Рішення № 26278553, 26.09.2012, Смолянинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/0531/2120/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2012 р.

Куйбишевський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого - судді Ларіної О.В.,

при секретарі - Данковій С.П.,

за участю представника позивача - Сапян Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 в якій просить стягнути з останньої заборгованість за Кредитним договором № DNH4KP30901104 від 28.10.2006 року у розмірі - 59020,90 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 590,21 грн.

В судовому засіданні встановлено факт реорганізації Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк». Згідно рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року тип Банку змінено на Публічне акціонерне товариство. ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків ЗАТ КБ «Приватбанк». Правонаступництво підтверджено статутом ПАТ КБ «Приватбанк», довідкою ЄДРПОУ.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача вказав, що 28.10.2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № DNH4KP30901104, який складається з Заяви позичальника ОСОБА_3 та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 5709,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28.10.2008 року.

Однак, відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, порушує договір в частині своєчасного виконання боргового зобов'язання за Кредитним договором № DNH4KP30901104 від 28.10.2006 року.

Загальна сума заборгованості грошового зобов'язання ОСОБА_3 за Кредитним договором № DNH4KP30901104 від 28.10.2006 року станом на 31.07.2012 року складає 59020,90 грн., (п'ятдесят дев'ять тисяч двадцять гривень) гривні 90 копійок, з яких:

- 5709,60 грн. - заборгованість за кредитом;

- 20959,66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 29064,93 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 2786,71 грн. - штраф (процентна складова).

Представник позивача, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином згідно ст. 77 ЦПК України, причини неявки в судове засідання суду не повідомила. Заяв про можливість розглядати справу в її відсутність до суду не надходило.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевірив їх доказами, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 28.10.2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № DNH4KP30901104, який складається з Заяви позичальника ОСОБА_3 та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі Умови) (а.с.4-9).

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 5709,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28.10.2008 року.

В заяві зазначено, що згідно п. 4.2 Умов при порушенні Позичальником зобов'язань із погашення Кредиту Позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитом в розмірі 6,00% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом (а.с. 3).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № DNH4KP30901104 від 28.10.2006 року станом на 31.07.2012 року складає 59020,90 грн., (п'ятдесят дев'ять тисяч двадцять гривень) гривні 90 копійок, з яких:

- 5709,60 грн. - заборгованість за кредитом;

- 20959,66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 29064,93 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 2786,71 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 3).

Згідно Заяви ОСОБА_3 від 28.10.2006 року він ознайомився та згоден із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які були надані у письмовій формі (а.с. 9).

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Заяви позичальника вона підписана відповідачем ОСОБА_3 28 серпня 2006 року і відповідно до ст. 638, ст. 640 ЦК України договір вважається укладеним з цієї дати.

Згідно Заяви позичальника строк виконання зобов'язань за кредитним договором сплинув 28 серпня 2008 року, до суду з цим позовом повивач звернувся 04 вересня 2012 року, тобто в межах п'ятирічного строку позовної давності, збільшеного за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 28 серпня 2006 року отримав у позивача кредит в розмірі 5709,60 грн. Згідно розрахунку позивача ОСОБА_3 зобов'язання щодо щомісячного повернення кредиту не виконує, станом на 31.07.2012 року жодного платежу ним не здійснено, чим порушує умови кредитного договору, викладені в Заяві позичальника та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Кінцевий строк повернення кредиту сплинув 28 серпня 2008 року. Проте кредит Позичальником ОСОБА_3 до теперішнього часу не повернуто.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи, що строк виконання зобов'язання сплинув 28 серпня 2008 року, а відповідач в порушення умов договору кредит не повернув та не сплачує відсотки за його користування, позивач обґрунтовано, звернувся до суду з вимогами про повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості прострочена заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 31.07.2012 року за тілом кредиту складає 5709,60 грн., за процентами за користування кредитом - 20959,66 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 29064,93 грн. (а.с. 1).

Відповідно до п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п. 3.2.2. (Позичальник зобов'язується погашати кредит у порядку та строки відповідно до Заяви), 3.2.3 (сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до Заяви та п. 4.1., 4.2 даних Умов) Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менш 1 грн. за кожний день прострочки платежу (а.с. 7).

До суду позивач звернувся 04.09.2012 року. Згідно розрахунку заборгованості пеня ним нарахована за період з 21.11.2006 року, який виходить за межі п'ятирічного строку позовної давності (а.с.3).

Відповідно до частини 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до п. 5.4 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 5.1 цих Умов, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане Позичальником (а.с. 7), тобто по цій справі за період не більш ніж до 28.10.2012 року.

Проте згідно розрахунку позивача пеня ним нарахована по 31.07.2012 року, тобто з порушенням умов договору.

Враховуючи п. 5.4 Умов щодо нарахування неустойки лише протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане Позичальником, пеня за порушення зобов'язань за кредитним договором з відповідача може бути стягнута за період з 21.11.2006 року по 28.10.2011 року, яка складає 15689,98 грн. (5709,60 грн. * 0,15% * 1832 дні).

Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню. Невиконання кредитором цього обов'язку також може бути підставою для зменшення судом розміру збитків та неустойки, що стягуються з боржника, що передбачено частиною 2 ст. 616 ЦК України, згідно якої суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ст. 616 ЦК України передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Враховуючи, що про порушення зобов'язання відповідачем банк дізнався ще 21.11.2006 року, а до суду звернувся з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом лише 04.09.2012 року, тобто після спливу майже шести років після початку порушення зобов'язання та через майже чотири роки після закінчення 28.10.2008 року строку виконання зобов'язання, до цього будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості з відповідача не приймав, чим сприяв збільшенню розміру неустойки за кредитним договором, суд, виходячи з засад цивільного судочинства, а саме, розумності та справедливості, вважає можливим зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, до розміру заборгованості за тілом кредиту, а саме до 5709,60 грн.

Згідно п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш, ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості (а.с. 7).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, штраф, який він просить стягнути з відповідача згідно п. 5.3 Умов в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 2786,71 грн. (процентна складова), а саме, його процентна складова нарахована з врахуванням заборгованості відповідача за кредитом, заборгованості за процентами та суми пені (5709,60+20959,66+29064,93=55734,19 х 5% = 2786,71).

Отже за порушення Позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором позивачем одночасно нараховані пеня та штраф, при цьому останній нарахований, в тому числі, й на суму пені.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто за змістом ст. 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. Пеня і штраф, як різновиди неустойки, обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.

Отже, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам частини 1 ст. 61 Конституції України та частині 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором станом на 31.07.2012 року в розмірі 32378,86 грн., з яких заборгованість за кредитом - 5709,60 грн., заборгованість за процентами - 20959,66 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 5709,60 грн. Підстави для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 2786,71 грн. (процентна складова) відсутні.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2012 року складала 1 073 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 590,21 грн. (а.с. 15).

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 32378,86 грн. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 323,79 грн. (1% від 32378,86 грн.), який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі ст. ст. 509, 530, 549, 610, 611, 616, 627, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054 ЦК України, п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ, керуючись ст. ст. 3, 4, 57, 88, 97, 107, 118, 119, 120, 125, 137, 138, 152, 169 ч.4, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором № DNH4KP30901104 від 28.10.2006 року в розмірі 32378,86 грн., (тридцять дві тисячі триста сімдесят вісім) гривень 86 копійок, з яких:

- 5709,60 грн. - заборгованість за кредитом;

- 20959,66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 5709,60 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 323,79 гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення. Особами, які не були присутні при оголошенні рішення -в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Куйбишевського районного

суду м. Донецька О.В. Ларіна