Ухвала суду № 26269207, 26.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року справа №2а/1270/5312/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Іллінові О.Є.

з участю представника позивача Джунь С.В.

представника відповідача Немчілової Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/5312/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі ПрАТ «ЛНІК») звернулася до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 20.12.2011р. позивачем до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку па додану вартість за листопад 2011р. у розмірі 33 981 649 грн.

Станом на день подання позову сума бюджетного відшкодування надійшла на рахунок позивача у неповному обсязі, залишок заборгованості становить 14 755 545,43 грн.

З 21.12.2011р. по 19.01.2012р. відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено довідку від 18.01.2012 №168/08-5/32292929 «Про результати камеральної перевірки Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року».

Перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за листопад 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 33 981 649 грн. Але, з порушенням строків, встановлених ст. 200 Податкового кодексу України, 29.02.2012р. на рахунок позивача надійшла частина бюджетного відшкодування за листопад 2011 року у розмірі 19 226 103,57 грн, решта суми на рахунок підприємства не надходила. Таким чином, на теперішній час невідшкодована сума податку складає 14 755 545,43 грн.

Починаючи з 31.01.2012р. виникла заборгованість бюджету перед позивачем з відшкодування податку на додану вартість, у зв'язку із чим пеня за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування складає 704 367,64 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012р. у задоволенні позову ПрАТ «ЛНІК» відмовлено у повному обсязі.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що відсутність суми бюджетної заборгованості з ПДВ на час пред'явлення позову, записаної податковим органом в рахунок погашення податкових зобов'язань позивача за травень 2012р., не означає відсутність протиправної бездіяльності податкового органу з січня по травень 2012р. Погашення боргу бюджету у вигляді пені за порушення строків відшкодування сплачених до бюджету сум податків є не видатками, а витратами бюджету, що передбачено відповідними нормами Бюджетного Кодексу України.

Представники позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити її у повному обсязі та надав додаткові пояснення до апеляційної скарги, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача - податкового органу в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача - Головного управління державної казначейської служби у Луганській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що дає суду право розглянути справу у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог, викладених в апеляційних скаргах, відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» є суб'єктом господарювання, знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби як платник податку на додану вартість.

20.12.2011р. Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку па додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 33 981 649 грн (т.с.1 а.с.18,20)

У період з 21.12.2011р. по 19.01.2012р. відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено довідку від 18.01.2012 №168/08-5/32292929 «Про результати камеральної перевірки Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року» (т.с.1 а.с.11-15).

У висновках довідки зазначено, що перевіркою підтверджено відображене ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» у декларації з урахуванням уточнюючого розрахунку за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 96 608 076 грн.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наявними матеріалами справи підтверджено право ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 33 981 649 грн.

Сторонами визнано, що позивачу відшкодовано задекларовану суму бюджетного відшкодування за листопад 2011 року у розмірі 19 226 103,57 грн.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було проведено планову виїзну ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. Плановою перевіркою було охоплено період, в якому задекларовано суму бюджетного відшкодування., тобто листопад 2011 року. За результатами перевірки зменшено бюджетне відшкодування за листопад 2011 року в розмірі 620 713,5 грн в тому числі за основним платежем 413 809 грн, штрафна санкція - 206 904,50 грн.

Протягом 2012 року ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» за наслідками проведення господарської діяльності декларувались податкові зобов'язання з податку на додану вартість до сплати в бюджет, однак нараховані суми платником податків не сплачувались, а зараховувались з наявної переплати, утвореної в результаті декларування бюджетного відшкодування, а саме за рахунок позитивного нарахування задекларованого в декларації за травень 2012 року зменшено залишок задекларованої суми бюджетного відшкодування в розмірі 14 755 545,43 грн.

Суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що відповідачем - податковим органом, правомірно зменшено залишок задекларованої суми бюджетного відшкодування в розмірі 14 755 545,43 грн за рахунок позитивного нарахування задекларованого в декларації за травень 2012 року.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога платника податків щодо визнання протиправною бездіяльності СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі 14 755 545,43 грн не підлягає задоволенню, оскільки у підприємства відсутня сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2011 року, що підтверджується довідкою про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» по декларації за листопад 2011 року.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 704 367,64 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Підпунктом 8 пункту 1 статті 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що принципом бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до підпункту 13 пункту 1 статті 2 Бюджетного кодексу України до видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» не передбачені видатки на сплату пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ.

Крім того, жодний нормативний акт не визначає пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості, як заборгованість бюджету та необхідність її стягнення саме з Державного бюджету України.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача та вважає їх безпідставними.

Згідно з пп.14 п.1 ст.2 Бюджетного Кодексу України витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів;

Колегія суддів не вважає пеню, яка нараховується на суму заборгованості, частиною такої заборгованості, оскільки за своєю правовою природою пеня - це штрафні санкції за невиконання але неналежне виконання зобов'язань.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/5312/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/5312/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 01 жовтня 2012 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва