Ухвала суду № 26266022, 28.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"28" вересня 2012 р.Справа № 5017/2686/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі Т.В. Стачук

за участю представників:

від прокуратури - Вигнанюк Т.Л.,

від позивача - Попова Ю.Р,

від відповідача -Чуприна Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі НАК „Нафтогаз України" в особі Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" про стягнення заборгованості в сумі 10 525 821,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі НАК „Нафтогаз України" в особі Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" про стягнення заборгованості в сумі 10 525 821,94 грн., посилаючись на наступне.

05 листопада 2009 р. між ПАТ „Одеська ТЕЦ" та КП „Теплопостачання міста Одеси" укладено договір № 05-11-09/158_ТГО-577/09 на поставку теплової енергії, за умовами якого Одеська ТЕЦ виробляє та поставляє до теплових мереж відповідача теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання населення, бюджетних установ та інших організацій, а відповідач приймає теплову енергію та оплачує її.

Згідно п. 2.5.2 договору кінцевий розрахунок за спожиті послуги з виробництва та поставки теплової енергії відповідач здійснює до 30-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювались поставки. Підставою для кінцевого розрахунку є акт приймання-передачі послуг з виробництва та поставки теплової енергії, підписаний сторонами.

Так, прокурор вказує, що ПАТ „Одеська ТЕЦ" у період з листопада 2010 року по січень 2012 року включно надало відповідачу послуг з постачання теплової енергії на загальну суму 8434189,94 грн., що підтверджується актами приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії за вказаний період.

Однак, як вказує прокурор, відповідачем було частково сплачено вартість наданих послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед ПАТ „Одеська ТЕЦ", яка станом на 08.08.2012 р. складає 10 101 303,80 грн.

Крім того, прокурор зазначає, що у зв'язку з несвоєчасною оплатою наданих за вказаним договором відповідачу послуг ПАТ „Одеська ТЕЦ" відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 170 320,67 грн. та збитки від інфляції в сумі 254 197,47 грн., які заявлені прокурором до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5017/2686/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги прокурора підтримав.

Відповідач відзив на позов не надав, проте представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що у відповідача дійсно існує заборгованість перед ПАТ „Одеська ТЕЦ", але сума боргу є меншою, ніж заявлена прокурором до стягнення.

Так, як встановлено судом, підставою для звернення прокурора до суду із заявленим позовом стали ті обставини, що відповідач не сплатив надані йому з боку ПАТ „Одеська ТЕЦ" послуги з постачання теплової енергії. При цьому, як вказує прокурор, неналежне виконання відповідачем умов договору і вимог Закону України „Про теплопостачання", а також несплата за отримані послуги призводить до виникнення загрози примусового обмеження газоспоживання для ПАТ „Одеська ТЕЦ", що в свою чергу призведе до відключення значної частини міста Одеси від опалення та гарячого водопостачання, заподіює істотну шкоду державному бюджету та інтересам держави, призводить до ненадходження в бюджет коштів, необхідних для здійснення державної політики. За таких обставин, прокурором подано даний позов в інтересах держави в особі ПАТ „Одеська ТЕЦ" з метою захисту інтересів держави відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру".

Разом з тим пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) положення абзацу 4 ч. 1 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті п. 2 ст. 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Згідно п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Також Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі N 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Цей орган фактично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора.

В свою чергу відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

У позові заступником прокурора Суворовського району м. Одеси позивачем визначено НАК „Нафтогаз України". Однак, пред'являючи позов в інтересах держави в особі ПАТ „Одеська ТЕЦ", прокурор мотивував позовну заяву посиланням на те, що статутом ПАТ „Одеська ТЕЦ", затвердженого наказом НАК „Нафтогаз України" № 513 від 03.11.2010 р., передбачено, що Товариство засновано відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 16.07.2001 р. № 326 шляхом перетворення державного підприємства „Одеська ТЕЦ" у відкрите акціонерне товариство „Одеська ТЕЦ" в порядку, передбаченому Указом Президента України від 15.06.1993 р. № 210 „Про корпоратизацію підприємства". Так, згідно п. 6.1 статуту ПАТ „Одеська ТЕЦ" засновником вказаного товариства є держава в особі Міністерства палива та енергетики України.

Отже, в даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Міністерство палива та енергетики України в особі ПАТ „Одеська ТЕЦ", про що також зазначено прокурором в позовній заяві. Натомість прокурором у заявленому позові визначено позивачем НАК „Нафтогаз України", яка не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що прокурором неправильно визначено позивача у заявленому позові.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

До того ж в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.09.2012 № 01-06/1259/2012 „Про деякі питання представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді" зазначено, що з огляду на відповідні приписи Конституції України, норм Закону України "Про прокуратуру" та ГПК, а також рішення Конституційного Суду України прокурори та їх заступники, звертаючись до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві повинні обов'язково зазначати лише той орган, який державою уповноважено здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду. Таким чином, у разі подання прокурором позову в інтересах держави господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором позивача і у разі неправильного його визначення, наприклад, подання позову в інтересах підприємства, установи чи організації -повертати таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК, а у разі порушення провадження у відповідній справі -залишати позов без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має право підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що справу було порушено за позовною заявою прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, суд вважає, що позовна заява Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі НАК „Нафтогаз України" в особі Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" про стягнення заборгованості в сумі 10 525 821,94 грн. підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись п. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі НАК „Нафтогаз України" в особі Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" про стягнення заборгованості в сумі 10 525 821,94 грн. залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.08.2012 р.

Суддя Петров В.С.