Рішення № 26265681, 27.09.2012, Господарський суд Львівської області

Дата ухвалення
27.09.2012
Номер справи
5015/3291/12
Номер документу
26265681
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.12 Справа№ 5015/3291/12

Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Дубенюк Н.А.

розглянув справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна", с. Проліски, Київська область,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп", с. Побужани, Львівська область,

про стягнення 592861,25 грн..

За участю представників:

від позивача: Янків І.М.- представник ( довіреність №55 від 01.08.2012 р );

від відповідача: Кибальник А.Р. -представник ( довіреність від 12.09.2012 р ).

Представникам сторін, які беруть учать у справі, роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено товариством з обмеженою відповідальністю "Амако Україна", с. Проліски, Київська область, до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп", с. Побужани, Львівська область, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп " на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" 592861,25 грн., у т.ч. 166763,25 грн. -3% річних, 426098 грн. -інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 29.08.2012 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 29.08.2012 р. на 13.09.2012 року. В судовому засіданні 13.09.2012 р. оголошено перерву до 27.09.2012 р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, поясненнях. Ствердив, зокрема, що на підставі договору №1598/006590 від 25.01.2010 р. та додаткової угоди №1 від 19.03.2010 р., позивач поставив відповідачу товар - 10 пневматичних сівалок точного висіву по мінімальній технології посіву MF555 рядні на загальну суму 4417200 грн., які були прийняті відповідачем на підставі актів приймання-передачі товарів від 06.04.2010 р., 06.04.2010 р., 08.04.2010 р., 09.04.2010 р., 10.04.2010 р., 10.04.2010 р.. Договором було передбачено терміни оплати: 50% - до 15.02.2010 р., 50% - до 15.03.2010 р.. Однак, відповідач сплатив 712000 грн. лише 02.03.2010 р., а 3705200 грн. -31.08.2011 р. шляхом підписання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог. За відповідні періоди сума 3% річних склала 166763,25 грн., а інфляційні втрати -426098 грн.. Позивач направив відповідачу претензію про погашення заборгованості по 3% і інфляційних, однак така була залишена відповідачем без відповіді. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю, з мотивів, зазначених у відзиві. Не заперечуючи факт укладення договору №1598/006590 від 25.01.2010 р. та додаткової угоди №1 від 19.03.2010 р., виконання його позивачем, правильності розрахунку штрафних санкцій, ствердив, що 24.05.2012 р. між ТзОВ "ЛК Юкрейн Груп" (новий кредитор) та ТзОВ "Велич" (кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне кредитору, і стає кредитором за контрактом №1855/013933 від 09.03.2010 р., укладеного між кредитором та ТзОВ "Амако Україна" (боржник). За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань -оплати за поставлену сільськогосподарську техніку -трактор JD8420 бувший у використанні в сумі 712500 грн. з ПДВ; оплати інфляційних, 3% річних та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати від загальної суми контракту №1855/013933 від 09.03.2010 р. та будь-яких передбачених витрат. Право вимоги основане на контракті №1855/013933 від 09.03.2010 р., додатку №1 до контракту, акті прийому-передачі від 30.03.2010 р. Відповідач стверджує, що відповідно до вказаного контракту ТзОВ "Амако Україна" зобов'язалось провести оплату протягом 5 банківських днів з моменту поставки; що товар було передано 30.03.2010 р. по акту, але станом на 21.08.2012 р. оплата за товар проведена не була; що 21.08.2012 р. ТзОВ "ЛК Юкрейн Груп" скерувало ТзОВ "Амако Україна" заяву №743/08 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 592861,25 грн., а тому, в силу ст. 601 ЦК України, зобов'язання відповідача перед позивачем припинилось. Просить у позові відмовити.

В судовому засіданні 29.08.2012 року примірник відзиву вручено представнику позивача представником відповідача. З метою повного та всебічного з»ясування обставин справи, для перевірки позивачем обставин, які наводить відповідач у відзиві та для висловлення позивачем своєї позиції по обставинах у відзиві, розгляд справи відкладався ухвалою від 29.08.2012 року на 13.09.2012 року.

