Рішення № 26265039, 01.10.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1394/2012(16/82)

м. Миколаїв

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг»(01025, м. Київ, вул. Житомирська. 20), ЄДРПОУ 37269136

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Нова»(86488, Донецька обл., м. Єнакієве, смт Олександрівське, вул. Лісна, 25), ЄДРПОУ 32354246

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю «СПІКЕР.КОМ»(54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 14), ЄДРПОУ 37992711

про: стягнення 4722600,00 грн.

суддя В.Д. Фролов

за участю представників сторін

від позивача: Дев'ятьорова А.В. за довіреністю

від відповідача-1:

від відповідача-2:

в засіданні приймає участь:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг»звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Нова»та товариства з обмеженою відповідальністю «СПІКЕР.КОМ»про стягнення 4722600,00 грн. збитків за договором від 17 червня 2011 р. на виробництво продукту із давальницької сировини № 17/06-ПДС.

Ухвалою від 19.07.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 01.08.2012 р. о 10 год.30 хв.

31.07.2012 р. відповідач-1 ТОВ «Галичина-Нова»звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі № 5016/1394/2012(16/82) до розгляду ВРОВС та ЗУОГЗО СУ ГУ МВС України у Львівській області кримінальної справи № 144-1102, відкритої за заявою ТОВ «Саноіл Торг»про привласнення та розтрату службовими особами ТОВ «Галичина-Нова»готової продукції, виготовленої за договором від 17 червня 2011 р. на виробництво продукту із давальницької сировини № 17/06-ПДС, укладеного між ТОВ «Саноіл Торг»та ТОВ «Галичина-Нова»у кількості 31484 тон вартістю 4934377,86 грн.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався за неявки відповідачів у судове засідання та для надання позивачем письмових пояснень щодо клопотання відповідача-1 ТОВ «Галичина-Нова»щодо зупинення провадження у справі.

01.10.2012 р. позивач надав суду заперечення на зазначене клопотання. В обґрунтування посилається на те, що статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Господарський суд зупиняє провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Вказаний перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Причиною зупинення провадження у справі є саме неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов'язаність справи підлягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають приюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Відповідач-1 зазначає, що, на його думку, вказана справа є пов'язаною із справою, що розглядається господарським судом, однак заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі, Відповідач-1 чомусь цитує лише частину вказаної норми ГПК та не звертає увагу на те, що органи внутрішніх справ, якими порушено кримінальну справу, не є судовим органом та не можуть розглядатися в розрізі поняття «інший суд», до того ж Відповідач-1 не обґрунтовує в чому саме полягає неможливість розгляду справи про стягнення збитків господарським судом.

Крім того, Відповідачем-1 листом № 48 від 15.05.2012 року, який є в матеріалах справи, підтверджується втрата продукту, а саме 314840 кг Яблучного концентрату, стягнення вартості якого і є предметом позову, тому на сьогоднішній день не існує об'єктивних обставин, які спричиняють неможливість розгляду господарським судом справи про стягнення заборгованості, що виникла в результаті порушення господарських зобов'язань між сторонами спору, а також відсутні передбачені чинним господарським процесуальним законодавством підстави для зупинення провадження у справі.

За клопотанням Відповідача-2 строк розгляду справи судом продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 01.10.2012 р. об 11 год. 10 хв.

27.09.2012 р. до суду надійшло клопотання відповідача-1 ТОВ «Галичина-Нова»про зупинення провадження у справі № 5016/1394/2012(16/82) до розгляду справи № 5011-33/12810-2012 про визнання недійсним укладеного між ТОВ «Саноіл Торг»та ТОВ «Галичина-Нова»договору поруки від 15.02.2012 р., яка розглядається господарським судом м. Києва.

Представник позивача надав суду заперечення на клопотання відповідача-1 ТОВ «Галичина-Нова». Вказує на те, що позовна заява про визнання договору поруки недійсним мотивована лише тим, що, на думку ЗАТ «Галичина-Нова», оспорюваний договір укладено лише для зміни територіальної підсудності. Підстава клопотання про зупинення провадження у справі така ж сама. Однак, по-перше, розгляд справи про визнання договору поруки недійсним ніяким чином не унеможливлює розгляд справи про стягнення з відповідачів збитків. Крім того, в разі визнання господарським судом недійсним договору поруки, Відповідач-2 (ТОВ «Спікер. Ком») не позбавлений права подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. По-друге, ставити питання про зупинення з вказаних в клопотанні підстав провадження у справі може тільки Відповідач-2, права Відповідача-1 будь-яке рішення у справі за позовом про визнання недійсним договору поруки не зачіпають.

По-друге, основна мета Відповідача-1 у даній справі, у зв'язку з чим подано позовну заяву про визнання недійсним договору поруки, є зміна територіальної підсудності, однак ст. 17 ГПК встановлено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду. Таким чином, прийняття будь-якого рішення господарським судом м. Києва не є підставою для передачі справи до іншого суду.

Відповідач-2 ніяких клопотань чи заперечень стосовно розгляду справи про стягнення збитків не заявляє.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання 01.10.2012 р. своїх представників не направили, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались.

Відзив на позовну заяву до суду не надали, позов не заперечили. Вимоги ухвали суду від 18.09.2012 р. не виконали.

За таких обставин суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується матеріалами справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг», яке є замовником за договором (надалі-Позивач) та закритим акціонерним товариством «Галичина-Нова», який є виконавцем за договором, (надалі-Відповідач-1) 17 червня 2011 року укладено договір на виробництво продукту із давальницької сировини № 17/06-ПДС (надалі-Договір).

Розділом 1 Договору встановлено, що Сировина відповідно до цього договору - це яблука, які передаються замовником виконавцю в об'ємах, достатніх для виконання замовлень на виробництво концентрату яблуневого соку.

Продуктом/продукцією за цим договором є яблуневий сік концентрований, в асортименті, по видам та з урахуванням вимог по якості, вказаних у додатку № 1, додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до п.1.2 Договору Відповідач-1 за завданням Позивача зобов'язується виконати роботи по виготовленню соку яблучного концентрованого на своєму обладнанні та своїми силами із сировини Позивача, із залученням матеріалів та інших ресурсів Відповідача-1, та передати Позивачеві виготовлений продукт на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором, а Позивач зобов'язується приймати та оплачувати Продукт, який відповідає вимогам по якості відповідно до додатків № 1, № 2 до Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що для виконання цього договору Замовник передає Виконавцю сировину. Прийняті Виконавцем сировина та продукт зберігаються на складі Виконавця в належних умовах, які забезпечують схоронність та збереження якості продукту. Відповідальність за втрату, псування, пошкодження продукту на складі несе Виконавець.

Сировина та продукт повинні зберігатися із додержанням умов, зазначених у додатку № 6 до Договору.

Відповідно до умов договору Позивач передав Відповідачу-1 для виробництва сировину, а саме яблука відповідно до актів приймання за кількістю та якістю сировини. Виконавцем відповідно до умов Договору виконано роботи по виробництву продукції, а саме яблучний сік концентрований неосвітлений в кількості 1698,000 тон, яблучний сік концентрований освітлений в кількості 105 тон, арома яблучна в кількості 35,710 тон, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Порядок зберігання сировини та продукту визначений розділом 4 Договору. Умовами п. 4.2 Договору передбачено, що виготовлений Відповідачем-1 продукт зберігається на складі Відповідача-1. Відповідно до положень п.4.3. на протязі 2-х календарних днів з моменту виробництва партії продукту Виконавець зобов'язаний письмово повідомити замовника про готовність партії продукту, шляхом направлення повідомлення по факсу. Замовник зобов'язаний на протязі не більш як 5 календарних днів з дня отримання повідомлення про виготовлення партії Продукту прийняти та вивезти Продукт зі складу. Додатковими угодами до Договору сторони змінювали умови п.4.3. Договору в частині строку зберігання неосвітленого яблуневого концентрату. Так, відповідно до змісту додаткової угоди № 1 від 18.08.2011 р. Відповідач-1 взяв на себе зобов'язання здійснювати зберігання неосвітленого яблучного концентрату в строк до 30.12.2011 р. Додатковою угодою № 4 від 29.12.2011 р. сторони виклали п.4.3. Договору в наступній редакції: «п.4.3. На протязі 2-х календарних днів з моменту виробництва партії Продукту Виконавець зобов'язаний письмово повідомити Замовника про готовність партії продукту шляхом направлення повідомлення по факсу. Отримавши повідомлення виконавця про виробництво партії Продукту замовник зобов'язаний прийняти та вивезти зі складу Виконавця Продукт (освітлений та неосвітлений яблучний концентрат) в строк до 31.05.2012 року»Вказана додаткова угода набрала чинності з дня її підписання та діє на протязі строку дії Договору.

На виконання вищезазначених умов Договору Відповідачем-1 передано, а Позивачем вивезено зі складу Відповідача Продукт у наступній кількості: яблучний концентрат неосвітлений 1383,160 тон, яблучний концентрат освітлений 105,000 тон, що підтверджується актами приймання-передачі продукції.

11 травня 2012 року Позивач направив на адресу Відповідача-1 вимогу у відповідності до ст. 530 ЦК України за вих. № 30/72, яка отримана Відповідачем-1 14.05.2012 р. Зазначеною вимогою Позивач висловив прохання на адресу Відповідача-1 стосовно надання можливості інспектування умов зберігання яблучного концентрату та ароми, що належить Позивачу та знаходиться на складі Відповідача, надання Відповідачем-1 звіту про залишки виготовленої продукції станом на дату пред'явлення вимоги та відвантаження на адресу Позивача 329,020 тон яблучного концентрату неосвітленого, 105,00 тон яблучного концентрату освітленого та 35,7000 тон ароми яблучної. У відповідь на вимогу Відповідачем-1 надіслано лист № 48 від 14.05.2012 р., яким повідомлено, про втрату продукту, а саме 314840,00 кг яблучного концентрованого соку неосвітленого. З повідомлення Відповідача-1 стало відомо, що втрата трапилась з причин несвоєчасного здійснення Позивачем вивозу вказаного продукту з території заводу, що призвело до довготривалого зберігання продукту в неналежному температурному режимі, та, як слідство, порушення стандартів якості, які пред'являються до вказаного продукту.

Твердження Відповідача-1 стосовно несвоєчасного вивезення продукту Позивачем не ґрунтується на зобов'язаннях, взятих ним за Договором. Відповідно до умов Договору, а саме п. 4.3 Відповідач-1 взяв на себе зобов'язання зі зберігання продукту в строк до 31.05.2012 р. Повідомлення про втрату продукту направлено Відповідачем-1 14.05.2012 року, тобто до закінчення строку зберігання продукту.

Крім того, як повідомив Відповідач-1, внаслідок порушення умов зберігання погіршилася якість продукту, однак навіть неякісний продукт Відповідачем-1 пред'явлено Позивачеві не було. Ніяких документів стосовно місця знаходження чи подальшої долі Продукту також Відповідачем-1 не повідомлено.

На сьогоднішній день виготовлений Відповідачем-1 продукт -сік яблучний концентрований неосвітлений в кількості 314 840,00 кг Відповідачем-1 Позивачу не переданий.

Ураховуючи той факт, що договір на виробництво продукту з давальницької сировини, укладений між Позивачем та Відповідачем-1, по своїй суті є змішаним договором, який містить в собі умови договору підряду та договору зберігання, до правовідносин, які виникли між Позивачем та Відповідачем-1 підлягають застосовуванню й положення закону, які регулюють зберігання.

