Рішення № 26265568, 28.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2012 р. Справа № 15/083-12

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка

про стягнення 11614,35 грн.

за участю представників:

від позивача: Бернацька О.В. (дов. № 14-407 від 15.06.2012р.);

від відповідача: Литвин В.С. (дов. № 1-270 від 26.12.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(далі-Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(далі-Відповідач) про стягнення 11614,35 грн., з яких 10245,00 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 520,65 грн. пені, 30,74 грн. інфляційних втрат, 100,81 грн. 3% річних та 717,15 грн. 7% штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 23-50-РО від 30.03.2012р. на купівлю-продаж природного газу, в порушення умов якого відповідач не розрахувався за природний газ, поставлений у березні 2012р., спожитий споживачами відповідача у серпні 2011р., в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 10245,00 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу на підставі п. 7.2. договору нараховано 520,65 грн. пені та 717,15 грн. 7% штрафу, а також на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 30,74 грн. інфляційних втрат та 100,81 грн. 3% річних. Всього сума позову становить 11614,35 грн.

В судовому засіданні 28.09.2012р. представник відповідача надав суду відзив, в якому відповідач заперечує проти нарахування одночасно пені та штрафу та зазначає, що, відповідно до ст. 549 ЦК України пеня і штраф є різновидом неустойки, а отже, це суперечить ст. 61 Конституції України, крім того, заперечує проти нарахування інфляційних втрат за березень 2012р., оскільки зобов'язання по оплаті виникли лише в квітні 2012р., а також з квітня по серпень, оскільки в зазначений період інфляція була відсутня. На підставі зазначеного відповідач просить відмовити позивачу в частині стягнення штрафу та інфляційних втрат, а також зменшити розмір штрафних санкцій відповідно до ст. 233 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні 28.09.2012р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.09.2012р в частині стягнення 7% штрафу та інфляційних втрат проти позову заперечував та просив зменшити розмір штрафних санкцій відповідно до ст. 233 ГПК України з підстав зазначених у відзиві, а в частині стягнення боргу за поставлений природний газ відповідач суму боргу визнав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2012р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»(повне офіційне найменування компанії: публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»п. 3 статуту, затвердженого постановою КМУ від 25.05.98р. № 747 та зареєстрованого державним реєстратором 02.12.2009р.) (продавець) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(покупець) було укладено договір № 23-50-РО на купівлю-продаж природного газу (договір).

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), які є кінцевими споживачами газу.

Пунктом 2.1. договору визначено, що продавець передає покупцеві у лютому-березні 2012 року газ в обсязі до 4,809 тис. куб. м, спожитий споживачами покупця у серпні 2011 року.

Згідно з п. 3.1. договору продавець передає покупцю газ власного видобутку.

Відповідно до п. 3.2. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.3. договору визначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати підписані та скріплені печаткою покупця продавцеві два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8 числа зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п.5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ установлюється НКРЕ.

Відповідно до п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. м природного газу без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, розмірів тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом визначена станом на 01.08.2011р. та становить: - газ, який використовується споживачами за умови, що споживання не перевищує 2500 куб. м на рік: - при наявності газових лічильників 268,6275 грн. без ПДВ; - при відсутності газових лічильників 327,9412 грн. без ПДВ; - газ, який використовується споживачами за умови, що споживання не перевищує 6000 куб. м на рік: - при наявності газових лічильників 573,0392 грн. без ПДВ; - при відсутності газових лічильників 662,7451 грн. без ПДВ; - газ, який використовується споживачами за умови, що споживання не перевищує 12000 куб. м на рік: - при наявності газових лічильників 1512,7451 грн. без ПДВ; - при відсутності газових лічильників 1696,5686 грн. без ПДВ; - газ, який використовується споживачами за умови, що споживання перевищує 12000 куб. м на рік: - при наявності газових лічильників 1870,098 грн. без ПДВ; - при відсутності газових лічильників 2089,4608 грн. без ПДВ.

Пунктом 5.3. договору визначено, що загальна сума вартості природного газу за цим договором складає - 10 245,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 11.1. договору цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про здійснення державних закупівель») з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.08. 2011р., і діє у частині поставки газу до 31.03. 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач у березні 2012 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 4,809 тис. куб. м на суму 10245,00 грн., про що свідчить засвідчена належним чином копія акта приймання-передачі природного газу від 31.03.2012р.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ, що передається згідно з п. 2.1. договору, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця протягом трьох банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі газу, зазначеному у п. 3.2. договору.

В порушення умов п. 6.1. договору відповідач свої зобов'язання в частині оплати отриманого природного газу не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 10245,00 грн.

Відповідач зазначене визнає та не заперечує, що оплату за спожитий природний газ своєчасно не здійснив та має заборгованість за спожитий природний газ.

