.2012року на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві, представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що з 28.04.2011р. по 11.05.2011 року посадовими особами податкового органу проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» за грудень 2010 року.

За наслідками перевірки складено акт від 11.05.2011 року №5850/2304/33581583 (а.с. 9-21).

Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем п п.п. 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 п. 7.4, п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року в умі 31190,00грн.

На час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення набув чинності Податковий кодекс України (надалі - ПК), що діє з 01.01.2011 року.

Згідно зі статтею 14 ПК України: 14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 54.3 ст.54 ПК встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується такий вид юридичної відповідальності як фінансова (п.111.1 ст.111 ПК). Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 ПК).

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі даного акту, відповідно до підпункту 54.3.2 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0005262301 про нараховування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 31190,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 7797,50 грн.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про законність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

В акті перевірки вказано, що підставою для нарахування податку на додану вартість стали висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Севелітстрой» у грудні 2010 року на суму 31190,00грн.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року віднесені суми з ПДВ у розмірі 31190,00грн. по угодам з ПП «Севелітстрой» про виконання ремонтних робіт та придбання товару.

Податковий орган вказав в акті перевірки, що податковий кредит позивача сформований за рахунок взаємовідносин з ПП «Севелітстрой», яке, в свою чергу мало взаємовідносини з ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родина ХХІ».

Згідно актів перевірки ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родина ХХІ» встановлено, що підприємствами сформовано податковий кредит по відсутніх документах з метою одержання податкової вигоди, і, відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцям.

Відсутність матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родина ХХІ».

Отже, як зазначається у акті перевірки, ПП «Севелітстрой» надавались податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Враховуючи те, що ПП «Севелітстрой» не має достатніх трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.

Таким чином, операції з придбання ПП «Севелітстрой» від ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родина ХХІ» товару та послуг є нікчемними, також нікчемними є операції з реалізації на адресу покупців.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з розділом ІІІ Наказу від 11.09.2008 N 584 Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення», у ході проведення перевірки необхідно дослідити факт взаємовідносин між суб'єктами господарювання та вплив таких взаємовідносин на податкові зобов'язання і висвітлити, зокрема, такі питання:

1. Чи знаходиться суб'єкт господарювання на обліку в ДПІ, з якого часу.

2. Чи є платником ПДВ.

3. Чи звітує (звітував) суб'єкт господарювання взагалі, яким чином надавав (надає) звітність.

4. Чи звітував суб'єкт господарювання у період виконання договорів з вказаним суб'єктом господарювання.

5. За який період надано останню звітність до ДПІ.

6. Які показники задекларовані у звітності за період виконання договору.

7. Якщо суб'єкт господарювання не звітує до ДПІ, то з яких причин та якого періоду.

8. Визначити перелік договорів, за якими здійснюються розрахунки за поставлену продукцію.

9. Визначити походження продукції, що поставляється, перелік договорів, за якими здійснюються розрахунки за цю продукцію.

10. У розрізі договорів визначити:

назву товарів (робіт, послуг), що поставлялись (надавались);

кількісні та вартісні показники товарів (робіт, послуг), які поставлялись (надавались): ціна за одиницю, кількість та вартість за періодами;

перелік виписаних накладних (актів виконаних робіт, інше);

перелік виписаних податкових накладних із зазначенням номера, дати та суми;

відображення податкових накладних у реєстрі виданих податкових накладних з урахуванням коригування (із зазначенням дати та номеру запису);

перелік актів приймання-передачі, вантажно-митних декларацій, платіжних доручень із зазначенням сум сплаченого ПДВ при імпорті, а у разі застосування вексельної форми відстрочення сплати ПДВ при імпорті товарів (робіт, послуг) - номер та дата векселя, порядок відображення ПДВ у податкових деклараціях;

відображення операцій з поставки товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському та податковому обліку суб'єкта господарювання за періодами;

форму розрахунків, наявність заборгованості на певну дату;

спосіб та засіб перевезення, реквізити перевізника, розрахунку з перевізником та інше.

Перевірка здійснювалася лише на підставі наданих у податкових деклараціях з податку на додану вартість даних, з урахуванням обставин, наведених у акті перевірки ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родина ХХІ», що не є достатнім для визначену правочину нікчемним.

Висновки відповідача, що укладені позивачем із своїми контрагентами правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також про недійсність даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 р. про обсяги придбання та продажу, а отже і про недійсність задекларованих позивачем податкового кредиту та зобов'язань, ґрунтуються лише на інформації, яка була зазначена у базі даних ДПІ, податковій декларації - без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку.

