Рішення № 2626866, 17.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2008

Справа №2-12/10548-2008

За позовом: Закритого акціонерного товариства «Снабсервіс Плюс» (м.Сімферополь, вул..Севастопольська,13).

До відповідача : Сімферопольської міської ради (м.Сімферополь, вул..Толстого,15).

Про визнання права власності

Суддя Іллічов М. М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Харманська Д. О., дов-ть від 20.11.08 р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору:

Позивач – ЗАТ «Снабсервіс Плюс» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Сімферопольської міської ради про визнання права власності позивача на магазин (літер Б) площею 80,8 кв.м. на земельній ділянці 103,3 кв.м., розташований по вул..Севастопольська,13 у м.Сімферополі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем був побудований об’єкт по вул.Севастопольська,13 у м. Сімферополі, на земельній ділянці, що надавалася у тимчасове користування, проте у зв’язку із зупиненням Сімферопольською міською радою надання дозволів на розташування тимчасових конструкцій у м.Сімферополі у зв’язку із відсутністю затвердженої схеми її розташування, включення побудованої споруди магазину до схеми дислокації розташування тимчасових об’єктів на території м.Сімферополя не є можливим. Позивач посилається також на те, що він звертався до Інспекції ДАБК із клопотанням розглянути питання з введення до експлуатації вищезазначеного магазину, проте останній відмовив у цьому. Враховуючи вищенаведені обставини, позивач позбавлений можливості укласти договір оренди земельної ділянки строком на 10 років,

Відповідачем надіслано відзив на позов, за яким позовні вимоги не визнавалися, з огляду на те, що у встановленому порядку за оформленням права власності з наданням належної документації позивач не звертався, право власності міською радою не оспорюється, будь-яких дій, які порушували права позивача не вчинено, також робилися посилання щодо неналежного визначення позивачем відповідача у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, , суд –

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2001 року рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №17 було затверджено проект відводу земельної ділянки Дочірнього підприємства „Снабсервіс Плюс" по вул. Севастопольської, 13 загальною площею 0,4461 га, у тому числі у постійне користування площею 0,3158 га під адміністративною будівлею, у тимчасове користування строком 5 років площею 0,1303 га для благоустрою та обслуговування території.

25 грудня 2001 року між Дочірнім підприємством „Снабсервіс Плюс" та Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради був укладений договір №198 на право тимчасового користування землею. Відповідно до цього договору ДП „Снабсервіс Плюс" отримало у тимчасове користування строком на 5 років земельну ділянку площею 0,1303 га, розташовану у Центральному районі по вул. Севастопольській, 13 відповідно до плану тимчасового землекористування. Вказана земельна ділянка була надана для благоустрою та обслуговування прилеглої території к адміністративній будівлі.

23 серпня 2000 року Виконавчим комітетом Центральної районної ради м. Сімферополя був зареєстрований Статут Закритого акціонерного товариства „Снабсервіс Плюс".

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Статуту ЗАТ „Снабсервіс Плюс" створено шляхом перетворення дочірнього підприємства ВАТ „Кримресурси" „Снабсервіс Плюс" у господарське товариство та є правонаступником усіх прав та обов'язків дочірнього підприємства, що перетворюється.

25 липня 2003 року рішенням №1245 Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради було дозволено закритому акціонерному товариству „Снабсервіс Плюс" виконати протягом двох років будівництво магазину у тимчасових конструкціях на земельної ділянці площею 100,0 кв.м. по вул. Севастопольській, 13.

07 листопада 2003 року Головним управлінням пожежної безпеки та аварійно-рятувальних робіт МНС України в Автономної Республіці Крим було надано Експертний висновок №456 про відсутність порушень вимог пожежної безпеки в проектно-кошторисної документації РП „Магазин по вул. Севастопольській у м. Сімферополі".

10 листопада 2003 року наказом №76 по ЗАТ „Снабсервіс Плюс" було затверджено робочий проект магазину по вул. Севастопольській, 13 та було призначено підрядником СПП „Будівельник-Плюс". Того ж числа між ЗАТ „Снабсервіс-Плюс" та СПП „Будівельник-Плюс" було укладено договір підряду №2017, предметом якого є будівництво магазину у тимчасових конструкціях по вул. Севастопольській у м. Сімферополі.

Висновком №89 управління містобудівництва та архітектури Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 07.07.2004р. будівництво вказаного об'єкту було узгоджено.

27 вересня 2004 року ЗАТ „Снабсервіс Плюс" від Служби „Укрінвестекспертиза" було отримано Позитивний комплексний висновок №746А-06-2004 державної експертизи по проекту „Магазин по вул. Севастопольській, 13 у м. Сімферополі".

13 грудня 2005 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради ЗАТ „Снабсервіс Плюс" було надано дозвіл №816 на виконання будівельних робіт з будівництва магазину у тимчасових конструкціях по вул. Севастопольській, 1,3 у відповідності до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за №89 від 07.07.2004р. управлінням містобудівництва та архітектури Сімферопольської міської ради.

