Рішення № 26276547, 09.04.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/951/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"09" квітня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Галагана В.І.,

при секретарі Савченко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «АКТАБАНК»звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 3 323,73 грн. та стягнення з відповідачки судових витрат по сплаті судового збору в сумі 188,20 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем порушено умови договору про надання споживчого кредиту в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.

Представник позивача Загоруйко О.Ю. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомила, доказів поважності причини її неявки суду не надала.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача Загоруйко О.Ю., суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції Закону України від 22 травня 1997 р.) дає загальне визначення поняття кредиту. За згаданим Законом це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Більш повне визначення міститься в Положенні про кредитування, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 1995 р. № 246. Цим актом кредит визначається як позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Кредитна операція - це договір щодо надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника.

Принцип забезпеченості кредиту передбачає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. Принципи повернення, строковості та платності означають, що кредит має бути повернений позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк із відповідною платою за його користування. Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів із конкретною метою, визначеною кредитним договором.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

20 травня 2011 року між Публічним акціонерним товариства «АКТАБАНК»та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0860272001/Т/972110, відповідно до п. 2.1 якого, відповідачці було надано грошові кошти в формі разового кредиту в сумі 3 000,00 грн. на споживчі потреби, а відповідачка зобов'язалася прийняти, належним чином використати та повернути кредитні кошти у строки, встановлені п. 3.5. кредитного договору, сплатити плату за користування кредитом, яка пунктом 2.1. кредитного договору встановлюється у розмірі 2,75% місячних, у п.6.7. кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 44,14 % річних.

Позивачем виконано умови кредитного договору № 0860272001/Т/972110 від 20 травня 2011 року та з позичкового рахунку позивача через касу банку було надано готівкових коштів відповідачці на загальну суму 3 000,00 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки № 179191 від 20.05.2011 року, долученою до матеріалів справи. (а.с. 9)

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України)

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України)

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Пунктом 3.4. кредитного договору передбачено, що у разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня переносяться на рахунки простроченої заборгованості.

Пунктом 4.3.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується використати кредитні кошти на зазначені у п. 1.2. цього договору цілі. Повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі, у строки та у порядку згідно цього договору.

22.11.2011 року ПАТ «АКТАБАНК» на адресу ОСОБА_1 надіслано письмову претензію про повернення заборгованості по кредиту, яку ОСОБА_1 отримала 26.11.2011 року, про що свідчить поштове повідомлення, долучене до матеріалів справи. (а.с. 10-11)

Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачкою ОСОБА_1 порушено умови зазначеного кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв'язку з чим станом на день проведення розрахунку заборгованості -26.12.2011 року, сума простроченої заборгованості по кредиту становить - 3 323,73 грн., з яких: заборгованість по кредиту -1 703,76 грн.; заборгованість по відсотках -82,53 грн.; пеня за прострочку -219,28 грн., що підтверджується поданими позивачем розрахунками, які долучено до матеріалів справи. (а.с. 5)

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом підлягає до задоволення, тому присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК»заборгованість за кредитним договором № 0860272001/Т/972110 від 20 травня 2011 року на загальну суму 3 323,73 грн.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК»понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 188,20 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 554, 611, 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 31, 58, 60, 88, 208-210, 212-215, 218, 224-226, 232, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК»заборгованість за кредитним договором № 0860272001/Т/972110 від 20 травня 2011 року на загальну суму 3 323,73 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 188,20 грн., а всього на загальну суму 3 511,93 (три тисячі п'ятсот одинадцять) гривень 93 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я :