На підтвердження отримання послуг від ПП «Севелітстрой» позивачем надані наступні документи:

- Договір №86/682 від 22.11.2010р. на суму 29925,00грн. з ПДВ,

- Договір №89/685 від 22.11.2010р. на суму 20901,00грн. з ПДВ,

- Договір №88/684 від 22.11.2010р. на суму 23157,00грн. з ПДВ,

- Договір №87/683 від 22.11.2010р. на суму 13194,00грн. з ПДВ,

- Договір №52/11 від 04.01.2010р. на суму 10380,00грн. з ПДВ,

- Договір №55/97 від 16.04.2010р. на суму 77133,00грн. з ПДВ,

- Договір №93/783 від 22.12.2010р. на суму 6620,00грн. з ПДВ,

- Видаткова накладна №2043 від 28.12.2010р.,

- Акти приймання виконаних підрядних робіт від 10.12.2010р., від 28.2.2010р., від 29.12.2010р. та від 30.12.2010р.,

- Податкові накладні №1987 від 20.12.2010р., №1988 від 20.12.2010р., №1989 від 20.12.2010р., №1990 від 20.12.2010р., № 2035 від 29.12.2010р., №2050 від 30.12.2010р., №2044 від 28.12.2010р., № 2043 від 28.12.2010р.,

- Платіжні доручення №1232 від 20.12.2010р., №1235 від 20.12.2010р., №1234 від 20.12.2010р., №1233 від 20.12.2010р., №1258 від 29.12.2010р., №1254 від 28.12.2010р., №1496 від 13.05.2011р., №1573 від 16.06.2011р., №11 від 08.07.2011р., №1253 від 28.12.2010р.

Згідно даних судово-економічної експертизи (Висновок №199/11 від 05.07.2012р.), документами первинного бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтелеком" у повному обсязі підтверджуються факти здійснення позивачем господарських операцій з придбання та оплати ремонтних робот та товарів на суму 187140,80грн. з ПДВ за договорами, які визначені в Акті перевірки ДПІ як нікчемні.

Згідно з висновком експертизи, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Кримтелеком» висновки за Актом перевірки щодо заниження податку на додану вартість за грудень 2010р. на суму 31190,00 не підтверджується у повному обсязі.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон про ПДВ).

У зв'язку з чим суд роз'яснює, що відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За п. 7.4.5. Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вказана стаття надає право платнику податків сформувати податковий кредит у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включена сума у розмірі 31190,00грн. по угодам з ПП «Севелітстрой» з виконання ремонтних робіт та придбання товару, що підтверджується наданими до перевірки податковими накладними накладні №1987 від 20.12.2010р., №1988 від 20.12.2010р., №1989 від 20.12.2010р., №1990 від 20.12.2010р., № 2035 від 29.12.2010р., №2050 від 30.12.2010р., №2044 від 28.12.2010р., № 2043 від 28.12.2010р.

Таким чином, позивачем дотримані вимоги пп. 7.5.1 ст. 7 Закону про ПДВ щодо обґрунтованості формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушень щодо його заниження у розмірі 31190,00грн.

Розглядаючи справу в межах доводів відповідача щодо нікчемності правочинів, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Що стогується посилання відповідача на те, що контрагенти ПП «Севелітстрой» не виконують належним чином свої зобов'язання, а саме: ПП «Родіна ХХІ» та ПП «ФрегатХХІ» не знаходиться за юридичною адресою, та їх Свідоцтва платника ПДВ були анульовані 14.03.2011р. суд зазнає наступне.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що висновком експертизи підтверджено, товари та ремонтні роботи, придбані позивачем у ПП «Севелітстрой» у грудні 2010 р., були використані у власній господарській діяльності ТОВ «Кримтелеком», а саме були в подальшому реалізовані (передані в оренду) з отриманням доходу (додаток №3 до висновку експертизи), що також є підтвердженням реальності операцій з придбання товарів та ремонтних робіт (аналогічна думка викладена ВАСУ в Ухвалі від 02.11.2011 р. по справі №К-31509/10).

При цьому суд звертає увагу на те, що відсутність у ПП «Севелітстрой» достатніх основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, необхідних для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ним господарські операції з поставки ремонтних робіт та товарів: адже транспорт, виробничі потужності та необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду з СПД- ФО, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила) і т.п. (аналогічна думка викладена ВАСУ в Ухвалі від 08.12.2011 р. по справі №К/9991/50633/11). Більш того, у ТОВ «Кримтелеком» відсутній обов'язок та право перевіряти наявність транспорту, виробничих потужностей та інших необоротних активів ПП «Севелітстрой», а тим більше - його постачальника, а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту ТОВ «Кримтелеком» від наявності вказаних параметрів у ПП «Севелітстрой» та його постачальників (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 р. по справі №К-26345/10, від 13.01.2011 р. по справі №К- 28642/10, від 23.11.2011 р. по справі №К/9991/49204/11).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0005262301 від 25.05.11р не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

В адміністративному позові, позивач просить суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення без вимоги про визнання його протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати спірне рішення.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 06.09.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 11.09.2012р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005262301 від 25.05.11р., відповідно до якого нараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 31190,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 7797,50 грн., що прийнято відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтелеком".

3. Стягнути судовий збір в розмірі 3,40грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтелеком".

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.