З підстав, наведених у поясненні, поданому позивачем до суду 13.09.2012 р ( зареєстрованому за №20481/12) позивач заперечує проти доводів відповідача про зарахування з тих підстав, що у відповідності до ст.603 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора , зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред»явлення боржникові вимоги новим кредитором. Позивач стверджує, що був повідомлений про заміну кредитора в судовому засіданні 29.08.2012 року, як на підставу здійснення зарахування відповідач посилається на контракт №1855/013933 від 09 березня 2010 року, проте сам контракт є лише наміром сторін вчинити певні дії, а сам факт господарської операції з передачі майна згідно п.4.3 цього контракту оформляється актом приймання-передачі товару. Стверджує, що акт від 30.03.2010 року, копію якого відповідач долучив до відзиву, не підтверджує факту господарської операції по прийманню-передачі товару. При передачі трактору від ТОВ «Велич» виявилось, що трактор JD8420 в напіврозібраному стані, є розукомплектованим та несправним. Таким чином сторони не підписали акт прийому-передачі товару, оскільки переданий товар не відповідав вимогам контракту. На підставі наведеного, позивач стверджує, що зобов»язання за яким відповідач має намір здійснити зарахування з позивачем є спірним, неузгодженим та належним чином не підтвердженим. Сторонами контракту на продаж трактора JD8420 не узгоджено вартість товару, відповідно здійснення зарахування за неузгодженим зобов»язанням є неможливим. Окрім того , позивач наголошує на тому, що відповідно до п.5 Договору про відступлення права вимоги відповідач набуває право вимоги до позивача з моменту відшкодування ним первісному кредитору, ТОВ «Велич», витрат понесених ним при відступленні права вимоги в сумі 712500 грн. включно з ПДВ, однак відповідачем доказів відшкодування таких витрат не надано.

За усним клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості подати додаткові докази в обґрунтування обставин у відзиві, в судовому засіданні 13.09.12 р оголошувалась перерва до 27.09.2012 року до 15 год.00 хв.

В судовому засіданні 27.09.2012 року представником відповідача заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів в обґрунтування та підтвердження обставин у відзиві, зокрема документів, які підтверджують , як пояснив представник відповідача, факт господарської операції по прийому-передачі трактора JD8420 за контрактом. Представник відповідача пояснив, що такі документи він отримав від Інспекції державного технічного нагляду Рівненської облдержадміністрації на вчинений відповідачем запит. Долучено такі документи : засвідчену відповідачем копію листа вих.№767/09 від 24.09.2012 р в.о. генерального директора ТзОВ «ЛК «Юкрейн Груп», адресованого начальнику Інспекції державного технічного нагляду Рівненської облдержадміністрації, у якому відповідач серед іншого просить надати копії документів, що стосуються переоформлення права власності на трактор John Deere 8420, серійний номер RW8420P038206 із ТОВ «Амако Україна»на ТОВ «Хавест-Агро», копію заяви ТОВ «Хавест-Агро» від 11.05.2010р про реєстрацію транспортного засобу, копію акту технічного огляду машини , свідоцтва про реєстрацію машини, довідки-рахунку, акту прийому-передачі від березня 2010 р, тощо.

Ознайомившись у судовому засіданні із поданими представником відповідача документами, не заперечуючи факту прийому-передачі трактора JD8420 від ТОВ «АМАКО Україна» до ТОВ «Хавест-агро»за актом від березня 2010 року, представник позивача ствердив, що подані документи не є належними та допустимими доказами в підтвердження факту господарської операції з передачі майна за контрактом №1855/013933 від 09 березня 2010 року, а підтверджують доводи позивача наведені у поясненні від 12.09.12 р ( вх..№20481/12).

Представник позивача підтвердив позицію ТзОВ «Амако Україна»щодо заперечень відповідача, наведених у відзиві, просить визнати їх безпідставними, позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та із врахуванням наданих пояснень.

В судовому засіданні 27.09.2012 року представником відповідача заявлено усне клопотання в порядку ст.38 ГПК України про витребування від Інспекції державного технічного нагляду Рівненської облдержадміністрації документів, копії яких подано в судовому засіданні представником відповідача до матеріалів справи.

У пункті 3 прохальної частини позовної заяви, з метою забезпечення позову позивач просить накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Юкрейн Груп» в розмірі 592 861,25 грн.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. В порядку ч.3 ст.69 ГПК України клопотання від сторін до суду не надходили.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Випискою Серія ААБ №500737, Витягом Серія АЖ №537553 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців підтверджується включення відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Юкрейн Груп»до ЄДР, ідентифікаційний код юридичної особи -34978102, місцезнаходження юридичної особи за адресою : 80560, Львівська область, Буський район, селище міського типу Красне, вулиця Колеси, будинок 9.

Витягом Серія АЖ №537551 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується включення до ЄДР позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна», ідентифікаційний код юридичної особи -21665011, місцезнаходження за адресою :08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська, будинок 2.

На підставі договору №1598/006590 від 25.01.2010 р. та додаткової угоди №1 від 19.03.2010 р., позивач (продавець) поставив відповідачу (покупець) товар -10 пневматичних сівалок точного висіву по мінімальній технології посіву MF555 рядні на загальну суму 4417200 грн., які були прийняті відповідачем, що підтверджується актами приймання-передачі товарів від 06.04.2010 р., 06.04.2010 р., 08.04.2010 р., 09.04.2010 р., 10.04.2010 р., 10.04.2010 р..

П. п. 5.1.1., 5.1.2 договору було передбачено терміни оплати: 50% - до 15.02.2010 р., 50% - до 15.03.2010 р.. Однак, відповідач сплатив 712000 грн. лише 02.03.2010 р., що підтверджується банківською випискою, а 3705200 грн. -31.08.2011 р. шляхом підписання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.08.2011 р. між ТзОВ "ЛК Юкрейн Груп" (сторона - 1) та ТзОВ "Амако Україна" (сторона - 2). Згідно із п. 3 вказаного договору, з моменту набрання ним чинності сторони не є зобов'язаними на відповідну суму.

За відповідні періоди сума 3% річних склала 166763,25 грн., а інфляційні втрати -426098 грн., що підтверджується відповідним розрахунком та не заперечувалось відповідачем, які і підставність їх нарахування. Претензією-вимогою №4137 від 20.06.2012 р. позивач вимагав сплати зазначеної суми нарахувань, однак, доказів надання відповіді на претензію-вимогу чи її виконання суду не надано.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2010 р. між ТзОВ "Велич" (продавець) та позивачем (покупець) був укладений контракт №1855/013933 за яким продавець поставляє, а покупець приймає та зобов'язується оплатити сільськогосподарську техніку, а саме трактор JD8420 бувший у використанні вартістю 712500 грн. (п. п. 1.1., 2.1.). Продавець поставляє товар покупцеві до 25.03.2010 р. (п. 4.1.), покупець набуває право власності на товар в момент одержання товару за актом приймання-передачі (п. 4.2.) та зобов'язується його оплатити протягом 5 банківських днів з дати поставки (п. 5.1.). Свої заперечення проти позову відповідач ґрунтує на тому, що 24.05.2012 р. між ТзОВ "ЛК Юкрейн Груп" (новий кредитор) та ТзОВ "Велич" (кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне кредитору, і стає кредитором за контрактом №1855/013933 від 09.03.2010 р., укладеним між кредитором та ТзОВ "Амако Україна" (боржник). За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань -оплати за поставлену сільськогосподарську техніку -трактор JD8420 бувший у використанні в сумі 712500 грн. з ПДВ; оплати інфляційних, 3% річних та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати від загальної суми контракту №1855/013933 від 09.03.2010 р. та будь-яких передбачених витрат. Право вимоги основане на контракті №1855/013933 від 09.03.2010 р., додатку №1 до контракту, акті прийому-передачі від 30.03.2010 р.

