Ухвала суду № 26273473, 27.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1750/12

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінкрон" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНКРОН" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002732330 від 20.07.2011 р. за формою "В1"; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства судовий збір у розмірі 861,86 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невірним встановленням обставин справи. Зокрема, судом першої інстанції не взято до уваги операції позивача з ТОВ "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар", які по своїй суті не містять розумних економічних або інших причин придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Відповідач вказує, що наслідком діяльності Товариства, по зазначеній операції, є виключно чи переважно формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, та, в подальшому, відшкодування такого від'ємного значення з державного бюджету у вигляді бюджетного відшкодування.

Також, у доповненні до апеляційної скарги відповідач вказує на те, що рішення суду першої інстанції не містить нормативно-правового обґрунтування в частині стягнення сплачених позивачем судових витрат із рахунків Вінницької ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби.

Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлено завчасно і належним чином.

Враховуючи клопотання представника позивача, а також те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції обставини справи полягають у наступному, відповідно до довідки серії АА № 022884 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ "ВІНКРОН" зареєстроване як юридична особа 03.07.2002 року.

Державною податковою інспекцією у м. Вінниці проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВІНКРОН" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року.

В ході проведення перевірки були виявлені порушення ТОВ "ВІНКРОН" положення пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2011 року на 86 185,00 грн. а також положень пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого Товариством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року на 34787,00 грн., дані порушення зафіксовані в акті №2937/23/32055032 від 13.07.2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки Вінницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002732330 від 20 липня 2011 року за формою "В1", яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 86 185,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Крім того, перевірку правильності нарахування бюджетного відшкодування у сумі 86 185 грн. було відображено у акті № 2624/2330/32055032 від 17.06.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вінкрон" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р., які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р. У вказаному акті визначено порушення Товариством п. 198.3 ст. 198 ПК України, завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011 р. на 86 185 грн. та на порушення п. 200.3 ст. 200 ПК України, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного періоду за березень 2011 р. на 86 185 грн.

Окрім того, у акті проведення позапланової перевірки від 13.07.2011 р. міститься посилання на акт від 17.06.2011 р., де вказано, що в ході попередньої позапланової документальної перевірки ТОВ "Вінкрон" встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ за березень 2011 р. на суму 86 185 грн.

На підставі акту № 2624/2330/32055032 від 17.06.2011 р. ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002522330 від 07.07.2011 р. за формою "В4", згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 86 185,00 грн. та визначено штрафні санкції в сумі 1 грн.

Правову оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0002522330 від 07.07.2011 р. за формою "В4" дано у постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2011 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 р. Вказаними рішеннями суду визнано протиправним та скасовано податковому повідомленню-рішенню № 0002522330 від 07.07.2011 р. за формою "В4", а також дано оцінку обставинам щодо правильності нарахування бюджетного відшкодування.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, більше того, обставини, що були підставою для його прийняття спростовані матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2011 року згідно податкової декларації з ПДВ в розмірі 127 540,00 грн. (за лютий - 33442,00 грн., за березень - 93098,00 грн.), а тому відповідачем неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 86185,00 грн. та визначено штрафні санкції в розмірі 1,00 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0002732330 від 20 липня 2011 року за формою "В1".

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача про те, що не досліджено господарських операцій позивача з ТОВ "Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар" враховуючи наступне.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0270/3454/11 від 26.09.2011 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 р. встановлено обставини відповідно до яких позивач формував від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 93 098 грн. згідно з податковою декларацією з ПДВ за березень 2011 р.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Також, згідно з частиною другою ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З огляду на наведене обставини щодо формування Товариством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2011 р. не потребують доказування.

Колегія суддів також не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність у рішенні суду першої інстанції нормативно-правового обґрунтування позиції суду в частині стягнення сплачених позивачем судових витрат із рахунків Вінницької ОДПІ з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.