Рішення № 26265633, 18.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р. Справа № 5024/2476/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого комунального підприємства "Водограй", смт. Білозерка Херсонської області

до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Херсон

про визнання недійсним рішення № 68/П-11 від 18.10.2011 р.

за участі представників:

від позивача - Нечай О.В., директор, посв. №1 від 02.02.2009р., Гроза І.В., представник, дов.№413 від 29.09.2012р.

від відповідача - Карпухіна С.М., нач. відділу, дов. №21-04-1 від 16.01.2012р.

Сутність справи: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд визнати недійсним у зв'язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства прийнятого відповідачем рішення №68/П-1 від 18.10.2011р., зважаючи на наявність в діях МКП "Водограй" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, які призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що перевірка проводилась з порушенням процедури без ознайомлення з наказом про проведення перевірки і створення комісії. Акт перевірки підписано посадовою особою, яка не брала участі в перевірці та за наявності недоведення факту зловживання антимонопольним становищем.

Не заперечуючи того факту, що внесеними до Типового договору змінами не передбачено право виконавця послуг щодо припинення їх надання за наявності певних обставин і включення такої умови є упущенням підприємства, представники відповідача, що брали участь у перевірці досліджували лише тексти договорів і не досліджували та не з'ясовували фактичні обставини припинення позивачем надання послуг водопостачання та водовідведення, дійшли до формального висновку про зловживання монопольним становищем шляхом обмеження певних прав споживачів послуг тільки на підставі текстів договорів, а не за безпосередніми фактами припинення водопостачання, які відсутні і підприємством не застосовувалися.

У відносинах із споживачами за договорами точкою розподілу зазначено місце підключення мережі будинку до мережі виконавця, за твердженням відповідача, такою точкою водопостачання має бути точка після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача; на водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів.

На підставі договорів, укладених з мешканцями будинків ОСББ, утримання внутрішньобудинкової мережі багатоквартирного будинку у належному стані, її технічне обслуговування та ремонт здійснюється ОСББ.

Власники квартир у багатоквартирних будинках є співвласниками допоміжних приміщень у будинках, отже, зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку.

Балансоутримувач ( яким є ОСББ) утримує на балансі внутрішньобудинкові системи - мережі, арматуру на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку.

Внутрішньобудинкові мережі багатоповерховх будинків ОСББ не передавалися позивачеві на утримання, отже, у нього не виникло обов'язків щодо їх обслуговування.

Висновок про надання послуг з водопостачання та водовідведення бюджетним установам та іншим споживачам по завищених тарифах не відповідає положенням пункту 38 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. №959 "Порядку формування тарифів на послуги з центрального водопостачання та водовідведення". Цим пунктом передбачено підстави для зміни тарифу, до яких не віднесено нормативного обмеження рівня рентабельності.

Тарифи на послуги були затверджені на підставі рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради №36 від 26.03.2009р., яке є обов'язковим до виконання підприємством, зміна рівня рентабельності за Постановою Кабінету Міністрів України №400 від 02.04.2009р. не була підставою для зміни вже затверджених тарифів.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач позов не визнає за наявності обставин, викладених у наданому господарському суду письмовому відзиві.

Зокрема, відповідач зазначає, що позивач є єдиним підприємством, яке надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення на території смт.Білозерка, тобто займає монопольне становище на ринках у галузі надання цієї послуги.

Нормами чинного законодавства не передбачено право позивача припиняти надання цих послуг їх споживачам, за винятком самовільного приєднання до мереж централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" водоканал не має права включати до договорів про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення умови, які не відповідають приписам діючих законодавчих актів, що регулюють відносини між підприємством - постачальником цих послуг та споживачами цих послуг, якщо такі умови обмежують права споживачів, чи у інший спосіб погіршують становище споживачів порівняно із передбаченими у діючих законах та галузевих актах.

Фактично, за рахунок включення до договорів ОСББ вказаних положень, позивач створив для себе додаткові та не передбачені чинним законодавством важелі впливу на споживачів, що призводить до ущемлення їх прав.

Щодо точок розподілу, в яких послуга передається від виконавця споживачу, то п.22 Типового договору визначено точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг споживачу, а саме: у багатоквартирному будинку послуга водопостачання - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача; водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів.

Встановлені позивачем точки розподілу не відповідають встановленим вищенаведеним пунктам Типових правил.

Тарифи та послуги централізованого водопостачання і водовідведення розраховуються відповідно до Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. №959 (далі Порядок). Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009р. №400 до п.21 цього Порядку було внесено зміни щодо рівня рентабельності з урахуванням необхідності сплати податку на прибуток підприємств та спрямування частини отриманого прибутку на технічне переоснащення підприємств і не повинен перевищувати в цілому по підприємству 12%, а для категорій споживачів - бюджетних установ та інших споживачів, відповідно 15 та 50 відсотків.

У період з 01.04.2009р. до 01.12.2010р. позивач надавав послуги централізованого водопостачання та водовідведення за тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Білозерської селищної ради від 26.03.2009р. №36 "Про затвердження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення" на рівні:

- водопостачання:

- для населення - 1,94 ( з ПДВ) за 1 куб.м;

- для бюджетних організацій - 4,01грн. (з ПДВ) за 1 куб.м;

- для інших споживачів - 5,94 грн. (з ПДВ) за 1 куб.м.;

- водовідведення:

- для населення - 5,34 ( з ПДВ) за 1 куб.м;

- для бюджетних організацій - 9,89грн. (з ПДВ) за 1 куб.м;

- для інших споживачів - 16,45 грн. (з ПДВ) за 1 куб.м.

В процесі розгляду справи було встановлено, що у період з 01.06.2009р. до 01.12.2010р. позивач надавав послуги централізованого водопостачання за тарифами для бюджетних установ та інших споживачів, в яких рівень рентабельності становив 117% та 221,4% відповідно. У тарифах на послуги централізованого водовідведення рівень рентабельності становив для бюджетних установ 63%, а для інших споживачів 171,5%. Зважаючи на викладене, у зазначений період підприємство надавало послуги по завищених тарифах, а саме:

- водопостачання: бюджетним установам 1,88 грн. (з ПДВ) та іншим споживачам на 3,17 грн. за 1 куб.м.;

- водовідведення: бюджетним установам на 2,92грн. ( з ПДВ) та іншим споживачам на 7,36грн. за 1 куб.м.

Загальна сума завданих позивачем споживачам вказаної категорії у період з 01.06.2009р. по 01.12.2010р. шкоди внаслідок застосування завищених тарифів становить 114408грн. 04коп., у тому числі: бюджетним установам - 81 778грн. 35коп., іншим споживачам - 32629грн. 69коп.

Надаючи послуги за завищеними тарифами, позивач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог Білозерської селищної ради.

Клопотання мотивовано тим, що селищна рада приймала рішення про затвердження тарифів на послуги, отже, має до цієї справи юридичний інтерес.

Суд залишив заявлене клопотання без задоволення як необгрунтоване, оскільки матеріали справи містять усі необхідні докази для правильного вирішення спору.

Розгляд справи відбувався з перервою, яка оголошувалася до 18.09.2012р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

На підставі розпорядження Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №52-р-і від 27.07.2011р. у відношенні МКП "Водограй" порушено справу №42/1-11 за результатами позапланової перевірки додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції на ринку надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення у період 2010р. та січня 2011р. у зв'язку із наявністю в діях позивача ознак порушень законодавства, передбачених ч.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом встановлення таких цін на придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

З огляду на встановлені порушення адмінколегією було прийнято рішення №68/П-1 від 18.10.2011р., яким визнано, що МКП "Водограй", надаючи населенню послуги централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до договорів, умовами яких встановлено точку розподілу, в яких послуги передаються від виконавця споживачеві, всупереч п.22 Типового договору та надаючи іншим споживачам послуги централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до договорів, положення яких передбачають право позивача припиняти надання послуг у випадку невиконання споживачами умов договору, що суперечить вимогам чинних законів та галузевих нормативно-правових актів, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом вчинення дій, які можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку.

