Постанова № 26280323, 03.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/11665/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» про підтверження обгрунтованості адміністративного арешту, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012р. Криворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадові особи комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» у порушення п. 94.2.6 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755-УІ (далі - ПК України) відмовились від допуску до проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, про що складено відповідний акт. З огляду на цю обставину заявник вважає, що застосування до майна комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» адміністративного арешту є обґрунтованим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 року було відкрито провадження за поданням та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Заявник в судове засідання не прибув, про відкриття провадження за поданням та дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме: факсограмою від 01.10.2012 року. Надав до суду заяву про розгляд подання без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про відкриття провадження за поданням та дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме: факсограмою від 01.10.2012 року. Надав до суду заяву про розгляд подання без його участі.

Відповідно до ч. 7 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

З огляду на викладене, враховуючи скорочені строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на належне повідомлення сторін про час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України та заяв сторін про розгляд подання без їх участі, суд вважає за можливе розглядати справи за відсутності представника відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №35» (ідентифікаційний код 20247412) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Криворізької міської ради від 31.12.1991р., що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (АБ №388958).

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №35» з 24.01.1994р. перебуває на обліку в органах державної податкової служби, як платник окремих видів податків за № 232(471), що підтверджується відповідною довідкою від 12.08.2011р. за № 5825, виданою Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Право на звернення податкових органів із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна визначено ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням змін внесених Законом України № 2756-VІ від 02.12.2010р., який набрав законної сили з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 91.1 ст. 91 ПК України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Як зазначено у службовій записці заступника начальника Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Кисіль А.В. від 25.09.2012р. за № 431, станом на 25.09.2012р. за комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №35» обліковується заборгованість по ПДВ у сумі 280776 грн., яка виникла з 10.11.2002 року. У зв'язку з цим на підприємство було направлено податкову вимогу № 35.

Згідно із п. 91.3 ст. 91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

На підставі п. 91.3 ст. 91 ПК України податковим керуючим Кравченко Ж.І. 25.09.2012р. було здійснено вихід на юридичну адресу підприємства для перевірки стану збереження майна, яке знаходиться у податковій заставі.

Відповідно до п. 91.4 ст. 91 ПК України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Як зазначено у службовій записці заступника начальника Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Кисіль А.В. від 25.09.2012р. за № 431, посадові особи комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» відмовились від допуску податкового керуючого до перевірки стану збереження майна, яке знаходиться у податковій заставі.

Наведена обставина стала підставою для складання податковим керуючим Кравченко Ж.І. акта від 25.09.2012р. за № 1 про відмову від допуску податкового керуючого до перевірки стану збереження майна, яке знаходиться у податковій заставі. Із зазначеним актом був ознайомлений директор комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» Аксьонова Н.А., що підтверджується відповідною відміткою на акті.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Тобто, з аналізу зазначених норм слідує, що підставою для здійснення арешту і опису майна є наявність податкового боргу платника податків.

Про наявність податкового боргу відповідача свідчить довідка про стан розрахунків із бюджетом від 25.09.2012 року.

Згідно із п.п. 94.2.6 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 94.4 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно із п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

На підставі акта від 25.09.2012р. за № 1 про відмову від допуску податкового керуючого до перевірки стану збереження майна, яке знаходиться у податковій заставі заступник начальника Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Кисіль А.В., за результатами розгляду звернення головного відділу податкової міліції Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, прийнято рішення від 25.09.2012р. за № 1 «Про застосування адміністративного арешту платника податків», яким застосовано умовний адміністративний арешт майна комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35». Із зазначеним рішенням ознайомлений директор комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» Аксьонова Н.А., що підтверджується відповідною відміткою на рішенні.

Згідно п. 94.11 ст. 94 ПК України рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

До суду сторонами не було надано відомостей щодо оскарження рішення від 25.09.2012р. за № 1 «Про застосування адміністративного арешту платника податків».

Згідно із п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Заявник звернувся із цим поданням до суду шляхом направлення подання за допомогою засобу поштового зв'язку 27.09.2012р., що підтверджується відбитком печатки поштового відділення на конверті, у якому надійшло подання.

Приписами п. 16.1.9 ст. 16 ПК України визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Правовий аналіз наведеного нормативного положення свідчить про те, що законодавцем чітко визначено обов'язок платника податку надавати податковим органам необхідну інформацію, документи та виконувати їх законні вимоги.

За результатами дослідження акта від 25.09.2012р. за № 1 судом встановлено факт відмови відповідача від допуску податкового керуючого до перевірки стану збереження майна, яке знаходиться у податковій заставі.

Таким чином, оскільки відповідач відмовився від допуску податкового керуючого до перевірки стану збереження майна, яке знаходиться у податковій заставі за наявності законних підстав для її проведення, податковим органом було правомірно прийнято рішення від 25.09.2012р. за № 1 «Про застосування адміністративного арешту платника податків», як це передбачено нормативними приписами ст. 94 Податкового кодексу України.

Оскільки, платник податків безпідставно не допустив податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження майна, яке знаходиться у податковій заставі за наявності законних підстав для її проведення, суд вважає, що Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби правомірно та обґрунтовано застосовано адміністративний арешт майна платника податків - комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35».

Крім того, суд враховує той факт, що відповідно до заяви комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» від 25.09.2012р. за №1983 відповідач не заперечує проти подання.

З огляду на викладене, суд вважає, що подання Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35», є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню, а арешт майна платника податків - підтвердженню обгрунтованості.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 10-11, 12, 71, 86, 122, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» (код ЄДРПОУ 20247412), застосованого на підставі рішення заступника начальника Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 25.09.2012р. за № 1.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков