Рішення № 26264720, 01.10.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2012 р. Справа № 5004/1074/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦШАХТОПРОХОДКА", м.Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой", м.Нововолинськ

про стягнення 1 249 641,91 грн. компенсації

суддя Бондарєв С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Бузовський І.М. - довіреність від 16.08.2012р.

від відповідача: Улибін В.В. - довіреність №180/1 від 06.07.2012р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦШАХТОПРОХОДКА" - звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой", в якому просить стягнути з відповідача 1 249 641,91 грн. компенсації за невикористані відпустки працівникам, які звільненні за переведенням.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач в судовому засіданні, у відзиві від 20.09.2012р. позов визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

25.05.11р. відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой у зв'язку з припиненням горнопрохідних робіт за договірними зобов'язаннями та вугільних підприємствах ПАТ "Краснодонуголь" на підставі поданих заяв робітників було спрямовано на адресу позивача лист №249/1, в якому відповідач просив прийняти по переводу на підприємство до позивача протягом червня-вересня 2011р. робочих, інженерних робітників і інших спеціалістів різних спеціальностей в кількості 210 чоловік згідно затверджених списків

В даному листі №249/1 від 25.05.2011р. відповідачем зазначено, що за бажанням працівників (згідно заяв), які не використали в ТзОВ "Луганськшахтострой" повністю або частково основної або додаткової відпустки і відмовились від грошової компенсації, просить згідно ст. 81 КЗпП України надати відпустки в ТзОВ "Спецщахтопроходка". Оплату грошової компенсації за невикористані відпустки, робітників звільнених по переводу в ТзОВ "Спецшахтопроходка" відповідач гарантував.

Позивач листом від 13.06.2011р. повідомив відповідача, що не заперечує проти прийняття на роботу звільнених за переводом працівників підприємства.

Як встановлено судом, сторони своїми підписами узгодили списки працівників, звільнених за переводом до ТзОВ "Спецшахтопроходка" в період з червня по вересень 2011р. Відповідно до даних списків загальна сума коштів, що підлягає перерахуванню відповідачем за невикористані відпустки працівників, переведених на підприємство позивача з підприємства відповідача становила 1 461 219,28 грн.

Відповідач сплатив кошти в розмірі 211 577,37 грн., що підтверджується копіями банківських виписок №1826805044 від 07.11.2011р., №1826805054 від 16.11.2011р., №1826805061 від 16.11.2011р., №1826805091 від 28.11.2011р., №1826805091 від 06.06.2012р.

Таким чином не перерахована відповідачем сума компенсації за невикористані відпустки працівників, переведених на підприємство позивача становить 1 249 641,91 грн.

Відповідно до ст.9 Цивільного кодексу України, положення цього кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать тощо.

За таких умов, підставами виникнення господарських зобов`язань, відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, є не тільки господарськи договори, а й вимоги закону та інших угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про відпустки»встановлено, що у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Стаття 83 Кодексу законів про працю України визначає, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України, гроші та інше майно є об'єктами цивільних прав.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок утримання майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає захист цивільного права судом та право кожної особи звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Враховуючи, що розрахунки по зазначених компенсаціях здійснюється між роботодавцями - юридичними особами та порушення прав позивача на належне йому, в силу закону, майно (грошові кошти), наявним позивача порушене право за захистом якого він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання нормативних приписів позивачем було направлено відповідачу заяву (вимогу від 05.06.2012р., яку останній отримав 05.06.2012р. та залишив без розгляду та задоволення.)

На думку суду, між сторонами по справі мають місце зобов'язальні відносини, які підтверджуються листами та виникли безпосередньо із Закону (ст. 83 Кодексу законів про працю України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 249 641,91 грн. компенсації за невикористані відпустки працівникам, які звільненні за переведенням, підставні, визнанні відповідачем і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 24 992,82 грн., слід стягнути з нього.

Керуючись Законом України "Про відпустки", ст. 24 Кодексу законів про працю України , ст.ст. 9, 11 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой", м.Нововолинськ, вул.Автобусна, 3 (р/р 26004055403511 у Волинському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м.Луцьк, МФО 303440, код 37057801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " СПЕЦШАХТОПРОХОДКА", м.Луганськ, вул. Оборонна, 20г (р/р 26003024115980 в ЛФ АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 304714, код 32648933) - 1 249 641,91 грн. компенсації за невикористанні відпустки працівникам, які звільненні за переведенням та 24 992,82 грн. витрат по сплаті судового збору.

Суддя С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

01.10.12