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на МКП "Водограй" накладено штраф у розмірі 12000грн.

Визнано, що позивач, надаючи бюджетним установам та іншим споживачам послуги централізованого водопостачання та водовідведення за тарифами, завищеними за рахунок включення рентабельності на рівні 117% та 221,4% і, відповідно, на рівні 63% та 171,5% замість 15% та 50%, як передбачено пунктом 21 Порядку, вчинив порушення, передбачене ч.2 ст.50, ч.1, п.1 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом вчинення дій, які призвели до ущемлення інтересів споживачів, зокрема, встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вчинення порушення, відповідно до ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на позивача накладено штраф у розмірі 20000грн.

МКП "Водограй" зобов'язано у двомісячний строк із дня отримання рішення вжити заходів щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та усунення наслідків порушення шляхом:

- приведення умов договорів про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення у відповідність до Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 та інших галузевих актів;

- проведення перерахунку бюджетним установам та іншим споживачам за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

З врахуванням обставин, викладених у описовій частині рішення, позивач не погоджується з прийнятим рішенням і просить господарський суд визнати його недійсним (скасування акта- це елемент адміністративного впливу, не притаманий господарським судам України).

Відповідач не погоджується з позовом, просить суд відмовити у його задоволенні, врахувавши обставини та доводи, викладені у наданому відзиві.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, господарський суд визнав позов таким, що підлягає частковому задоволенню, врахувавши наступне.

Визнано обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання частково недійсним пункту 2 рішення щодо встановлення точок розподілу передачі послуги від виконавця споживачеві, відповідно до якого точкою розподілу у багатоквартирному будинку послуги з водопостачання холодної та гарячої води має бути точка після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача, а для водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів.

Позивач надає послуги, у тому числі і населенню, яке проживає в багатоповерхових будинках, що належать до об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Пунктами 1, 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають, утримання квартир житлових приміщень здійснюється за рахунок коштів їх власників відповідно до Порядку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

На підставі положень статей 11, 12, 18, 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ є балансоутримувачем житлового комплексу та забезпечує його належну експлуатацію та відповідні умови використання цього майна.

З врахуванням положень ст.1, 13, п.1, 2, ст.24, ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ОСББ утримує на балансі житлові комплекси, до яких також відносяться внутрішньобудинкові системи (мережі, арматура, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання цих послуг, які знаходяться в межах будинку).

Відповідно до ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам на підставі укладених письмових договорів, у тому числі й з ОСББ. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови.

Як зазначено вище, позивач надає послуги з водопостачання та водовідведення на підставі договорів, укладених з мешканцями багатоквартирних будинків.

В процесі дослідження їх умов встановлено, що пунктом 2.4.10 передбачено, що виконавець (позивач) зобов'язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі багатоквартирних будинків у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, при наявності угоди, укладеної з власником будинку або ОСББ. У пункті 4.1 цих договорів сторони передбачили, що точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачу є у багатоквартирному будинку: послуги з водопостачання - місце підключення мережі будинку до мережі виконавця; водовідведення - місце підключення мережі будинку до мережі виконавця; у будинку садибного типу - місце підключення мережі будинку до мережі виконавця.

Обслуговування внутрішньодомових систем, до яких входять послуги з водопостачання та водовідведення, врегульовано Порядком утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529, відповідно до якого на отримання цих послуг укладається договір між виконавцем та власником (балансоутримувачем).

На підставі наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 "Про затвердження Привил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" (пункти 1.3, 1.6, 1.9) виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем. За стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі. Межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно.

