Рішення № 26265621, 17.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/11849-2012 17.09.12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні Системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП ПЛАНЕТА -МІСТ"

про стягнення 61.790,87 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Джумурат В.М.

відповідача: не з'явилися.

Суть спору: стягнення 61.790,87 грн., з яких 52.613,13 грн. -основного боргу; 6.787,09 грн. -пені; 578,74 грн. -інфляційних збитків; 1.811,91 грн. -3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки від 25.05.2011 № 28/05-11/ДСУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 31.08.2012 порушено провадження та присвоєно справі № 5011-45/11849-2012. Розгляд справи призначено на 17.09.2012.

Відповідач повідомлений судом належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак представника у судове засідання останній не направив, письмового відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав.

Отже, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожні системи України»(далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМП ПЛАНЕТА-МІСТ»(далі -відповідач) укладено договір від 25.05.2011 № 28/05-11/ДСУ (далі -Договір), згідно з яким позивач зобов'язався в порядку та на умовах, виготовити ті поставити матеріали та обладнання (далі -товар), необхідні для організації дорожнього руху на час виконання робіт 2 етапу при Будівництві транспортної розв'язки біля станції метрополітену «Дніпро»згідно креслення КДМП-0623-ОР1 аркуш №2, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти й оплатити товар.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що позивач відвантажує на адресу відповідача товар за цінами, що зазначені у рахунку-фактури позивача. Загальна вартість товару за Договором складає 162 613,13 грн.

Згідно з п. 6.1. Договору оплата товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошей на рахунковий рахунок позивача протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання Товару.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, 16.06.2011 поставив відповідачеві товар на загальну суму 162.613,13 грн., а відповідач, у свою чергу, отримав його, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної від 16.06.2011 № Ин 000028, проте останній розрахувався за отриманий товар із позивачем лише частково у сумі 110.000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача від 07.10.2011 та від 25.08.2011.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Доказів сплати заборгованості відповідачем на користь позивача суду не надано.

Таким чином, відповідач, станом на момент вирішення судом справи, має заборгованість перед позивачем за отриманий товар у розмірі 52.613,13 грн.

Отже, виходячи з наведеного вище, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 52.613,13 є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

А оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідальність сторін передбачена розділом 7 Договору, де саме у п. 7.1. зазначено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним в України законодавством. А пунктом 7.3. Договору передбачено, що за прострочення платежу відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на даний період.

Отже, на підставі Договору та чинного законодавства, позивач просить суд застосувати до відповідача штрафні санкції у вигляді пені, збитків від інфляції та 3 % річних за порушення відповідачем своїх зобов'язань.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

За розрахунками суду, сума пені за період з 24.08.2011 по 30.12.2011 (52.613,13*7,75%*2/365*129 = 2.882,20), яка підлягає стягненню, становить 2.882,20 грн.

Враховуючи викладене, штрафні санкції у вигляді пені підлягають задоволенню частково у сумі 2.882,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача 3 % річних за період з 02.07.2011 по 23.08.2012 у сумі 1.811,91 грн., то вони підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені судом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції у сумі 578,74 грн., за період з вересня 2011 по квітень 2012, за розрахунками останнього, які перевірені судом, підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Планета-Міст»(01023, м. Київ, вул. Шота Руставели, буд. 31-Б; ідентифікаційний код 33167472) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні системи України»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 20-22; ідентифікаційний код 34717706) 52.613 (п'ятдесят дві тисячі шістсот тринадцять) грн. 13 коп. -основного боргу, 2.882,20 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 20 коп. -пені, 1.811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 91 коп. -3 % річних, 578 (п'ятсот сімдесят вісім) грн. 74 коп. -збитків від інфляції, 1.507 (одна тисяча п'ятсот сім) грн. 79 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Балац

Дата складення повного тексту рішення: 24.09.2012 року.