Станом на час прийняття рішення заборгованість у сумі 10245,00 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ, поставлений у березні 2012р. (спожитий споживачами відповідача у серпні 2011 року) на підставі договору на купівлю-продаж природного газу № 23-50-РО від 30.03.2012 року, у сумі 10245,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 10245,00 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 30,74 грн. інфляційних втрат та 100,81 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 30,74 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період з березня 2012р. по серпень 2012р. на заборгованість за поставлений природний газ у березні 2012 року (спожитий споживачами відповідача у серпні 2011 року) у сумі 10245,00 грн.

Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», яким передбачено, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід вважати, що якщо заборгованість виникла за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи, що акт приймання-передачі природного газу підписаний сторонами 31.03.2012р., а пунктом 6.1. договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок продавця протягом трьох банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі газу, то останнім днем оплати вважається 04.04.2012р., а отже, з 05.04.2012р. відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, інфляційні втрати розраховуються з додержанням вимог рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»за період з квітня по серпень 2012 року.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком за період з квітня 2012р. по серпень 2012р., середній індекс інфляції складав 0,989, таким чином, інфляційного збільшення суми боргу за цей період не відбулося, сума інфляційних втрат від'ємна і складає (- 112,70), а отже, інфляційні втрати за цей період стягненню з відповідача не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 100,81 грн., що нараховані на заборгованість за поставлений природний газ у березні 2012р(спожитий споживачами відповідача у серпні 2011 року), у сумі 10245,00 грн., за період з 05.04.2012р. по 03.08.2012р.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, нараховані за період з 05.04.2012р. по 03.08.2012р. на заборгованість за поставлений природний газ у березні 2012р. (спожитий споживачами відповідача у серпні 2011 року) у сумі 10245,00 грн., становлять 101,89 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у сумі 100,81 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 520,65 грн., яка нарахована на заборгованість за поставлений природний газ у березні 2012р(спожитий споживачами відповідача у серпні 2011 року) у сумі 10245,00 грн., за період з 05.04.2012р. по 03.08.2012р.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком пеня за загальний період з 05.04.2012р. по 03.08.2012р., становить 508,05 грн. Оскільки сума заявлених позовних вимог перевищує розрахунок пені, зроблений судом, то дана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у сумі 508,05 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення оплати за отриманий природний газ понад 30 днів згідно умов договору № 23-50-РО від 30.03.2012р. у розмірі 717,15 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов договору він зобов'язується, зокрема, за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 717,15 грн. штрафу, що становить 7 % від суми заборгованості (10245,00 грн.), яка існує понад 30 днів. Оскільки розрахунок штрафу є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 717,15 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що нарахування одночасно пені та штрафу суперечить вимогам ст. 61 Конституції України, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України пеня і штраф є різновидом неустойки, не береться судом до уваги, тому що у Конституції України ст. 61 міститься у розділі ІІ «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина», в якому закріплені конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина та їх гарантії, а отже, положення ч. 1 ст.61 стосується лише фізичних осіб.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкції може бути встановлено договором у відповідному відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Чинне законодавство не встановлює обмежень щодо права сторін передбачити в договорі одночасне застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання, і таке застосування чинному законодавству не суперечить, встановлюється лише обмеження щодо розміру стягнення такої форми неустойки як пеня відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання».

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір фінансових санкцій, посилаючись на ст. 233 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до статуту ПАТ «НАК «Нафтогаз України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 747 від 25.05.1998р. зі змінами, компанія позивача є юридичною особою, яка заснована на державній власності, засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, компанія використовує державне майно, метою діяльності компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузі, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку.

При вирішенні питання зменшення розміру пені та штрафу суд відповідно до ст. 233 ГК України враховував також те, що за договором № 23-50-РО, укладеним між позивачем та відповідачем, згідно з п. 2.1. договору переданий газ за договором № 23-50-РО спожитий споживачами відповідача ще у серпні 2011 року, тобто в минулому році. Крім того, звертаючись з клопотанням про зменшення розміру пені, штрафу відповідач взагалі не обґрунтовує його, обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру пені та штрафу відповідач не зазначає. Таким чином, оскільки при розгляді зазначеного клопотання судом не встановлено виняткових обставин, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені та штрафу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код 20578072) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд 6, код 20077720) 10245,00 грн. (десять тисяч двісті сорок п'ять грн. 00 коп.) боргу, 508,05 грн. (п'ятсот вісім грн. 05 коп.) пені, 100,81 грн. (сто грн. 81 коп.) 3% річних, 717,15 грн. (сімсот сімнадцять грн. 15 коп.) штрафу та 1603,49 грн. (одна тисяча шістсот три грн. 49 коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 02.10.2012р.