Рішення № 2626893, 19.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.08 р. Справа № 29/269

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі Перекрестній О.О.

за участю:

Представників сторін:

Від позивача: Коновалова Г.О., довір. № 03-220 від 07.07.2008 р.

Від відповідача: не з’явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Часовоярського регіонального виробничого управління м. Часів Яр

До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дебальцевотепломережа” м. Дебальцево

Предмет спору: стягнення заборгованості за надані послуги питного водопостачання та водовідведення в сумі 31915,95 грн., пені в сумі 2532,39 грн., 3% річних в сумі 306,90 грн., інфляційні нарахування в сумі 1759,48 грн.

СУТЬ СПРАВИ: В судовому засіданні 10.12.2008р. оголошена перерва для підготовки тексту рішення до 19.12.2008р. згідно ст. 77 ГПК України.

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Часовоярського регіонального виробничого управління м. Часів Яр (далі - Підприємство) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дебальцевотепломережа” м. Дебальцево (далі - Абонент) про стягнення суми основного боргу за надані послуги питного водопостачання та водовідведення в розмірі 31915,95 грн., пені в сумі 2532,39 грн., 3% річних в сумі 306,90 грн., інфляційні нарахування в сумі 1759,48 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 913 від 01.04.2008 р. на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, протокол розбіжностей до договору, протокол узгодження розбіжностей від 13.08.2008 р., рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2008 р. по справі № 2/162пд, акти-рахунки № 913 від 16.04.2008 р., № 913 від 25.09.2008 р., розрахунки суми боргу, індексу інфляції та 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач в судовому засіданні 10.12.2008 р. визнав суму основного боргу та просив розстрочити його сплату на 12 місяців, про що надав відзив на позов.

Вищевказані матеріали судом розглянуті та додані до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 913 від 01.04.2008 р. на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, строком дії до 31.12.2008 р., Договір укладено з протоколом розбіжностей до договору та протоколом узгодження розбіжностей від 13.08.2008 р.

Також в матеріалах справи міститься рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2008 р. по справі № 2/162пд за позовом КП „Компанія „Вода Донбасу” в особі ВО Часовоярське РПУ м. Часів Яр до ОКП „Донецьктеплокомуненерго” в особі ВО „Дебальцевотепломережа” м. Дебальцеве про прийняття п.п. 4.3, 4.9 договору № 913 про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення від 01.04.2008 р. в редакції позивача, яке набрало законної сили та підлягає обов’язковому виконанню в порядку ст. 124 Конституції України.

З матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що на момент виникнення боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.п. 1.1 Договору, позивач зобов’язується подавати відповідачу по своїм водопровідним мережам питну воду, а відповідач, в свою чергу, зобов’язується приймати узгоджений об’єм води, використовувати її та оплачувати послуги по діючим тарифам.

Пункт 2.9. Договору передбачає, що кількість наданої води оформлюється двостороннім актом, скріплений печаткою або штампом один раз на місяць, але не пізніше 24 числа розрахункового місяця. Для складання акту, абонент направляє свого представника. Якщо представник не з’явився або відмовив в підписанні акту, то акт підписується в односторонньому порядку згідно даних обліку води, одна копія якого надсилається абоненту в трьохденний строк, як підстава для сплати. Для отримання рахунка, Абонент направляє свого представника на Підприємство не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно п. 5.5 Договору відповідач здійснює поточні платежі за цим договором рівними частками протягом місяця, кожний останній робочий день неділі поточного місяця. При цьому розмір недільного платежу визначається виходячи з вартості об’єму споживання послуг за аналогічний період минулого місяця.

Остаточний розрахунок за поточний місяць відповідач здійснює на підставі пред’явленого рахунку за надані послуги платіжним дорученням з урахуванням поточних оплат не пізніше 26 числа поточного місяця (п. 5.6 договору).

Надані позивачем акти-рахунки № 913 від 16.04.2008 р. на суму 22659,61грн. та № 913 від 25.09.2008 р. на суму 12600грн., підписані представниками обох сторін та містяться в матеріалах справи.

Відповідачем послуги з постачання питної води були оплачені частково, що підтверджується матеріалами справи, у зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 31925,95грн.

