Рішення № 26265479, 10.07.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2012 Справа № 5024/782/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенко С.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський завод продтоварів", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м. Херсон

про стягнення 13679,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Негода А.А. - представник, довіреність від 23.05.2012р.;

від відповідача - Юрченко Н.С.- представник, довіреність від 09.07.2012р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківський завод продтоварів" (позивач) 31.05.2012 р. звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач) заборгованість у розмірі 13679,84 грн., з якої: 124035,54 грн. - основний борг, 8835,49 грн. - пеня, 2885,24 грн. - 5% річних, 1036,57 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки № 11 від 31.12.2010 р. та положення ст.ст. 1, 173, 175, 193, 220 ГК України.

У судовому засіданні 10.07.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач 10.07.2012р. до початку судового засідання подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнає частково, лише в сумі основного боргу. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 5% річних та інфляційних втрат просить відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на ті обставини, що умовами договору поставки не погоджено право позивача нараховувати пеню та 5% річних. Щодо нарахування інфляційних втрат, відповідач зазначив - в п. 1.1. договору зазначено, що поставка товарів здійснюється партіями. Виходячи з цього, повинно бути здійснено розрахунок інфляційних втрат.

Даний відзив суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала правову позицію, яка викладена у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 31.12.2010 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 11 (надалі - договір), додатки №1, №2 від 31.12.2010р. до договору та протокол розбіжностей від 31.12.2010р. до договору.

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язався постачати покупцю, а покупець приймати та сплачувати товари партіями згідно з замовленням покупця, які є невід'ємною частиною договору. Замовлення виставляються на підставі затвердженої належним чином сторонами специфікації (п. 1.1).

На виконання умов договору позивач у період з 03.02.2011р. по 27.12.2011р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 253299,31 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 55-72).

Відповідачем було здійснено повернення частини товару на суму 36703,02 грн. (а.с. 73-75).

Відповідно до умов п. 6.1. договору та додатку № 1 до договору, покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений йому товар з відстрочкою платежу у 35 календарних днів з моменту поставки.

Кінцевий термін виконання відповідачем зобов'язання по розрахунку за отриману останню партію товару настав 31.01.2012р.

Відповідач свої договірні зобов'язання по розрахункам за придбаний товар виконав частково, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 124035,54 грн.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 124035,54 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 124035,54 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 124035,54 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 1036,57 грн. інфляційних втрат, та на підставі п.17, п.18 розділу договору "Терміни, які застосовуються в Договорі" та Протоколу розбіжностей до договору постачання договору нараховано відповідачу 8835,49 грн. пені та 2885,24 грн. 5% річних.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, оскільки вони погоджені та розраховані в установленому законом порядку.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені та 5% річних, то вони підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

При розрахунку пені та 5% річних за період з 26.11.2011р. по 25.05.2012р. позивачем помилково враховано, що в 2012 році 365 календарних днів, замість 366 днів.

Судом самостійно було здійснено розрахунок пені та 5% річних, в зв'язку з чим правильним слід вважати нараховану суму пені за період з 26.11.2011р. по 25.05.2012р. в розмірі 8815,22 грн., а суму 5% річних в розмірі 2878,59 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині нарахування пені задовольняються в розмірі 8815,22 грн., а 5% річних в розмірі 2878,59 грн. відповідно.

В решті позовних вимог суд відмовляє за необґрунтованістю.

Доказів сплати інфляційних втрат, пені та 5% річних відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача викладені ним у відзиві на позовну заяву підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству і не ґрунтуються на належних доказах, оскільки відповідно п.17 та п.18 протоку розбіжностей від 31.12.2010р. до договору поставки №11 від 31.12.2010р. сторони узгодили порядок нарахування пені та 5% річних.

Стаття 625 ЦК України передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Таку позицію займає і судова практика.

Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в сумі 136765,92 грн.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (73020, м. Херсон, вул. Ілліча, 86 кв. 88, ЄДРОПУ 24121211) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський завод продтоварів" (03134, м. Київ, вул. Велика кільцева, 4, код ЄДРПОУ 31252262) суму основного боргу у розмірі 124035,54 грн., суму пені у розмірі 8815,22 грн., суму 5% річних у розмірі 2878,59 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 1036,57 грн. та 2735,32 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.07.2012 р.

Суддя С.В. Нікітенко