25 листопада 2005 року Сімферопольська міська СЕС надала Висновок №295 про погодження проекту магазину будівельних матеріалів ЗАТ „Снабсервіс Плюс" по вул. Севастопольській, 13.

27 січня 2006 року рішенням №141 Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради строк будівництва тимчасової споруди - магазину по вул. Севастопольській, 13 було продовжено до 01.01.07р.

Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 07.12.2006р. №2249 було призупинено розгляд питань з розташування, будівництва та реконструкції тимчасових об'єктів у м. Сімферополі у зв'язку з відсутністю схеми розташування тимчасових об'єктів у м. Сімферополі, затвердженої у встановленому порядку.

Будівництво магазину було закінчено у листопаді 2007 року, що підтверджується актом виконаних підрядних робіт встановленої форми №КБ-2в. Загальна площа магазину (літер Б) становить 80,8 кв.м. (по внутрішньому заміру) на земельної ділянці 103.3 кв.м. Вказані заміри були виконані Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації на замовлення ЗАТ „Снабсервіс Плюс".

20 травня 2008 року ЗАТ „Снабсервіс Плюс" звернувся до Інспекції ДАБК у АР Крим із листом №26 з проханням прийняти в експлуатацію об'єкт - магазин по вул. Севастопольський, 13, у чому було відмовлено у зв'язку с тим, що рішення виконкому Сімферопольської міськради №141 від 27.01.06р. і дозволу №816 віл 13.12.2005р. на виконання будівельних робіт з будівництва магазину закінчило дію, що потребує продовження терміну їх дії. Але на вказаний час надання дозволу на розташування тимчасових конструкції у м. Сімферополі було призупинено у зв'язку з відсутністю затвердженої схеми їх розташування. Таке затвердження є компетенцією Сімферопольської міськради.

ЗАТ „Снабсервіс Плюс" неодноразово звертався до Управління містобудівництва, архітектури та дизайну міського середовища та безпосередньо до Сімферопольської міської ради з проханням включити вже побудовану споруду магазину до схеми дислокації розташування тимчасових об'єктів на території м. Сімферополя, проте відповіді не отримав.

У зв'язку з відмовою Інспекції ДАБК розглянути питання з вводу до експлуатації згаданого магазину ЗАТ „Снабсервіс Плюс" позбавлений можливості укласти договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, оскільки у Висновку №8000 про можливість цільового використання земельної ділянки від 21.03.2006р. вказано, що передача земельної ділянки в оренду на 10 років для експлуатації тимчасової споруди можлива лише після здачі об'єкту в експлуатацію.

Як зазначається позивачем, відсутність правовстановлюючих документів на магазин робить неможливим оформлення користування земельною ділянкою, а ввести до експлуатації вказаний об'єкт неможливо у зв'язку з обставинами, що не залежать від забудовника.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, що створена особою, здобувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. В цьому перешкоди для набуття позивачем права власності на майно відсутні.

З огляду на загальний зміст ч. 3 ст. 331 ЦК України не виключається можливість вчинення певних правочинів щодо споруд, які і не було введено до експлуатації.

Щодо посилань відповідача на Положення «Про порядок введення в експлуатацію об'єктів, що не є державною власністю», затвердженого Постановою Ради міністрів АР Крим від 14.08.1996 р. № 268 має бути зазначено, що згідно постанови РМ АРК від 12.04.2005 р. № 165 воно втратило силу.

Зі змісту Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. №1243, слідує, що при прийнятті об’єкту в експлуатацію перевіряється його готовність до експлуатації відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог.

Відповідна проектна документація у позивача є наявною, Сімферопольським МБРТІ виготовлено технічний паспорт на зведений об’єкт, доказів невідповідності зведеного магазину будівельним та іншим нормам суду не подано.

Стосовно посилань відповідача на норми земельного законодавства слід зазначити, що з огляду на наявність договору на право тимчасового користування землею від 25.12.01 р. № 198 відповідна земельна ділянка не є такою, що була зайнята самовільно. П. 8 позначеного договору передбачав можливість продовження його дії.

З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України захист прав та інтересів суб’єктів господарювання може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав. Позивачем обрано саме такий спосіб захисту своїх прав.

Згідно із ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Право особи на звернення до суду не може бути обмежено.

Оскільки у даному випадку існує спір щодо права цивільного, справа підлягає розгляду та вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи, що законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»з, зокрема ст. 30, 31, відповідні функції і повноваження у сфері контролю за технічним станом, використанням, утриманням споруд та щодо будівництва віднесено до делегованих повноважень виконавчих органів рад суд вважає, що міська рада може виступати відповідачем у цій справі.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право власності Закритого акціонерного товариства „Снабсервіс Плюс" (м. Сімферополь, ідентифікаційний код 30613245) на магазин (літер Б) площею 80,8 кв.м. на земельній ділянці 103,3 кв.м., розташований по вул. Севастопольській, 13 у місті Сімферополі.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.