Рішення № 26274368, 04.10.2012, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 2-60/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2012

Васильківський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді -Корнієнка С.В.,

при секретарі -Дрозденко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на автомобіль,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 04 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»( назву змінено на Публічне акціонерне товариством «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції)та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/3847/73/44434 про надання Відповідачеві кредиту в сумі 20 113,00 доларів США строком на 72 місяці тобто по 04.09.2012 року із сплатою 12,00% річних за користування кредитними коштами у відповідності до п.п.1.1., 1.2., 1.4. вищезазначеного кредитного договору. За умовами кредитного договору Банком видано кредитні кошти в сумі 102 328,15 гривень, що підтверджується заявою на видачу готівки № RK1/1173-36 від 04 вересня 2006 року додається.

Крім цього, 04 вересня 2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/3847/73/44434 від 04.09.2006р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»( правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_2 укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого Відповідачем передано в заставу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: автомобіль марки PEUGEOT 206, тип ТЗ - легковий хетчбек, рік випуску - 2006, синього кольору, заводський номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_4, зареєстрований Вишгородським МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе обов'язки по сплаті кредиту не виконую, у неї виникла значна заборгованість, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором у розмірі 170 288 гривень 59 копійок судові витрати по оплаті державного мита у розмірі 1700 гривень та 120 гривень витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки PEUGEOT 206, що належить відповідачу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач в останнє судове засідання не з'явилася, проте під час проведення попередніх судових засідань, заперечень щодо вимог позову суду не надавала.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 2 п.3 ст. 592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави в інших випадках, встановлених договором.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 20 Закону України „Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про заставу»реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувала;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні.

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур , передбачених ст.26 цього Закону.

5) Пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) Початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку встановленому законом.

Пункт 2 ч. 1 ст. 26 Закону „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає право обтяжувана на продаж предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Згідно вимог п.п.1.3, 5.1 кредитного договору щодо сплати кредиту та відсотків, відповідач зобов'язувалася виконувати його умови, а саме:

- Позичальник зобов'язувався щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п.1.3. цього договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 04 вересня 2012 року.;

- Позичальник зобов'язувався щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, сплачувати відсотки за фактичне використання кредитних коштів та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи погашення заборгованості за кредитом позичальник здійснив 13.11.2009 року та за відсотками 19.09.2008 року.

Станом на 04.01.2010 року відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 21 326,06 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ (7.985 грн.) 170 288,59 грн. яка складається із заборгованості:

за кредитом (залишок непогашеної частини кредиту) - 12 758,64 дол. . США, що еквівалентно за курсом НБУ 101 877,74 грн.;

за відсотками - 2 014,72 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 16 087,54 грн.;

пеня за прострочення сплати кредиту - 4 306,45 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 34 387,00 грн.;

пеня за прострочення сплати відсотків - 2 246,25 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 17 936,31 грн.

20.09.2009р. Позивачем було вручено Відповідачеві вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 014/3847/73/44434 від 04.09.2006 р., у якій запропоновано у 30-денний строк повернути достроково у повному обсязі кредитні кошти, сплатити проценти та пеню. Проте, в установлений строк заборгованість за кредитом не погашена.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не належним чином виконує свої обов'язки перед позикодавцем, чим інтересам позивача завдано матеріальну шкоду та враховуючи те, що умовами договору було передбачено, що вразі порушення умов кредитного договору Банк може звернути стягнення на предмет застави, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Позовні вимоги в частині відшкодування судового збору за позовну заяву у розмірі 1700 грн. та витрат оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. також підлягають до задоволення, оскільки підтверджені квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

Керуючись, ст.ст. 1, 20 ЗУ «Про заставу», ст.ст. 16, 525, 526, 543, 572, 575, 589, 590-591, 610-612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 27, 31 58, 60, 107, 114, 196, 209, 212 -215, 218, 223, 233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції - задоволити.

Розірвати кредитний договір 014/3847/73/44434 від 04 вересня 2006

року, укладений між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»( правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції) та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2, яка народилася

ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Глеваха Васильківського району Київської

області, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на користь Публічного

акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської

регіональної дирекції (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-76, реквізити КРД

„Райффайзен Банк Аваль": МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105, рахунок

2909001032) заборгованість за кредитом в сумі 101 877,74 грн., заборгованість

за відсотками в сумі 16 087,54 грн., пеню за прострочення сплати кредиту в

сумі 34 387,00 грн., пеню за прострочення сплати відсотків в сумі 17 936,31

грн., а всього - 170 288,59 грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі

1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу в сумі 120,00 грн.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі

170 288,59 гри.: звернути стягнення на автомобіль марки PEUGEOT 206, тип

ТЗ - легковий хетчбек, рік випуску - 2006, синього кольору, заводський номер

кузова НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_4, зареєстрований

Вишгородським МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України 31 серпня 2006 року, який належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5, виданого Вишгородським МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України 31 серпня 2006 року.

Визначити спосіб звернення стягнення на заставне майно шляхом визнання права Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції на продаж автомобіля марки PEUGEOT 206, тип ТЗ - легковий хетчбек, рік випуску - 2006, синього кольору, заводський номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_4, зареєстрований Вишгородським МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України 31 серпня 2006 року, який належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5, виданого Вишгородським МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України 31 серпня 2006 року, який належить ОСОБА_2, іншій особі-покупцю на прилюдних торгах, для чого надати право Публічному акціонерному товариству „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції права зняття цього транспортного засобу з обліку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження або по закінченню апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя С. В. Корнієнко