21.08.2012 р. ТзОВ "ЛК Юкрейн Груп" скерувало ТзОВ "Амако Україна" заяву №743/08 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 592861,25 грн. Тому, за твердженням відповідача, в силу ст. 601 ЦК України, зобов'язання відповідача перед позивачем припинилось.

В силу ст.174 ГК України господарські зобов»язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод , передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договорами). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

В силу ст.601 ЦК України зобов»язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

За змістом названої правової норми залік можливий лише при наявності таких умов : вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов»язань між двома особами, де кредитор одного зобов»язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником ; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред»явити до зарахування вимоги за таким зобов»язанням, яке не підлягає виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.5.1 Контракту №1855/013933 від 09 березня 2010 року, покупець ( ТОВ «Амако Україна») зобов»язується здійснити оплату товару протягом 5 (п»яти) банківських днів з дня виконання продавцем ( ТОВ «Велич») умов п.4.1 даного Контракту шляхом перерахування 100% загальної вартості контракту на поточний рахунок продавця. Відповідно до умов в п.4.1 контракту продавець поставляє товар покупцеві на умовах EXW ( склад продавця: Львівська область Золочівський район с.Білий Камінь), згідно з Інкотермс 2000 року, до 25 березня 2010 року. Покупець набуває право власності на товар в момент одержання товару за Актом приймання-передачі товару (п.4.2 контракту). Відповідно ж до умов в п.4.3 Контракту передання товару оформляється актом прийому-передачі, що підписується уповноваженими представниками обох сторін. Слід зазначити, що за умовами п.1.1 контракту продавець поставляє, а покупець приймає та зобов»язується оплатити сільськогосподарську техніку а саме : трактор JD8420 бувший у використанні вартістю 712500 грн, що і є загальною вартістю Контракту.

Виходячи із наведених умов Контракту строк по оплаті товару настає для покупця протягом п»яти банківських днів з дня поставки ( передачі) йому товару продавцем за оформленим актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками обох сторін. Звідси, акт приймання-передачі товару є тим належним і допустимим доказом , який повинен підтверджувати факт господарської операції між сторонами контракту з передачі майна.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р №996-Х1У підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов»язкові реквізити : назву документа (форма); дату і місце складання; назву підприємства від якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, належним доказом, який підтверджує факт господарської операції, може бути лише первинний документ, оформлений відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.199 р №996-Х1У. Як вірно зазначив позивач, сам контракт є лише наміром сторін вчинити певні дії, а сам факт господарської операції з передачі майна згідно п.4.3 контракту має підтверджуватися належно оформленим актом приймання-передачі.

Акт приймання-передачі від 30 березня 2010 року, копію якого відповідач долучив до відзиву, не містить інформації про посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції з приймання-передачі товару і правильність її оформлення, тобто посади осіб, які уповноважені передати (відвантажити)товар від продавця та отримати ( прийняти за дорученням ) товар від покупця, підписи таких осіб в акті в графах «відвантажив», «прийняв»як і відомості про доручення (№ і дату),- відсутні.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що актом прийому-передачі від 30 березня 2010 року підтверджується факт господарської операції з передачі майна за контрактом №1855/013933 від 09 березня 2010 року, є не підтвердженими. Інших, належних та допустимих доказів в підтвердження цих обставин відповідач суду не надав.

Як зазначалось, однією з обов»язкових умов зарахування зустрічних вимог, є настання строку їх виконання. Відповідач не довів, що настав строк виконання зобов»язання по оплаті товару для позивача ( ТзОВ «Амако Україна») за контрактом №1855/013933 від 09 березня 2010 року. Відтак, в силу ст.601 ЦК України залік є неможливим , оскільки немає в наявності всіх, передбачених ст.601 ЦК України умов.