Відповідно до ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Статтею 945 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь. У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця.

Частиною 2 ст. 945 ЦК України передбачено, якщо річ пошкоджена або виникли реальна загроза її пошкодження чи інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право продати річ або її частину.

Відповідачем-1 порушено вимоги вищезазначених норм, в рамках встановленого строку зберігання Відповідач-1, за його повідомленням, порушив умови зберігання, внаслідок чого відбулося зниження якості Продукту. Відповідачем-1 не повідомлено Позивача про загрозу знищення Продукту внаслідок відсутності умов його зберігання, не здійснено жодних заходів для запобігання втрати Продукту, та навіть самостійно не здійснено повідомлення Позивача про втрату виготовленого та переданого йому на зберігання продукту.

Відповідальність зберігача у випадку втрати продукту встановлена ст. ст. 950, 951 ЦК України та умовами Договору.

Так, відповідно до ст. 950 ЦК України встановлено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. У разі втрати (нестачі) речі зберігач відшкодовує збитки в розмірі вартості втраченої речі. (ч.1 ст. 951 ЦК України).

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Частиною 3 ст. 225 ГК України встановлено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Згідно з довідкою Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області орієнтовний розмір цін на внутрішньому ринку України станом на 15 червня 2012 року на сік яблучний концентрований неосвітлений -15,00-15,50 грн. за кг. Враховуючи, що нестача продукту, а саме соку яблучного концентрованого неосвітленого, складає 314840 кг, розмір завданих Позивачу збитків складає: 314840 кг * 15,00 грн. = 4722600 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за Договором між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «СПІКЕР.Ком»(надалі Відповідач-2) 15 лютого 2012 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого Відповідач-2 поручився перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 зобов'язання за Договором № 17/06-ПДС від 17 червня 2011 року.

20.06.2012 р. Позивач в порядку п. 3.2.2 Договору поруки від 15.02.2012 р. звернувся до Відповідача-2 із вимогою за вих. № 346/1 про сплату боргу за Договором № 17/06-ПДС від 17 червня 2011 року у розмірі - 4722600 грн. (чотири мільйони сімсот двадцять дві тисячі шістсот грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 3.2.2. Договору поруки від 15.02.2012 р. у разі одержання від Кредитора вимоги про виконання зобов'язань за Договором, поручитель зобов'язаний не пізніш ніж у 3-денний строк виконати обов'язки, зазначені у вимозі.

На момент звернення з цією позовною заявою Відповідачем-2 не було задоволено вимогу Позивача та не було надано обґрунтований відзив на вимогу за вих. № 346/1 від 20.06.2012 р.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Керуючись зазначеною нормою ГПК України.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

За статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору та закону.

Кожна зі сторін господарського зобов'язання повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси іншої сторони і загальногосподарський інтерес. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законодавством і договором.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На час пред'явлення позову Відповідач-1 зобов'язання по договору не виконав, заперечень по суті позовних вимог не надав.

Представник Відповідача-1 направив до суду клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши дані клопотання про зупинення провадження у справі, суд не вбачає підстав для їх задоволення як таких, що не відповідають вимогам процесуального закону, а дії Відповідача-1 направлені на порушення строків розгляду справи.

За таких обставин позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Нова»(86488, Донецька обл., м. Єнакієве, смт Олександрівське, вул. Лісна, 25, код ЄДРПОУ 32354246) та Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІКЕР.КОМ»(54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 14, код ЄДРПОУ 37992711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОІЛ ТОРГ»(01025, м. Київ, вул. В. Житомірська, д. 20, код ЄДРПОУ 37269136) збитки в сумі 4 722 600,00 гривень (чотири мільйони сімсот двадцять дві тисячі шістсот грн. 00 коп.) за договором від 17 червня 2011 р. на виробництво продукту із давальницької сировини № 17/06-ПДС та судовий збір в сумі 64380, 00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят грн. 00 коп.)

Суддя В.Д.Фролов