Постанова № 26266937, 25.09.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р.Справа № 5017/1280/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Поліщук Л.В., Колоколова С.І.

(склад суду змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. №708 )

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Харченка І.Є. довіреність № б/н, дата видачі : 24.07.12;

від відповідача - Чубко І.А., довіреність № б/н, дата видачі : 30.03.12;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Іллічівський завод залізобетонних конструкцій", м.Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 05.07.2012року

по справі № 5017/1280/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕТ-ЮГ", м.Одеса

до скаржника

про стягнення 16905,68грн. ,

встановив:

У квітні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ) ТРАНСМЕТ-ЮГ", звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Іллічівський завод залізобетонних конструкцій" ( далі - ПАТ "Іллічівський завод ЗБК" ) про стягнення /в остаточній редакції- т.3-а.29,30/ 16905,68грн., а саме: пені у розмірі 9946,93грн., інфляційних витрат у розмірі 2889,21грн. та 3%річних у розмірі 4069,54грн..

Позовні вимоги з посиланням на пункти 2.1. та 2.2. договору куплі-продажу № 2701/1, укладеного 27.01.11 р. між ТОВ "ТРАНСМЕТ-ЮГ" та ПАТ "Іллічівський завод ЗБК", згідно з якими Покупець оплачує кошти за поставлений товар шляхом прямого банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця або в касу банку не пізніше 5(п'яти) банківських днів з моменту відвантаження Товару, та ч.1 ст. 530, ст.625 ЦК України, ст.ст.232,343ГК України мотивовані тим, що відповідач неодноразово здійснював оплату із запізненням, а під кінець співробітництва й взагалі перестав сплачувати кошти за поставлений Товар, що призвело до нарахування штрафних санкцій за прострочення платежів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05 липня 2012р. (суддя Гут С.Ф.) позов задоволено, як обгрунтований.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПАТ "Іллічівський завод ЗБК" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати його повністю та прийняти нове, в якому в задоволенні позовної заяви ТОВ "ТРАНСМЕТ-ЮГ" в частині стягнення штрафних санкцій відмовити повністю.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме, суд:

- задовольняючі позов ТОВ "ТРАНСМЕТ-ЮГ" не звернув увагу на те, що сума боргу була повністю сплачена ПАТ "Іллічівський завод ЗБК" в процесі розгляду даної справи та не припинив провадження у справі, що призвело до порушення п.1-1 ст. 80 ГПК України. ;

- не взяв до уваги, що ТОВ "ТРАНСМЕТ-ЮГ" нарахував пеню, інфляційні витрати і 3% без врахування умов 2 розділу договору куплі-продажу № 2701/1 щодо п'яти банківських днів на оплату поставленого товару;

- не звернув увагу на те, що ТОВ "ТРАНСМЕТ-ЮГ" нарахована пеня за 248 днів, що суперечить п.6 ст. 232 ГК України

24.07.2012 р. від ТОВ "ТРАНСМЕТ-ЮГ" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 05.07.2012р. по справі № 5017/1280/2012 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив та письмові пояснення на апеляційну скаргу та вислухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 27.01.11 р. між ТОВ "ТРАНСМЕТ-ЮГ" /Продавець/ та ПАТ "Іллічівський завод ЗБК" /Покупець/ укладено договір куплі - продажу № 2701/1, відповідно до умов якого перший зобов'язався передати у власність другого металопродукцію /товар/, а той зобов'язався прийняти та оплатити його не пізніше 5-ти банківських днів з моменту відвантаження шляхом банківського переказу коштів на рахунок продавця. Крім того, сторони встановили відповідальність покупця за порушення строків оплати товару у вигляді 0,7 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення /п.5.2 договору/.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи, а саме, видатковими накладними, довіреностями та актами звірки взаєморозрахунків №98 від 23 грудня 2011р., підтверджено що ТОВ "ТРАНСМЕТ-ЮГ" в період з 31 січня 2011р. по 26 липня 2011р. поставило ПАТ "Іллічівський завод ЗБК" товар на загальну суму 1050380,05грн., однак його оплата проведена за межами встановлених договором строків та частково і на дату заявлення позову неоплаченим лишався товар на суму 98212,65грн..

Під час розгляду справи господарським судом відповідачем цілком сплачено заявлену суму основного боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи випискою ПАТ "УКРЕКСІМБАНК" по рахунку від 11.06.2012р., від 27.06.2012р., та платіжним дорученням №671 від 27.06.12р.. Позивач кожного разу реагував на оплату боргу відповідною зміною /зменшенням суми/ позовних вимог. Таким чином, у суду не було підстав для припинення провадження в справі відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України /через відсутність предмету спору/, як вважає відповідач, позаяк позивач одразу відмовлявся від вимог щодо стягнення оплачених частин боргу і вони переставали бути предметом спору, на час винесення рішення судом предметом спору лишалися пеня, інфляційні та річні відсотки, які в обгрунтованих розмірах підлягають стягненню на підставі п.5.2 договору та ст.625 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Твердження скаржника про те, що позивач в розрахунках не врахував 5-ти денного строку на оплату товару та нарахував пеню на кількість днів, що перевищує 6 місяців, не підтверджені матеріалами справи, оскільки період нарахування щодо кожної партії товару окремо не перевищує означеного терміну, а оскільки поставки відбувались протягом півроку, то строк щодо оплати кожної спливав у різний час.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження і колегія не вбачає підстав для її задоволення.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Аналізуючи розрахунки позивача щодо пені, інфляційних та річних відсотків, колегія встановила, що господарський суд першої інстанції при розгляді спору не вдався до перевірки їх обгрунтованості, а між тим обгрунтованим є лише розрахунок пені, а розрахунки інфляційних та річних відсотків здійснені позивачем без врахування вимог листа Верховного суду України № 62-97р від 3.04.97р., в якому містяться рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ і який є обов'язковий для застосування господарськими судами у відповідності до Інформаціонного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012.

На вимогу колегії позивачем здійснено перерахунок, але він не дотримався первинних періодів нарахування, тому колегією самостійно визначено обгрунтований розмір інфляційних та річних відсотків, який відповідно до розрахунку, що додається до матеріалів справи складає: інфляційні з 1.02.11р. по 31.03.12р. -1121,40 грн., а 3%річних з 16.02.11р. по 20.04.12р. - 2715,58 грн. і лише в означених сумах відповідні вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржене рішення господарського суду Одеської області від 05.07.2012року зменшивши суми стягнутих інфляційних та річних відсотків.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. В задоволені апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Іллічівський завод залізобетонних конструкцій" відмовити, рішення господарського суду Одеської області від 05.07.2012р. змінити, зменшивши суми стягнутих:

- інфляційних втрат до 1121,40 грн.;

- 3% річних до 2715,56 грн..

Решту рішення залишити без змін.

Видачу наказів за постановою з зазначенням повних реквизитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 28.09.12р.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя Л.В.Поліщук

Суддя С.І.Колоколов