Рішення № 26277886, 04.10.2012, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 1521/4384/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В :

11 вересня 2012 року, АТ «Дельта Банк», яке, згідно установчих документів, а саме - свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) є правонаступником ТОВ «Комерційний банк «Дельта», звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до кредитного договору № 006-15988-070408 від 07.04.2008 р., банк відкрив відповідачці картковий рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні, випустив та надав останній картку, здійснював обслуговування відповідачки на умовах, викладених у тарифному пакеті «Visa Класичний», що міститься у додатку № 1 до основного договору. Крім цього, банк відкрив відповідачці відновлювальну відкличну кредитну лінію, передбачену п. 1.3 кредитного договору з лімітом лінії, розрахованого банком самостійно.

За умовами кредитного договору, кредитні кошти, надані відповідачці, остання використовує для розрахунків товарів чи послуг та вчинення інших операцій, передбачених договором.

Згідно умов кредитного договору, відповідачка зобов'язалась щомісяця, в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, що виникла за попередній звітний місяць, а також, здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, що виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом та всю суму пені, нараховану за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитом та/або овердрафтом.

Позивачем у повному обсязі були виконані умови кредитного договору. Проте, відповідачкою, в порушення кредитних договірних умов, не сплачувались відповідні грошові кошти, передбачені договором, у зв'язку з чим, станом на 05.07.2012 р., за нею утворилась заборгованість на загальну суму 5606,30 грн., яка складається з тіла кредиту -2312,90 грн., заборгованості за відсотками -1356,92 грн., заборгованості за комісіями -1936,48 грн., пені -150 грн., які позивачі просили суд стягнути з відповідачки, а також судові витрати по справі за сплату судового збору у розмірі 214,60 грн.

Представниця позивача в судове засідання не з`явилась, однак в своєму позові, у відповідності до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, просила суд, розглядати справи у її відсутності, позов підтримала у повному обсязі та у разі неявки відповідачки в судове засідання, не заперечувала проти постановлення заочного рішення по справі (а.с. 4).

Представниця відповідачки в судовому засіданні позов не визнала з посиланням на порушення позивачем норм Закону України «Про захист прав споживачів»і «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»та з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Заслухавши думку представниці відповідачки та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено -особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У судовому засіданні було встановлено, що на підставі анкети клієнта-фізичної особи та відповідно до кредитного договору № 006-15988-070408 від 07.04.2008 р., банк відкрив відповідачці картковий рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України -гривні, випустив та надав останній картку, здійснював обслуговування відповідачки на умовах, викладених у тарифному пакеті «Visa Класичний», що міститься у додатку № 1 до основного договору. Крім цього, банк відкрив відповідачці відновлювальну відкличну кредитну лінію, передбачену п. 1.3 кредитного договору з лімітом лінії, розрахованого банком самостійно. (а.с. 5-10).

За умовами кредитного договору, кредитні кошти, надані відповідачці, остання повинна використовувати для розрахунків товарів чи послуг та вчинення інших операцій, передбачених договором.

Згідно умов кредитного договору, а саме розділів 2 та 3 договору, відповідачка зобов'язалась щомісяця, в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, що виникла за попередній звітний місяць, а також, здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, що виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом та всю суму пені, нараховану за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитом та/або овердрафтом.

Позивачем, у відповідності до розділу 1 договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, у повному обсязі були виконані умови договору.

Однак, як встановив суд, відповідачкою, в порушення кредитних договірних умов, не сплачувались відповідні грошові кошти, передбачені умовами договору та станом на 05.07.2012 р., за нею утворилась заборгованість на загальну суму 5606,30 грн., яка складається з тіла кредиту -2312,90 грн., заборгованості за відсотками -1356,92 грн., заборгованості за комісіями -1936,48 грн., пені -150 грн., обґрунтований розрахунок якої, зроблений позивачами у відповідності до норм чинного законодавства України, був наданий до позову та перевірений судом (а.с. 14).

Судом не приймаються до уваги, як безпідставні, необґрунтовані і не підтверджені жодними належними та допустимими доказами твердження представниці відповідачки стосовно порушення позивачами при укладенні вищевказаного кредитного договору норм Закону України «Про захист прав споживачів»і «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», враховуючи, що представниця відповідачки не змогла пояснити суду, чому на протязі 4-х років після підписання зазначеного договору, ОСОБА_1 не зверталась до банку чи до суду з вимогами про розірвання кредитного договору, укладеного на її думку нібито з порушенням норм законів України.

Крім того, заперечуючи проти розрахунку боргу ОСОБА_1, її представниця не змогла пояснити в чому маються розбіжності у самому розрахунку боргу, який остання вважала неточним, однак не визнаючи при цьому всю суму позову, вважаючи його безпідставним і не надавши при цьому суду свого власного розрахунку боргу ОСОБА_1

На думку суду, представниця відповідачки безпідставно посилається на порушення банком процедури роз'яснення умов кредитування, адже до позову, банком були надані всі необхідні додатки (тариф кредиту, тариф на обслуговування платіжних карток, а також сукупні дані про кредит) (а.с. 7-9).

На момент розгляду справи, доказів погашення кредиту, відповідачкою суду не надано, та відповідно у суду вони відсутні.

За таких обставин суд вважає вимоги позивачів про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст. 1050 ЦК України.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачів мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 214,60 грн. (а.с. 1).

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а безпідставні твердження представниці відповідачки, не спростовують фактів, викладених у позові і які знайшли своє підтвердження під час слухання справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,554,626,612,617,625,629,1048,1050,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту -задовольнити;

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь АТ «Дельта Банк»(р/р НОМЕР_2, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) : заборгованість за кредитним договором у розмірі - 5606 грн. 30 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 214,60 грн., а разом -5820 грн. 90 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Д.М. Гандзій