Постанова № 26265713, 13.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2012 № 55/225

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Шипка В.В.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

позивач: не з"явився

від позивача: ОСОБА_2 - дов. № 3118 від 24.09.2010р.

від відповідача-1: Песиголовець Я.О. - дов. №301/Д від 01.11.2011р.

від відповідача-2: Дзюба І.М. - дов. №240/2012 від 24.05.2012р.

третя особа: не з"явився

від третьої особи: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 06.10.2011р.

у справі № 55/225 ( головуючий - суддя Ягічева Н.І., судді

Шаптала Є.Ю., Літвінова М.Є.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (позивач)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"

(відповідач-1)

Приватного акціонерного товариства "Європейський

страховий альянс"(відповідач-2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8

про стягнення 64 118, 12 грн.

В судовому засіданні 13.09.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 06.10.2011р. у справі №55/225 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 34 873,66 грн. матеріального збитку, 348,74 грн. державного мита та 137,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 24 990,00 грн. страхового відшкодування, 249,90 грн. державного мита та 98,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із даним рішенням місцевого господарського суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі №55/225 повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в частині вимог, що стосуються відповідача-1.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011р. апеляційну скаргу відповідача-1 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р. призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судових засіданнях апеляційної інстанції розгляд справи неодноразово відкладався у відповідності до ст.77 ГПК України, останній раз на 13.09.2012р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.09.2012р. представник відповідача -1 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог, що стосуються ТОВ "Епіцентр К".

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.09.2012р. представник позивача заперечував проти доводів відповідача -1, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.09.2012р. представник відповідача-2 вимоги апеляційної скарги відповідача -1 підтримав.

В судове засідання апеляційної інстанції 13.09.2012р. третя особа та її представники не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв"язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Оскільки відповідачем -2 здійснено зміну найменування, колегія суддів вважає за необхідне здійснити зміну назви відповідача -2 Закрите акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" на Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс".

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2010р. на а/м Київ - Харків - Довжанський відбулося зіткнення автомобіля "Вольво", д.н. НОМЕР_1, що належить ТОВ "Епіцентр К", під керуванням ОСОБА_8 та автобуса "БАЗ А079.20" (Еталон), д.н. НОМЕР_2, що належить ФОП ОСОБА_7, який після зіткнення відкинуло на автомобіль "Деу", д.н. НОМЕР_5, що рухався у попутному напрямку.

Зіткнення відбулось внаслідок порушення водієм ТОВ "Епіцентр К" ОСОБА_8 п.13.11 ПДР України.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 30.04.2010р. у справі №3-640/10 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу.

Внаслідок даної ДТП автобус "БАЗ А079.20" (Еталон), д.н. НОМЕР_2, отримав технічні пошкодження.

21.04.2010р. між позивачем та ФОП ОСОБА_9 було укладено договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу, у відповідності до якого ФОП ОСОБА_9 взяв на себе зобов"язання надати замовнику (позивачу) послуги з ремонту автомобільного засобу з використанням матеріалів (запасних частин) спеціально замовлених виконавцем.

21.04.2010р. було складено Акт прийняття-передання транспортного засобу для надання послуг з ремонту. У пункті "Технічний стан ДТЗ" було зазначено про наступні пошкодження: передній бампер, передня права фара, центральна решітка водяного дефлектора, лобове скло, заднє скло, скло бокове, скло аварійної двері, скло форточки водія, задній бампер, 2 ліхтарі показчиків повороту, дверка багажника, деформовано: передня панель кузова, капот, криша (+перекос) та задня частина авто.

15.06.2010р. між позивачем та ФОП ОСОБА_9 було підписано акт передання-прийняття транспортного засобу - автобуса "БАЗ А079.20" (Еталон), д.н. НОМЕР_2, його складових після надання послуг з ремонту.

За послуги з ремонту автобуса "БАЗ А079.20" (Еталон), д.н. НОМЕР_2, позивачем було сплачено 64 118, 12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №26 від 05.05.2010р. на суму 31 163, 12 грн. та №31 від 14.06.2010р. на суму 32 955,00 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, позивач просив стягнути з ТОВ "Епіцентр К" на його користь матеріальну шкоду в розмірі 34 873, 66 грн., а з відповідача -2 страхове відшкодування в розмірі 24 990, 00 грн.

Задовольняючи позов повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що вартість матеріального збитку підтверджена експертним дослідженням - висновком 31821/11-16 від 23.06.2011р., а тому стягнув зі страхової компанії (відповідача -2) страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика за Полісом, а з відповідача -2 різницю між вартістю матеріального збитку, встановленого висновком №1821/11-16 від 23.06.2011р. та лімітом відповідальності страховика.

Однак колегія суддів частково не погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль "Вольво", д.н. НОМЕР_1, водієм яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автобусу позивача, належить ТОВ "Епіцентр К"(відповідачу -1 у справі).

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Вольво", д.н. НОМЕР_1, на момент ДТП була застрахована Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс", яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (відповідач -2), що підтверджується Полісом № ВА/7316429 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 21, т.1). Термін дії полісу з 15.01.2010р. до 14.01.2011р., тип полісу - 1.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 25 500, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510, 00 грн.

Вина особи, яка керувала автомобілем "Вольво", д.н. НОМЕР_1, під час ДТП, встановлена у судовому порядку, а матеріалами справи підтверджується законність керування водієм ОСОБА_8 - працівником відповідача -1 забезпеченим автомобілем під час вчинення даної ДТП.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

08.07.2010р позивач звернувся до відповідача -2 з заявою про виплату страхового відшкодування, на що відповідачем -2 було повідомлено про те, що розмір матеріального збитку буде визначений на підставі Звіту, оскільки про наявність додаткових дефектів страховика не було повідомлено, а ремонтні роботи виконані.

Згідно Звіту ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза -Стандарт" (вих.№С-259 від 21.04.2010р) вартість матеріального збитку, завданого власнику автобусу "БАЗ А079.20", д.н. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження у ДТП, що сталась 05.04.2010р., станом на 21.04.2010р. складає 10 335, 39 грн.

Відповідачем -2 під час розгляду матеріалів страхової справи було визначено до виплати позивачу 8612, 83 грн. Однак станом на день подання позову та розгляду справи в суді, страхове відшкодування на користь позивача відповідачем -2 не виплачувалось.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції по справі було проведено судову автотоварознавчу експертизу і згідно висновку № 1821/11-16 від 23.06.2011р. у справі № 55/225, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "БАЗ А079.20", д.н. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження у ДТП, що сталась 05.04.2010р., станом на квітень 2010р. складає 59 863,66 грн. (а.с. 5-7, т. 2).

Висновки даної експертизи були прийняті судом першої інстанції до уваги та покладені в основу рішення, що оскаржується.

Визначення переліку пошкоджень отриманих автомобілем внаслідок ДТП та обсягу і номенклатури робіт по відновленню транспортного засобу проводилось експертом на підставі наданих матеріалів і ксерокопії довідки ДАІ, акту передання-прийняття транспортного засобу для надання послуг з ремонту від 21.04.2010р., акту виконаних робіт № БТ-011 від 15.06.2010р., оригіналів фотографій автобуса у пошкодженому стані (CD-R диск), якого в матеріалах справи - немає.

Даних щодо того, що відновлення КТЗ відбувалось саме на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві немає.

Як вбачається з висновку експерта, технічний огляд КТЗ, пошкодженого внаслідок ДТП не здійснювався, у зв'язку з чим експертом не здійснено ідентифікацію КТЗ, з яким здійснювались відновлювальні роботи, не встановлено характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, а також чи відповідають вони пошкодженням, одержаним внаслідок ДТП, не зафіксовано інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ, що є порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092.

На офіційному сайті виробника автобусів «Еталон», яким є ЗАТ «Бориспільський автозавод», надано перелік офіційних дилерів, що здійснюють як ремонт, так і реалізацію запасних частин, і серед даного переліку відсутня ФОП ОСОБА_9, з яким позивачем було укладено договір на виконання ремонтних робіт.

Відповідачем-1 досліджено прайс-лист на запасні частини до автобусів марки «Еталон А079.20», що пропонуються офіційними дилерами ЗАТ «Бориспільський автозавод» та виявлено завищення цін замінених деталей під час виконання ФОП ОСОБА_9 робіт (таблиця на арк. 111-112, т. 2).

Разом з тим, місцевим господарським судом для проведення експертизи не було витребувано у відповідача-2 матеріалів страхової справи, в яких міститься протокол огляду пошкодженого транспортного засобу від 21.04.2010р. та у повному об"ємі звіт № С-259 від 21.04.2010р. з визначення матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «БАЗ А 079.20», д.н. НОМЕР_2, з калькуляцією вартості відновлювального ремонту та вартості робіт, які значно менші, ніж встановлено експертом у висновку, та ілюстративною таблицею (фотознімками) до Звіту.

Відповідачем-1 було заявлено про те, що у результаті порівняння у заявленому позивачем переліку, виявлено ряд запчастин, використаних під час ремонту, а також виконаних робіт, необхідність заміни або виконання яких не пов'язані з наслідками ДТП (запчастини: скло лобове, кватирка водія, листи задніх ресор, ліхтарі маркерні, панель прорізу вікна зовнішня ліва, косинка ліва тощо; роботи: зняття/установка стелі кабіни, зняття/установка поручнів салону, зняття/установка лобового скла, зняття/установка полу, зняття/установка декоративних накладок, зняття/установка задніх ресор тощо).