За результатами розгляду матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно положенням ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач зобов’язання за договором в частині оплати порушив, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 31915,95 грн. за квітень 2008 р. та жовтень 2008 р., яка доведена позивачем, визнана відповідачем, що підтверджується протоколом судового засідання від 10.12.2008 р., підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у випадку прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань, сума боргу нараховується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 3% річних.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 26.04.2008 р. по 20.11.2008 р. та з 26.10.2008 р. по 20.11.2008 р. 306,90 грн. 3% річних, які арифметично перераховані судом, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача. Але слід зазначити, що право вимоги у позивача виникає не з 26, а з 27 числа, відповідно до умов договору.

Також позивачем на суму заборгованості нараховані інфляційні в розмірі 1759,48 грн. з 26.04.2008 р. по 20.11.2008 р.

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму інфляційних нарахувань.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні інфляційної складової на суму 917,46 грн., як безпідставно заявлені та задовольняє на суму 842,02 грн.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2 договору за несвоєчасну оплату (несплату) послуг в строки, передбачені п.п. 5.5, 5.6 договору відповідач сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 2532,39 грн. пені за період з 26.04.2008 р. по 26.10.2008 р. та з 26.10.2008 р. по 20.11.2008 р.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач невірно розрахував відповідно до чинного порядку суму пені, та невірно визначив дату, з якої у позивача наступає право вимоги.

Таким чином, з урахуванням умов договору та розрахунку, з відповідача підлягає стягненню сума пені:

- за актом-рахунком № 193 від 16.04.2008 р. за період з 27.04.2008 р. по 26.10.2008 р. в сумі 2311,58 грн.,

- за актом-рахунком № 193 від 25.10.2008 р. за період з 27.10.2008 р. по 20.11.2008 р. в сумі 206,56 грн.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні пені в сумі 14,25 грн. та задовольняє на суму 2518,14 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази щодо заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову, на суму основного боргу, не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення на 12 місяців рівновеликими частками.

Позивач заперечує проти розстрочки виконання рішення, що підтверджується протоколом судового засідання від 10.12.08р.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних в випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Клопоча про надання розстрочки виконання рішення, відповідач наддав докази, які підтверджують його посилання на тяжкий фінансовий стан, низьку платоспроможність споживачів та несвоєчасні платежі за комунальні послуги, а саме :

Враховуючи доводи, наведені відповідачем, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку, що існують обставини, які ускладнять виконання рішення і вважає можливим на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України частково задовольнити клопотання відповідача і надати розстрочку виконання рішення щодо стягнення боргу на 3 місяця рівними частинами з виплатою по 12017,94 грн. щомісячно, за останній місяць - 12017,95 грн., починаючи з моменту набрання чинності даного рішення.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 25, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 81-1, 83, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Часовоярського регіонального виробничого управління м. Часів Яр до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дебальцевотепломережа” м. Дебальцево про стягнення суми основного боргу за надані послуги питного водопостачання та водовідведення в розмірі 31915,95 грн., пені в сумі 2532,39 грн., 3% річних в сумі 306,90 грн., інфляційні нарахування в сумі 1759,48 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дебальцевотепломережа” (84700, м. Дебальцеве, вул. Джулина, 11а, р/р 26004302636401 Дебальцевське БО ПІБ м. Єнакієве, МФО 334215, код ЄДРПОУ 25669951) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Часовоярського регіонального виробничого управління (84553, м. Часів Яр, вул. Космодем”янської, 3, п/р 26000301551757 в філії „Відділення Промінвестбанка в м. Костянтинівка Донецької області”, МФО 334550, код ЄДРПОУ 35397900) 31915,95 грн. – боргу, 2518,14 грн. – пені, 306,90 – 3% річних, 842,02 грн. – індексу інфляції, 355,83 грн. – державного мита, 114,99 грн. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення на 3 місяця рівними частинами з виплатою по 12017,94 грн. щомісячно, за останній місяць - 12017,95 грн.

У стягненні пені у розмірі 14,25 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 917,46 грн. відмовити як безпідставно заявленим.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя