Рішення № 26266035, 19.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/478 19.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоспецбудпроект"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна іпотечна

компанія"

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 296 434,27 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Вознюк М.В. -предст. за довір.;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: Мельничук І.В. -предст. за довір.

У судовому засіданні 19.09.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоспецбудпроект" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна іпотечна компанія" про стягнення 6 296 434,27 грн., з яких: 569 214,05 дол. США - заборгованість за кредитом, 73 787,41 дол. США - відсотки за користування кредитом, 536000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 95 290,65 грн. - відсотки за користування кредитом, 14 000,00 грн. - комісія за управління кредитною лінією, 428 687,40 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту і відсотків за користування кредитом, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2011 порушено провадження у справі №35/478, розгляд справи призначено на 25.01.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 13.02.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2012, на підставі ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 29.02.2011.

28.02.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 29.02.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 05.03.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2012, на підставі ч.1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинено провадження у справі №35/478 до вирішення господарським судом міста Києва пов'язаної із нею справи №5011-27/1042-2012 за позовом ТОВ "Житлоспецбудпроект" до ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" про внесення змін до кредитного договору №47-2/20-10.

05.07.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що рішення господарського суду міста Києва у справі №5011-27/1042-2012 від 20.03.2012 набрало законної сили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2012 поновлено провадження у справі №35/478, розгляд справи призначено на 05.09.2012.

У судовому засіданні 05.09.2012 представник відповідача-2 подав письмові пояснення по справі, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача-2.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.09.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик", яке в подальшому перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлоспецбудпроект" (далі -відповідач-1, позичальник) був укладений Кредитний договір №47-2/20-10 з додатковими угодами №№1-17 (разом далі -Кредитний договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3. Кредитного договору позивач відкриває позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі еквівалентній 800000,00 доларів США строком до 14.01.2009 зі сплатою процентів із розрахунку 20% річних за користування кредитом у гривні та 13,5% річних за користування кредитом у доларах США, а відповідач-1 зобов'язався сплатити позивачу відсотки за користування кредитними коштами, комісії, штрафні санкції (неустойку) та інші видатки у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути позивачу суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.

Договором про внесення змін №17 від 18.11.2010, сторони виклали в новій редакції п. 1.1. Кредитного договору, відповідно до якого позивач відкриває відповідачу-1 невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі 569 214,05 доларів США та 536 000,00 грн. строком до 20.05.2011 зі сплатою процентів із розрахунку 19% річних за користування кредитом у гривні та 12,5% річних за користування кредитом у доларах США

Згідно із п. 4.6. Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін №17 від 18.11.2010 відповідач-1 зобов'язався повністю погасити кредит у строк до 20.05.2011.

Як свідчать наявні в матеріалах справи виписки по особовому рахунку відповідача-1, позивач належним чином виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором в частині надання відповідачу-1 кредитних коштів.

Як передбачено п. 4.5. Кредитного договору, позичальник сплачує кредитору комісію за управління кредитною лінією в сумі 1 000,00 грн. щомісяця.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 по Кредитному договору, 14.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Муніципальна іпотечна компанія" (надалі -відповідач-2, поручитель) та позивачем був укладений Договір поруки №47-2/20-10-П/2 (надалі - Договір поруки).

Згідно п. 1.1. Договору поруки, Поручитель зобов'язався перед Банком нести в повному обсязі солідарну відповідальність за невиконання відповідачем-1 зобов'язань перед банком по погашенню одержаного кредиту відповідно до умов Кредитного договору №47-2/20-10 від 14.12.2007.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки, позичальник і поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники і банк вправі звернутися з вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором до поручителя.

Поручитель відповідає за невиконання зобов'язань за Кредитним договором і тому ж обсязі, що і позичальник.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Кредитного договору, відповідач-1 не повернув позивачеві суму кредиту, не сплатив проценти за користування кредитом та комісію за управління кредитною лінією, внаслідок чого у відповідача-1 станом на 09.12.2011 виникла перед позивачем заборгованість по Кредитному договору, у наступних розмірах: 569 214,05 дол. США - заборгованість за кредитом, 73 787,41 дол. США - відсотки за користування кредитом, 536 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 95 290,65 грн. - відсотки за користування кредитом та 14 000,00 грн. -комісія за управління кредитною лінією.