З огляду на викладене, визначені позивачем точки розподілу не призводять до ущемлення інтересів споживачів та не може бути розцінено як зловживання монопольним становищем на ринку.

Суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання частково недійсним пункту 2 рішення щодо визнання порушенням позивачем ч.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання антимонопольним становищем на ринку послуг шляхом включення до договорів про надання населенню та ОСББ послуг, укладених між позивачем та споживачами, умови, які передбачають право припинення надання послуг у інших випадках, крім самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення, що не передбачено діючим законодавством.

В процесі дослідження договорів, укладених із споживачами послуг, встановлено право позивача припиняти подачу води споживачу та приймання стоків від нього, а також розірвання у одностороньому порядку договору при невиконані споживачем умов договору (п.3.1.1 договору №31 від 08.01.2009р., укладеного з Білозерським центром зайнятості).

Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, послуги водопостачання та водовідведення надаються споживачам згідно з договором, що оформлюється на основі Типового договору (ст.ст.20, 21 та 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Не заперечуючи права позивача конкретизувати окремі умови цих договорів, суд зазначає, що такі окремі пункти не можуть протирічити вимогам чинного законодавства та галузевих актів.

Пунктом 3 ст.16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу на:

- перерву для проведення ремонтних та профілактичних робіт виконавцем (виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад, правилами технічної експлуатації і користування);

- міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями, виходячи з кліматичних умов;

- ліквідацією наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили.

Статтею 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", дія якого поширюється як на органи місцевого самоврядування, так і на всіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду і забезпечують міста шляхом централізованого водопостачання, передбачено, що підприємства питного водопостачання мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Крім того, статтею 48 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що усі спори з питань питної води та питного водопостачання розглядаються виключно у судовому порядку.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 затверджені "Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", що є обов'язковим для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування, передбачено можливість відключення від водопостачання тільки в разі самовільного приєднання до систем центрального водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі типових договорів повинно здійснюватися як з додержанням загальних умов щодо укладення договорів, так і відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного договору. За приписами ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів на підставі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Суд погоджується з висновками відповідача, що практична реалізація МКП "Водограй" вищенаведених положень договорів призведе до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умови існування конкуренції на ринку.

У зв'язку із частковим скасуванням пункту 2 рішення, обгрунтованим є застосування передбаченого у п.2.1 оспорюваного рішення штрафу в розмірі 12000грн., застосованого на підставі ч.2 ст.52 Закону "Про захист економічної конкуренції", за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч.1 ст.13 цього Закону ( по умовах договорів, які суперечать вимогам чинного законодавства і стосуються права відключення від надання послуг).

Суд визнав обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині визнання недійсними пунктів 3, 3.1 та частково недійсним п.4 рішення (що стосується приведення умов договорів про надання послуг у відповідність до Типового договору в частині точок розподілу та проведення перерахунку бюджетним установам та іншим споживачам за послуги водовідведення та водопостачання), врахувавши наступне.

Як було встановлено відповідачем, МКП "Водограй" надавало у період з 01 червня 2009р. по 01.12.2010р. послуги централізованого водопостачання та водовідведення споживачам бюджетних установ та іншим споживачам за тарифами, завищеними за рахунок включення рентабельності на рівні, відповідно, 117% та 221,4%, та 63% і 171,5% замість 15% і 50%, як передбачено пунктом 21 Порядку.

Так, відповідно до п.2 ст.7 та п.1 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець (яким у конкретному випадку є позивач) має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін /тарифів на житлово-комунальні послуги першої та другої групи (п.1, 2 ч.1 ст.14) в порядку, встановленому законодавством. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до вимог чинного законодавства віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

Позивачем було розроблено і надано виконавчому комітету Білозерської селищної ради обгрунтовані розрахунки планових витрат на послуги.

У період з 01.04.2009р. по 01.12.2010р. позивач надавав послуги за тарифами, затвердженими і встановленими рішенням виконавчого комітету селищної ради від 26.03.2009р. №36 "Про затвердження тарифів на послуги водопостачання та водовідведення" на рівні:

- водопостачання:

- для населення - 1,94 ( з ПДВ) за 1 куб.м;

- для бюджетних організацій - 4,01грн. (з ПДВ) за 1 куб.м;

- для інших споживачів - 5,94 грн. (з ПДВ) за 1 куб.м.;

- водовідведення:

- для населення - 5,34 ( з ПДВ) за 1 куб.м;

- для бюджетних організацій - 9,89грн. (з ПДВ) за 1 куб.м;

- для інших споживачів - 16,45 грн. (з ПДВ) за 1 куб.м.

На підставі отриманих позитивних висновків Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області від 19.03.2009р. №58/4-04 та 59/4-04 підтверджено, що витрати тарифу є економічно обгрунтованими.

Встановлений рівень рентабельності відповідав в цілому вимогам законодавства та пунктам 21 та 35 постанови №959.

Дійсно, 02.04.2009р. Кабінетом міністрів України було прийнято Постанову №400 "Про внесення змін до Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарачої води та Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення", яка набрала чинності 15.05.2009р. і якою було впроваджено рівень рентабельності з урахуванням необхідності сплати податку на прибуток підприємства та спрямування частини отриманого прибутку на технічне переоснащення підприємств, що в цілому по підприємству не має перевищувати 12%, а для категорій споживачів - бюджетних установ та інших споживачів - 15% та 50% відповідно.

Відповідно до п.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". ч.7 ст.13 Закону України "Про теплопостачання" та ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення тарифів щодо оплати комунальних послуг, які надаються підприємствами комунальної власності, до яких належить позивач.

Відповідно до ст.144 Конституції України, ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти виконавчого комітету селищної ради прийняті в межах наданих їм повноважень є обов'язковими до виконання всіма розташованими на відповідній території підприємствами, установами та організаціями.

Протягом строку застосування тарифів рішення виконавчого комітету було дійсним, зміни до нього не вносились.

До того ж, оспорюване рішення стосується виключно застосування підприємством названих тарифів та не містить оцінки правомірності дій чи бездіяльності позивача, що передували затвердженню тарифів або могли б бути приводом для їх перегляду.

За позовом, заявленим 20.12.2011р., позивач сплатив 1656грн. судового збору згідно платіжного доручення №823 від 19.12.2011р., замість 941грн. Відтак, позивачу повертається з Державного бюджету 715грн. зайво сплаченого судового збору.

Витрати по оплаті судового збору в розмірі 470грн. 50коп. пропорційно задоволеним вимогам покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

Визнати частково недійсним пункт 2 рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.10.2011р. №68/П-11, яким визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч.1 ст.13 та п.2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлення точок розподілу, в яких послуга передається від виконавця послуги споживачеві всупереч пункту 22 відповідного Типового договору.

Визнати недійсними пункти 3, 3.1, а також частково недійсним п. 4 рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.10.2011р. №68/П-11 в частині приведення умов договорів про надання послуг у відповідність до Типового договору щодо точок розподілу, а також проведення перерахунку бюджетним установам та іншим споживачам за послуги водопостачання та водовідведення.

2. У задоволенні решти позову відмовити.

3. Стягнути з Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Херсон, пр.Ушакова, 42, код 21292403, р.рахунки не відомі, на користь малого комунального підприємства "Водограй", ст.Білозерка, пров.Харченко, буд.46/86, код ЄДРПОУ 31874082, р.рахунки невідомі, 470грн. 50коп. витрат по оплаті судового збору.

Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути малому комунальному підприємству "Водограй", ст.Білозерка, пров.Харченко, буд.46/86, код ЄДРПОУ 31874082, з Державного бюджету 715грн. зайво сплаченого судового збору.

Повний текст рішення складено 01.10.2012р.

Суддя Н.О. Задорожна