Відповідач-1 також заявив, що по окремим запасним частинам завищена їх кількість та тривалість виконання робіт, та вважав, що вартість спірних частин робіт та замінених деталей становить 44 396,56 грн.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 42 ГПК України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Відповідно до абз. 9.1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998р. (роз'яснення) додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.

Відповідно до абз. 9.2. роз'яснень повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

У зв"язку в зикладеним, апеляційним судом була призначена у справі повторна судова автотоварознавча експертиза з урахуванням додатково наданих суду документів, що не були враховані експертом під час надання висновку № 1821/11-16 від 23.06.2011р., проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку №3065/12-54 судової автотоварознавчої експертизи від 21.06.2012р. у справі №55/225, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, розмір матеріального збитку, заподіяний власнику транспортного засобу "БАЗ А079.20", д.н. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, що сталась 05.04.2010р., станом на квітень 2010р. (з урахуванням додатково наданих суду документів), складає 31 012, 00 грн., а вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу з урахуванням втрати товарної вартості (з урахуванням додатково наданих суду документів) складає 31 012, 00 грн., а без коефіцієнту фізичного зносу, з урахуванням втрати товарної вартості (з урахуванням додатково наданих суду документів) складає 37 890, 26 грн.

Оскільки висновок №3065/12-54 судової автотоварознавчої експертизи від 21.06.2012р. у справі №55/225 є повним, об"єктивним, складеним на підставі усіх наявних матеріалів справи, який в повному об"ємі визначає розмір заподіяної шкоди, саме він приймається колегією суддів при визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача.

Враховуючи визначені Полісом № ВА/7316429 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений апеляційним судом розмір шкоди, на відшкодування якої має право позивач, відповідач -2 зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 990, 00 грн., а тому колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно задоволені позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, на страхувальника покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.

Колегія суддів констатує, що особами, відповідальними за заподіяну позивачу шкоду, є страхова компанія (відповідач -2) відповідно до положень Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах ліміту 25 500, 00 грн., передбаченого Договором обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Полісом № ВА/7316429 ) та відповідач -1 ТОВ "Епіцентр К" відповідно до вимог ст.ст.1188, 1194 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем - 2 як страховиком.

Отже, відповідальність за шкоду в сумі 12 900, 26 грн., виходячи із розрахунку (37 890, 26 грн. - вартість відновлювального ремонту без коефіцієнту фізичного зносу, з урахуванням втрати товарної вартості (з урахуванням додатково наданих суду документів) на підставі висновку №3065/12-54 судової автотоварознавчої експертизи від 21.06.2012р. - мінус 24 990, 00 грн. розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті страховиком (відповідачем -2) за умовами Полісу № ВА/7316429 = 12 900, 26 грн.), яка не підлягає відшкодуванню страховиком (відповідачем -2) за Полісом №ВА/7316429, покладається у відповідності до ст.ст. 1188, 1194 ЦК України на ТОВ "Епіцентр К"(відповідач-1).

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2011р. у справі № 55/225 підлягає частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст.49 ГПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню господарські витрати, сплачені при подачі позову до суду пропорційно задоволеним позовним вимогам, а у зв"язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача -1, з позивача на користь відповідача - 1 підлягає стягненню 118, 58 грн. державного мита, сплаченого при подачі апеляційної скарги та 3 724, 48 грн., сплачених за проведення судової автотоварознавчої експертизи №3065/12-54 від 21.06.2012р. у даній справі, висновок якої покладено в основу даної постанови.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Здійснити зміну назви відповідача -2 Закрите акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" на Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс".

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" на рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2011р. у справі № 55/225 задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2011р. у справі № 55/225 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"(код ЄДРПОУ 19411125) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) 24 990 (двадцять чотири дев"ятсот дев"яносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 249 (двісті сорок дев"ять) грн. 90 коп. державного мита та 98 (дев"яносто вісім) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (код ЄДРПОУ 32490244) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) 12 900 (дванадцять тисяч дев"ятсот) грн. 26 коп. матеріальної шкоди, 129 (сто двадцять дев"ять) грн. 00 грн. державного мита, 87 (вісімдесят сім) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити."

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (код ЄДРПОУ 32490244) 118 (сто вісімнадцять) грн. 58 коп. державного мита, сплаченого при подачі апеляційної скарги та 3 724 (три тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 48 коп., сплачених за проведення судової автотоварознавчої експертизи №3065/12-54 від 21.06.2012р.

5. Доручити господарському суду м.Києва видати накази.

6. Матеріали справи № 55/225 повернути до Господарського суду м. Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Шипко В.В.

Остапенко О.М.