Ухвала суду № 26265318, 09.08.2012, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 1309/6578/12

УХВАЛА

Іменем України

09 серпня 2012 року Залізничний районний суд м. Львова

у складі:

головуючого-судді Гедз Б.М.

при секретарі Рущак Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пазиняк Г.Я., погоджене з начальником Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Іванів А.О., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника -ОСОБА_3, -

встановив:

Старший державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції звернувся в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника -ОСОБА_3, посилаючись на те, що на виконанні у Залізничному відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 31610136 з примусового виконання наказу № 22/129 від 02.03.2012 р. виданого Господарським судом Львівської області про зобов'язання Приватного підприємства «ТрастТер»(адреса: м. Львів, вул. Широка, 69/99, ідент. код 19328849) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(адреса: м. Львів, вул.. Коновальця, 103/605, ідент. Код 31730064) майно -автомобіль МАЗ, д.н. НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2. 13.03.2012 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання. Рішення суду боржником добровільно виконано не було. 23.03.2012 року була винесена постанова про арешт майна боржника та заборону на його відчуження та скеровано в органи УДАІ УМВСУ постанову про розшук майна боржника та орієнтування на затримання транспортного засобу. На виклики державного виконавця боржник не з'являється, ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього рішення суду.

В судове засідання державний виконавець не з'явився, будучи повідомленим в телефонному режимі про час і місце розгляду подання, тому суд вважає за можливе розглянути подання за його відсутності.

Вивчивши подання, суд прийшов до висновку, що подання до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З огляду на дану норму Конституції України, слід прийти до висновку, що обмеження особи права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, є обмеженням її конституційного права на свободу пересування, гарантованого державою.

Згідно вимог п. 18 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Разом з тим, згідно вимог ч. 1 ст. 11 ЗУ „Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до вимог ст. 32 ЗУ „Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Як вбачається із подання, державним виконавцем 13.03.2012 р. відкрито виконавче провадження № 31610136 з примусового виконання наказу № 22/129 від 02.03.2012 р. виданого Господарським судом Львівської області про зобов'язання Приватного підприємства «ТрастТер»(адреса: м. Львів, вул. Широка, 69/99, ідент. код 19328849) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(адреса: м. Львів, вул.. Коновальця, 103/605, ідент. Код 31730064) майно -автомобіль МАЗ, д.н. НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2. 13.03.2012 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання. Рішення суду боржником добровільно виконано не було. 23.03.2012 року була винесена постанова про арешт майна боржника та заборону на його відчуження та скеровано в органи УДАІ УМВСУ постанову про розшук майна боржника та орієнтування на затримання транспортного засобу. На виклики державного виконавця боржник не з'являється, 18.04.2012 р. та 15.05.2012 р. складено акти державним виконавцем про невиконання рішення суду, а 19.04.2012 р. та 16.05.2012 р. винесено постанови про накладення штрафу на боржника.

Між з тим, у поданні не зазначено і не обгрунтовано, які обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_3 має намір виїхати за кордон, не зазначено якими доказами підтверджуються такі обставини, і яка є необхідність в тимчасовому обмеженні права виїзду ОСОБА_3 за кордон.

Крім того, суду не надано жодних доказів того, що боржник не з'явився без поважних причин до відділу ДВС на виклик, також доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань.

Зважаючи на викладене вище, суд прийшов до висновку про відсутність підстав вважати, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням іншого органу (посадової особи), а вжиті державним виконавцем заходи по примусовому виконанню цих зобов'язань вичерпані та не принесли позитивного результату.

За таких обставин обмеження ОСОБА_3 у праві вільно залишати територію України позбавлене законних підстав та є прямим порушенням його конституційного права.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що доводи подання є необґрунтованими, а тому в поданні слід відмовити.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст.ст. 11, 32 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", суд -

ухвалив:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пазиняк Г.Я. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 -відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: Б.М. Гедз

Оригінал ухвали.