Враховуючи наведене позивач 29.08.2012 направив відповідачу-1 Повідомлення про порушення зобов'язань за Кредитним договором за вих. №24-15/5784, у якому вимагав погасити заборгованість за Кредитним договором протягом та сплатити штрафні санкції за порушення зобов'язання.

Також, керуючись п. 2.1. Договору поруки, 08.09.2011 позивач надіслав відповідачу-2 Повідомлення про порушення зобов'язань за кредитним договором за вих. №24-15/6042 з відповідним розрахунком, у якому вимагав від відповідача-2 виконати порушене зобов'язання протягом 5 днів з дня отримання повідомлення.

Однак в порушення умов Кредитного договору відповідачі не здійснили погашення заборгованості по Кредитному договору.

Відповідач-2 у поданих поясненнях проти позову заперечував, посилаючись на те, що договір поруки припинився у зв'язку із закінченням шестимісячного строку пред'явлення вимоги до поручителя.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як передбачено ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно із ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як пояснив позивач та свідчать матеріали справи, відповідачем-1 були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту за Кредитним договором у розмірі 569 214,05 дол. США та 536 000,00 грн., зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 73 787,41 дол. США та 95 290,65 грн. та зобов'язання по сплаті комісії за управління кредитною лінією 14 000,00 грн.

Доказів сплати заборгованості по кредиту, процентам за користування ним та комісією відповідачі не надали.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами та комісією підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1.2. Кредитного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів, своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами, позичальник зобов'язаний сплатити банку штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язання від дня виникнення відповідної прострочки до повного її погашення, але в межах строків позовної давності, визначеної цим договором.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідачів пеню за порушення умов Кредитного договору у наступних розмірах: 351 971,18 грн. -за прострочення сплати кредиту у доларах США, 41 541,70 грн. -за прострочення сплати кредиту у гривні, 30 373,19 грн. -за прострочення сплати відсотків за кредитом у доларах США та 4 801,33 грн. - за прострочення сплати відсотків за кредитом у гривні.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені, суд вважає їх обґрунтованими, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню згідно наданих розрахунків.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідачі не надали доказів сплати заборгованості за кредитом, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та комісією у встановлені договором строки та обсягах, не навели підстав для звільнення їх від зазначеного обов'язку, обставини, зазначені позивачем у позовній заяві не спростували, контррозрахунок суми боргу та штрафних санкцій не надали.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 6 296 434,27 грн.

З огляду на задоволення позову судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоспецбудпроект" (03164, м. Київ, вул. Обухівська, буд. 135, ідентифікаційний код 34833190) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна іпотечна компанія" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22, ідентифікаційний код 31812712) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8-А, ідентифікаційний код 19364259) 569 214,05 дол. США (п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч двісті чотирнадцять доларів США 05 центів) -заборгованості за кредитом, 536000,00 грн. (п'ятсот тридцять шість тисяч гривень) -заборгованості за кредитом, 73 787,41 дол. США (сімдесят три тисячі сімсот вісімдесят сім доларів США 41 цент) - процентів за користування кредитом, 95 290,65 грн. (дев'яносто п'ять тисяч двісті дев'яносто гривень 65 коп.) - процентів за користування кредитом, 14 000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень) -заборгованості по сплаті комісії за управління кредитною лінією, 351 971,18 грн. (триста п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот сімдесят одну гривню 18 коп.) -пені за прострочення сплати кредиту у іноземній валюті, 41 541,70 грн. (сорок одну тисячу п'ятсот сорок одну гривню 70 коп.) -за прострочення сплати кредиту у гривні, 30 373,19 грн. (тридцять тисяч триста сімдесят три гривні 19 коп.) -пені за прострочення сплати відсотків за кредитом у іноземній валюті, 4801,33 грн. (чотири тисячі вісімсот одну гривню 33 коп.) - за прострочення сплати відсотків за кредитом у гривні, 56 460,00 грн. (п'ятдесят шість тисячі чотириста шістдесят гривень) -судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.09.2012

Суддя М.Є. Літвінова