Постанова № 26280240, 21.09.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2012 року Справа № 2а/0370/2651/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача Юдіна С. В., представника відповідача Остапюка С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Укрбіотепло" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

позивач - приватне підприємство "Укрбіотепло" (надалі - ПП "Укрбіотепло", підприємство) у позовній заяві просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (надалі - Луцька ОДПІ) від 25.05.2012 року № 0004542301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 38930 грн., в тому числі 31131 грн. основного платежу та 7782 грн. штрафних санкцій, від 25.05.2012 року № 0004532301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток загальну суму 48643 грн., в тому числі 38914 грн. основного платежу та 9729 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно вважає, що поставка товару здійснювалась за нікчемними правочинами, господарські операції по яких не підтверджені, оскільки сторонами зобов'язання по договорах виконані.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити повністю. Крім того, представник позивача зазначив, що товар не транспортувався підприємством, а був вивезений зі складу ТзОВ «Медео-Захід» контрагентами позивача.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов вимог підприємства не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник Луцької ОДПІ проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

З 25.04.2012 року по 03.05.2012 року службовими особами Луцької ОДПІ проведена позапланова перевірка ПП "Укрбіотепло" з питань здійснення фінансово-господарської діяльності з ТзОВ "Медео-Захід" за вересень, жовтень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.05.2012 року № 1140/22-1/36606448, яким встановлено порушення підприємцем, зокрема:

- п. 1.4.ст. 1, пп.7.2.6. п. 7.2, пп. 7.4.1 п.7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України " «Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ "Медео-Захід" на загальну суму 31131 грн., в т.ч. за вересень 2010 р. - 18466 грн., за жовтень 2010 р. - 12665 грн.

- встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів у вересні 2011 року та жовтні 2011 року від ТзОВ "Медео-Захід", які підпадають під визначення п. 3.1, ст. 3, п. 5.2 та п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97 - ВР від 22.05.1997 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІІ-ІV кв. 2010 року в сумі 38914 грн., в т. ч. за ІІІ квартал 2010 року - 23083 грн. та ІV квартал 2010 року - 15831 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 25.05.2012 року № 0004542301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 38930 грн., в тому числі 31131 грн. основного платежу та 7782 грн. штрафних санкцій, від 25.05.2012 року № 0004532301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток загальну суму 48643 грн., в тому числі 38914 грн. основного платежу та 9729 грн. штрафних санкцій.

Як вбачається з акту перевірки від 11.05.2012 року № 1140/22-1/36606448 перевіряючим не було подано наступних документів: товарно-транспортних накладних, які б підтверджували доставку товару від ТзОВ "Медео-Захід", рахунків-фактур, документів складського обліку, доручення на отримання товару, що ставить під сумнів факти реалізації товару, в тому числі і на ПП "Укрбіотепло", та придбання товарів ТзОВ "Медео-Захід" неможливо.

Крім того, зі слів директора ОСОБА_3 транспортування вказаного товару проводилось ТОВ "Нова пошта", куди направлено запит від 27.04.2012 року про надання товарно-транспортних накладних на відправку вантажу за період з 01.09.2010 по 01.01.2011 року відправник ОСОБА_3, м. Луцьк. Однак, ТОВ "Нова пошта" у відповіді повідомило, що за вказаний період архівні документи утилізовані та не підлягають відновленню, оскільки зберігаються протягом 13 місяців.

Судом встановлено, що згідно договору поставки товару від 01.09.2010 року № 1/1 ТзОВ "Медео-Захід" поставляло ПП "Укрбіотепло" товар - твердопаливні котли Pellets Fuzzy logic 50 кВт, Pellets Fuzzy logic 75 кВт, Pellets Fuzzy logic 75 кВт.

Факт придбання товару підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними від 13.09.2010 №130901, від 22.10.2010 року № 221101 та видатковими накладними від 13.09.2010 року № РН-0130901, від 22.10.2010 року № РН-0221101.

Розрахунки за придбаний товар ПП "Укрбіотепло" були проведені в повному об'ємі, що підтверджується випискою з банківських реєстрів (а.с. 43).

З наявних у справі матеріалів встановлено, що твердопаливні котли Pellets Fuzzy logic 50 кВт, Pellets Fuzzy logic 75 кВт, Pellets Fuzzy logic 75 кВт. були реалізовані позивачем, а саме: відповідно до договору від 27.08.2010 року № 1/270810, укладеного між ПП "Укрбіотепло" та ТзОВ "Інженерний центр "ЕкоЕнергоПроект", було здійснено поставку котлів, що підтверджується податковими накладними від 20.09.2010 року № 6, від 05.10.2010 року № 6, від 22.10.2010 року № 7, від 25.10.2010 року № 9 та видатковими накладними від 20.09.2010 року № РН-0000004, від 25.10.2010 року № РН-0000005.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 11.2.1. пункту 11.2. статті 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як встановлено судом підставою для визначення Луцькою ОДПІ податкових зобов'язань ПП "Укрбіотепло" є те, що під час проведення перевірки неможливо було встановити факт поставки товару позивачу товариством «Медео-Захід» у зв'язку з відсутністю товаро-транспортних накладних, документів складського обліку, доручення на отримання товару.

Згідно вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем і вищезазначеними контрагентами укладались письмові договори на надання поставки товару, по яких є виписані податкові накладні на суми наданих послуг.

Тобто, первинні документи є в наявності і по них були внесені дані до податкового та бухгалтерського обліку, включені ці витрати до валових та з метою формування податкового кредиту.

Однак, ні в ході перевірки, ні в судовому засіданні позивач на надав товаросупровідних документів на підтвердження транспортування товару.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Судом встановлено, що за умовами поставки згідно договору від 01.09.2010 року № 1/1, укладеного між позивачем та ТзОВ «Медео-Захід», продукція поставляється на умовах EXW Міжнародних правил «Інкотермс-2000».

Згідно Міжнародних правил «Інкотермс-2000» поставка на умовах EXW - Франко завод означає, що продавець вважається виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Даний термін покладає, таким чином, мінімальні обов'язки на продавця, і покупець повинен нести всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають, щоб продавець узяв на себе обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обговорене у відповідному доповненні до договору купівлі-продажі.

Отже, відповідно до закріплених у договорі поставки від 01.09.2010 року № 1/1 положень ПП «Укрбіотепло» несло обов'язок по транспортуванню придбаного у ТзОВ «Медео-Захід» товару.

Однак, ні в ході перевірки, ні в судовому засіданні позивач на надав товаросупровідних документів на підтвердження транспортування товару.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що транспортування товару здійснювалось ТзОВ "Нова пошта" і за вказаний період архівні документи утилізовані та не підлягають відновленню, оскільки такий вид транспортування також повинен бути оформлений належним чином, у позивача повинні зберігатись платіжні документи, які б підтверджували факт оплати послуг ТзОВ "Нова пошта" і та факт виконання таких послуг. Також суд критично сприймає пояснення представника позивача про те, що товар взагалі не транспортувався позивачем, а був отриманий контрагентами на складі товариства «Медео-Захід», оскільки будь-які докази на підтвердження даних обставин відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки Луцької ОДПІ, викладені в акті перевірки ПП "Укрбіотепло", про відсутність реального здійснення господарських операцій із ТзОВ "Медео-Захід" знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними.

При цьому суд враховує, що наявність у позивача видаткових і податкових накладних, платіжних документів саме по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Встановлена перевіркою та судом відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо поставки товару від ТзОВ "Медео-Захід", а тому у задоволенні адміністративного позову ПП "Укрбіотепло" слід відмовити повністю.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 26 вересня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко