Рішення № 26274067, 29.08.2012, Балаклавський районний суд міста Севастополя

Справа № 2701/1452/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

(повний текст)

29 серпня 2012 року Балаклавський районний суд міста Севастополя

під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,

при секретарі Веселовій О.Ф.,

за участю представника позивача Мартьянова Ю.А., представника відповідача ОСОБА_2, представника Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство»Лавренова Г.М., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-С»Власова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державне агентство лісових ресурсів України, Державне підприємство «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-С»про визнання права власності на майно в порядку набувальної давності та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-С»до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на безхазяйне нерухоме майно -одноповерхову будівлю розміром 6Х8м. з навісом, розташовану в районі Сухої річки (на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Байдарський», АДРЕСА_2 в порядку набувальної давності. Вимоги мотивовані тим, що позивач працював у державному підприємстві «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство»на посаді майстра лісу. В процесі виконання посадових обов'язків їм на АДРЕСА_2 було виявлена занедбана одноповерхова будова розміром 6Х8м з навісом, яка не перебувала на балансі ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство», будь-які інші власники зазначеного майна ОСОБА_5 також не були виявлені, та позивач вступив у володіння цим майном. За свій рахунок справив його і почав використовувати дану будівлю для проживання. В 2002 році позивач отримав технічні умови та підвів до будівлі електроенергії, уклав від свого імені договір з енергопостачальною компанією і регулярно оплачував з власних коштів надійшли від неї рахунки за електричну енергію. 10.11.2003 року комісією Державної податкової адміністрації України вмісті Севастополі будівля була попередньо оцінена в розмірі 10000грн., описано, прийнято на облік за актом до рішення відповідного органу про визнання будівлю безхазяйною та передано ОСОБА_5, як особі, яка вже вступила у володіння, на відповідальне зберігання. Надалі будівля була визнана безхазяйною, якою і числиться до теперішнього часу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-С»звернулась до суду з позовною заявою якою просить усунути перешкоди в користуванні власністю, а саме із будинку, будівель та споруд зупиночного пункту "Суха річка", що складається з адміністративно -побутового будинку літ.А загальною площею 51,9кв.м., веранди літ.а площею 13,3кв.м., навісу літ.а1 площею 3,0кв.м., погребу площею 3,6кв.м., навісу літ.Б площею 24,6кв.м., сараю літ.В площею 40,4кв.м., підвалу площею 14,0кв.м., входу до підвалу 3,0кв.м., навісу літ.Г площею 10,0кв.м., огорожі 1-7, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, що відповідно до картографічних лісовпорядкувальних матеріалів є: АДРЕСА_2 шляхом виселення з них ОСОБА_5 Позовні вимоги мотивовані тім, що зазначене майно належить товариству, тоді як ОСОБА_5, проживає та користується зазначеними приміщеннями безпідставно.

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 наполягав на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві, та заперечував проти заявлених до ОСОБА_5 вимог ТОВ «Велес-С», мотивуючи тим, що ОСОБА_5 не проживає в приміщеннях підприємства та не користується ними.

Представник ТОВ «Велес-С»в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову ОСОБА_5, з підстав необґрунтованості, та наполягав на задоволенні заявлених до ОСОБА_5 вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради заперечував проти позову ОСОБА_5, пояснивши, що на майно, на яке претендує ОСОБА_5, право власності не зареєстроване, а тому підстави для визнання на це майно право власності відсутні, вимоги ТОВ «Велес-С»залишив на розсуд суду.

Представник Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство»заперечував проти заявлених ОСОБА_5 вимог, мотивуючи тим, що право власності на зазначене ОСОБА_5 майно не зареєстроване, а тому підстав для визнання за ним права власності в порядку набувальної давності на нього немає.

Державне агентство лісових ресурсів України, сповіщене належним чином, представника до суду не направило, проте, наявні матеріали справи про права і взаємостосунки сторін суд визнає достатніми, щоб розглянути справу без участі представника агентства.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 того ж Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 працював в ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство»з 22.03.1999 року, та з 08.02.2001 року проживав в будинку, який знаходиться на території АДРЕСА_2

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно. З огляду на зміст зазначеної норми, право власності в порядку набувальної давності може застосовуватись до нерухомого майна, яке перебуває у власності.

Як вбачається з повідомлення Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради від 29 серпня 2012 року, право власності на нерухоме майно -одноповерхову будівлю розміром 6Х8м. з навісом, розташовану в районі АДРЕСА_2 не зареєстроване.

В той же час, ОСОБА_5 просить визнати право власності на зазначене майно вказуючи на його безхазяйність.

Статтею 335 ЦК України передбачено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Проте, суду не надано доказів того, що зазначене ОСОБА_5 майно взято на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно або передано у відповідну власність.

З огляду на наведене, у суду немає підстав для визнання за ОСОБА_5 права власності на заявлене ним майно, внаслідок чого його вимоги задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог ТОВ «Велес-С», то вони, на думку суду, не підлягають задоволенню.

Так Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-С»є власником будинків, будівель та споруд зупиночного пункту «Суха річка», що складається з адміністративно -побутового будинку літ.А загальною площею 51,9кв.м., веранди літ.а площею 13,3кв.м., навісу літ.а1 площею 3,0кв.м., погребу площею 3,6кв.м., навісу літ.Б площею 24,6кв.м., сараю літ.В площею 40,4кв.м., підвалу площею 14,0кв.м., входу до підвалу 3,0кв.м., навісу літ.Г площею 10,0кв.м., огорожі 1-7, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, що відповідно до картографічних лісовпорядкувальних матеріалів є: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі продажу від 28 квітня 2005 року.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. А згідно ст.391 того ж кодексу, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Проте, суду не надано доказів проживання, користування або в інший спосіб перешкоджання ТОВ «Велес-С»у здійсненні права власності на належне товариству майно з боку ОСОБА_5, внаслідок чого вимоги товариства є необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 про визнати за ним права власності на безхазяйне нерухоме майно -одноповерхову будівлю розміром 6Х8м. з навісом, розташовану в районі АДРЕСА_2 в порядку набувальної давності відмовити повністю.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-С" про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_5 із будинку, будівель та споруд зупиночного пункту "Суха річка", що складається з адміністративно -побутового будинку літ.А загальною площею 51,9кв.м., веранди літ.а площею 13,3кв.м., навісу літ.а1 площею 3,0кв.м., погребу площею 3,6кв.м., навісу літ.Б площею 24,6кв.м., сараю літ.В площею 40,4кв.м., підвалу площею 14,0кв.м., входу до підвалу 3,0кв.м., навісу літ.Г площею 10,0кв.м., огорожі 1-7, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, що відповідно до картографічних лісовпорядкувальних матеріалів є: АДРЕСА_2 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий у справі Д.Ю.Гапонов