В силу ст.601 ЦК України зобов»язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії поштової квитанції про скерування відповідачем позивачу заяви про зарахування зустрічних взаємних вимог цінним листом, таке надіслання було зроблено з повідомленням про вручення. Доказів вручення такої заяви позивачу суду надано не було, а позивач у поясненні від 13.09.2012 р. ствердив про неотримання ТзОВ «Амако Україна» ще такої заяви. Відповідач не надав суду копії повідомлення про вручення позивачеві даного поштового відправлення. Враховуючи, що зарахування зустрічних взаємних вимог є двосторонньою поведінкою сторін зобов'язання, навіть у випадку його проведення за заявою однієї сторін, для зарахування зустрічних взаємних вимог необхідно не саме оформлення заяви чи її надіслання, а фактичне повідомлення контрагента такою односторонньою заявою про зарахування зустрічних взаємних вимог. Станом на дату розгляду справи судом такого повідомлення ще не відбулося. За загальним правилом ( ст.33 ГПК України) обов»язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу , яка посилається на ці обставини. Відповідач не позбавлений права за наявності передбачених законом підстав провести таке зарахування пізніше, після повідомлення про нього контрагента, або вимагати стягнення відповідної суми, подавши окремий позов.

У пункті 10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р №6 «Про судове рішення», вказано : «Результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову ( статті 67,68 ГПК ), відстрочку або розстрочку виконання рішення ( стаття 121 ГПК)».

Відповідно до ст.38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено :

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню ;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини , які може підтвердити цей доказ .

Таким чином, клопотання про витребування доказу повинно бути оформлене письмово і містити відомості , передбачені ч.2 ст.38 ГПК України.

В судовому засіданні 27.09.2012 року представником відповідача заявлено усне клопотання в порядку ст.38 ГПК України про витребування від Інспекції державного технічного нагляду Рівненської облдержадміністрації документів, копії яких подано в судовому засіданні представником відповідача до матеріалів справи.

Враховуючи зазначене вище та вимоги ст.38 ГПК України, суд не вбачає підстав для задоволення усного клопотання представника відповідача. Клопотання судом відхиляється.

У пункті 3 прохальної частини позовної заяви, з метою забезпечення позову позивач просить накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Юкрейн Груп»в розмірі 592 861,25 грн.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», - особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов»язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов»язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням : розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв»язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів тощо.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред»явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов»язується застосування певного виду забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивач у позовній заяві не наводить відповідного обґрунтування наявності фактичних обставин , які викликають необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття зазначених в п.3 позовної заяви заходів, не подав доказів ( ст.33 ГПК) наявності фактичних обставин з якими пов»язується застосування вказаних позивачем заходів до забезпечення позову.

Враховуючи зазначене, вимоги ст.ст.66,67 ГПК України, суд не вбачає підстав на даній стадії судового процесу для вжиття заходів до забезпечення позову . Клопотання позивача ( п.3 прохальної частини позовної заяви) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Юкрейн Груп»в розмірі 592 861,25 грн., судом відхиляється.

Пленум Вищого господарського суду України у Постанові від 26 грудня 2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»вказав, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Оцінивши докази у відповідності до ст.43 ГПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.4-2,4-3,22, 32, 33,34,36, 38,43, 49, 66,67,75, 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" (ідент. код 34978102, місцезнаходження за даними ЄДР : 80513, Львівська область, Буський район, смт.Красне, вул.Колеси , будинок 9 ; інші відомості про місцезнаходження : 80513, Львівська область, Буський район, с. Побужани, вул. Шкільна, 127) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" (ідент. код 21665011, 08322 Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2) 592861,25 грн. заборгованості, 11857,23 грн. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 27.09.2012 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення виготовлений 02.10.2012 р .

Суддя Кітаєва С.Б.

Часті запитання

Який тип судового документу № 26265681 ?

Документ № 26265681 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 26265681 ?

Дата ухвалення - 27.09.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 26265681 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 26265681 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 26265681, Господарський суд Львівської області

Судове рішення № 26265681, Господарський суд Львівської області було прийнято 27.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 26265681 відноситься до справи № 5015/3291/12

Це рішення відноситься до справи № 5015/3291/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 26265072
Наступний документ : 26265693