Рішення № 26265519, 24.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/9148-2012 24.09.12За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

До Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова

компанія"

Про стягнення 7 422,39 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Балдук А.О. -представник (дов. № ГН-96-Ю від 03.01.2012 р.) від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "ВУСО" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 096530-02-10-01 від 30.06.2010 р. в розмірі 7 422,39 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № 096530-02-10-01 від 30.06.2010 р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Daewoo Matiz", державний номер АА 4615 НК -Гончаренко В.В., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль "ГАЗ 330303", державний номер АА 4266 ВІ, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Шутенко В.І., визнаний винним у її скоєні, застрахований у Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3114835, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, що недоплачена відповідачем, в розмірі 7 422, 39 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.07.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/9148-2012 та призначено справу до розгляду на 27.07.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 27.07.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Натомість, 27.07.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

Клопотання судом задоволено.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 03.09.2012 р.

В судовому засіданні 03.09.2012 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

04 липня 2011 року відповідач здійснив перерахування коштів, по даному страховому випадку, на рахунок позивача в сумі 6 267,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2861 від 04 липня 2011 року.

Розрахунок суми відшкодування відповідач пояснює наступним.

31.03.2011 року до ПрАТ "УПСК" із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся Гончаренко В.В.

Розмір матеріального збитку Гончаренко В.В. підтвердив актом виконаних робіт №УЗН157720 від 21.03.2011р. на суму 24 351,96 грн.

Також Гончаренко В.В. у своїй заяві зазначив, що 12.01.2011 року ЗАТ «СК «ВУСО»сплатило страхове відшкодування за договором добровільного страхування в сумі 14199,57грн.

Відповідно до умов договору обов'язкового страхування ВЕ/3114835 встановлена франшиза в розмірі 510 грн.

26 квітня 2011 року Гончаренку В.В. було сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 9 642,39 грн., а саме з вирахуванням суми страхового відшкодування від СК «ВУСО»14 199,57 грн., та з вирахуванням безумовної франшизи 510 грн.

04.04.2011 року Позивач звернувся до ПрАТ "УПСК" із претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу.

З матеріалів, якими Позивач обґрунтовував свою вимогу вбачається, що вартість відновлювального ремонту становить 39 055,38 грн., а ринкова вартість транспортного засобу становить 38 919,57 грн.

Тобто в даному випадку витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 1 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»автомобіль Daewoo Matiz, д.н. АА 4615 НК вважається фізично знищеним, оскільки витрати на ремонт перевищують його вартість до дорожньо-транспортної пригоди.

Також, з матеріалів, якими Позивач обґрунтовував свою вимогу вбачається, що відповідно до зобов'язуючої пропозиції аукціону Autoonline утилізаційна вартість автомобіля (вартість залишків транспортного засобу) становить 22 500,00 грн.

Керуючись п 30.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума страхового відшкодування розраховується наступним чином:

38 919,57 - 22 500,00 - 510,00 - 9 642,39 = 6 267,18 грн.

Де: 38 919,57 грн. - ринкова вартість пошкодженого автомобіля; 22 500,00 грн. - вартість залишків пошкодженого автомобіля; 510, 00 грн. - франшиза; 9 642,39 грн. - виплачена сума страхового відшкодування потерпілому.

Отже, згідно вище наведеного розрахунку, відповідач проти задоволення позовних вимог позивача заперечує та просить відмовити в позові повністю.

В судовому засіданні 03.09.2012 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових пояснень та надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання, про що виніс відповідну ухвалу від 03.09.2012р.

В судовому засіданні 03.09.2012 р. оголошено перерву до 24.09.2012 р.

Представник відповідача, в судове засідання 24.09.2012 р. не з?явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 24.09.12р. від останнього до суду не надходило.

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 24.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2010 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО") і Гончаренко Валерієм Валерійовичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 096530-02-10-01, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Daewoo Matiz, державний реєстраційний номер АА 4615 НК.

Згідно довідки Відділу ДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУМВС України в місті Києві, 18.08.2010р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого позивачем автомобіля Daewoo Matiz, державний реєстраційний номер АА 4615 НК, під керуванням Гончаренко В.В. та автомобіля ГАЗ 330202, державний реєстраційний номер АА 4266 ВІ, що на момент ДТП перебував під керуванням Шутенко В.І.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Шутенко В.І. Правил дорожнього руху України, якого визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду міста Києва від 08.10.2010р.

19.08.2010р. до ПАТ "Страхова компанія "ВУСО" звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту № 048 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 28.09.2010р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Matiz, державний реєстраційний номер АА 4615 НК, становить 38919,57 грн.

ПАТ "Страхова компанія "ВУСО" на підставі Страхового акту №54-02 від 12.01.2011р. та розрахунку страхового відшкодування до нього, враховуючи звіт № 048 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 28.09.2010р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 14 199,57грн., що підтверджується платіжним дорученням № 261 від 12.01.2011р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 330202, державний реєстраційний номер АА 4266 ВІ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Daewoo Matiz, державний реєстраційний номер АА 4615 НК, належить Чумак Н.А.

Цивільно-правова відповідальність Чумак Н.А. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ГАЗ 330202, державний реєстраційний номер АА 4266 ВІ, а також Шутенко В.І., була застрахована у ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/3114835).

Вина водія Шутенко В.І. який керував автомобілем ГАЗ 330202, державний реєстраційний номер АА 4266 ВІ, підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 08.10.2010р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Daewoo Matiz, державний реєстраційний номер АА 4615 НК, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/3114835), а до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договір добровільного страхування наземного транспорту № 096530-02-10-01 від 30.06.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Шутенко В.І. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25.11.2008 р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/3114835) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

04 липня 2011 року відповідач в добровільному порядку здійснив перерахування коштів, по даному страховому випадку, на рахунок позивача в сумі 6 267,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2861 від 04 липня 2011 року.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 7422,39грн. (14 199,57грн.- 6 267,18 грн. -510,00грн. = 7422,39грн.), а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Право ПАТ "Страхова компанія "ВУСО" вимагати відшкодування шкоди, що виникла в результаті виплати ним сум для виконання обов'язку або з вини боржника (регресата), походить зі змісту статті 993 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, перехід права вимоги від страхувальника до страховика передбачений і статтею 27 Закону України "Про страхування", відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріали справи містять заяву від 19.08.2010р. про виплату страхового відшкодування, страховий акт №54-02 від 12.01.2011р., згідно якого визначена сума до виплати у розмірі 14 199,57грн. та докази такої сплати.

З огляду на викладене, сума страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу на користь позивача.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60; код ЄДРПОУ 31650052) шкоду в розмірі 7422 (сім тисяч чотириста дванадцять дві) грн. 39 коп. та судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 01.10.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева