Постанова № 26265891, 27.09.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

27.09.12 Справа № 5010/907/2012-21/42

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Бойко С.М.

Галушко Н.А.

при секретарі судового засідання Кушнір Б.Б.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства "Вікар" за № 12/0812 від 07.08.2012 р.

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2012 р.

про повернення позовної заяви без розгляду у справі №5010/907/2012-21/42

за позовом приватного підприємства "Вікар", м. Київ

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ

про стягнення 27583,68 грн. в порядку зворотної вимоги (регресу)

за участю представників:

від позивача Качуєвський М.О.

від відповідача не з?явився

Права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2012р. у склад колегії замість судді Мурської Х.В. введено суддю Бойко С.М.

Ухвалою господарського Івано-Франківської області від 27.07.2012 року (суддя Скапровська І.М.) повернено без розгляду позовну заяву приватного підприємства "Вікар" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 27583,68 грн. в порядку зворотної вимоги (регресу).

Суд повернув позовну заяву без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України, вказавши, що позивачем до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору у встановленому порядку.

Дана ухвала оскаржується приватним підприємством «Вікар», оскільки, на його думку, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає, що позивачем до позовної заяви у відповідності до ст.57 ГПК України було долучено докази сплати судового збору, що підтверджується платіжним дорученням 412 від 20.07.2012р., а лист Державної судової адміністрації від 10.11.2011р. за №12-6621/11, на який послався суд, не є нормативно-правовим актом, а носить лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні, підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був поінформовані про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р. адресату (а.с.32).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов?язковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає доцільним розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

27.07.2012р. на розгляд господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява приватного підприємства "Вікар" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 27583,68 грн. в порядку зворотної вимоги (регресу).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2012р. у справі №5010/907/2012-21/42 позовну заяву приватного підприємства «Вікар»повернуто без розгляду з посиланням на п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.

Оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

Загальні правила подання позову, передбачені статтями 54-58 ГПК України, якими встановлено вимоги до форми і змісту позовної заяви, а також порядку її подання.

Статтею 57 ГПК України, визначено перелік документів, які необхідно долучити по позовної заяви, зокрема, п.3 частини 1 передбачено, що до позовної заяви додаються докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.45 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Порядок сплати судового збору регулюється, зокрема, Інструкцією про порядок обчислення та справляння держмита, затвердженої наказом Головної ДПІ України від 22.04.1993р. № 15, відповідно до п.14 якої, у разі безготівкового перерахування судового збору з рахунка платника відповідальний виконавець установи банку зобов?язаний на лицьовій чи зворотній стороні останнього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис (помітку) про зарахування судового збору до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком круглої печатки кредитної установи із зазначенням дати виконання платіжного доручення.

Як вбачається з матеріалів справи, у доданому до позовної заяви платіжному дорученні №412 від 20.07.2012 року зазначені вірні банківські реквізити для сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду Івано-Франківської області: одержувач: УДКСУ в м.Івано-Франківську; банк одержувача: ГУДК України в Івано-Франківській області; МФО 836014; р/р 31219206783002; ЄДРПОУ 37952250. Крім того, в графі призначення платежу зазначено: «судовий збір за позовом приватного підприємства «Вікар»до ФОП ОСОБА_2». Сума судового збору зазначена в повному розмірі.

Нормами господарського процесуального кодексу України не передбачено повернення позовної заяви у разі виникнення у суду сумнівів щодо надходження й зарахування сум судового збору до Державного бюджету України. У таких випадках суд може і повинен згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК витребувати від особи, яка подала позовну заяву, відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що позивачем до апеляційної скарги долучено оригінал платіжного доручення №412 від 20.07.2012р. про сплату 1609,50грн., із відміткою банку про зарахування вказаної суми в дохід бюджету повністю.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у суду першої інстанції достатніх підстав для застосування п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.

Слід зазначити також, що позивачу відповідно до ч.2 ст.63 ГПК України, було роз'яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, відтак, при наявності належного оформленого платіжного доручення, позивач не був позбавлений права повторно звернутись до господарського суду Івано-Франківської області з даною позовною заявою.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 101, 103-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Вікар" задоволити.

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2012 р. у справі №5010/907/2012-21/42 скасувати.

Справу направити в місцевий господарський суд для розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текс постанови виготовлено та підписано 01.10.2012р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

судді Бойко С.М.

Галушко Н.А.