Рішення № 26264664, 27.09.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 вересня 2012 р. Справа 16/41/2012/5003

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський", смт Муровані Курилівці Вінницької області

до: приватного підприємства "Конкурент", м.Бар Вінницької області

про стягнення 59988,58 грн. заборгованості за поставлене дизельне паливо

Головуючий суддя Нешик О.С.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники :

позивача: Цибулько А.М. (довіреність №330 від 07.05.2012 року);

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення на підстав положень ст.1212 ЦК України з приватного підприємства "Конкурент" вартості безпідставно набутого майна (дизельного палива) у розмірі 59988,58 грн.

Ухвалою суду від 25.07.2012 року порушено провадження у справі №16/41/2012/5003 та призначено її до розгляду на 07.08.2012 року.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 07.08.2012 року представника відповідача, ненаданням витребуваних судом документів ухвалою суду від 07.08.2012 року розгляд справи відкладено на 27.09.2012 року та продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

26.09.2012 року через канцелярію суду надійшла заява від 26.09.2012 року (вх.канц. №08-46/10664/12), в якій представник позивача змінив підставу позову та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 35802,00 грн., 3 % річних в сумі 3357,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 6313,00 грн. за поставлений товар (дизельне паливо) згідно видаткових накладних №5 від 14.08.2009 року, №6 від 21.08.2009 року.

Вказана заява з урахуванням поданого позивачем клопотання від 07.08.2012 року (вх.канц. №08-46/8871/12 від 07.08.2012 року, а.с.87) прийнята судом до розгляду відповідно до положень ст. 22 ГПК України, оскільки подана до початку розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 27.09.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в заяві від 26.09.2012 року про зміну підстави позову та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача правом участі у судовому засіданні не скористався. Про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявними в справі матеріалами, зокрема підписом представника останнього від 16.08.2012 року на повідомленні пошти про вручення поштового відправлення за №23000 1061543 8.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що 14.08.2009 року та 21.08.2009 року згідно усної домовленості позивачем - ТОВ "Агрофірма Рубанський" відповідачу - ПП "Конкурент" здійснено поставку товару (6467 літрів дизельного палива) на загальну суму 38802,00 грн., що стверджується видатковими накладними №5 від 14.08.2009 року на суму 37302,00 грн., №6 від 21.08.2009 року на суму 1500,00 грн., лімітно-забірними відомостями та шляховими листами, які містяться в матеріалах справи (а.с. 7-57).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується випискою банку з особового рахунку позивача від 04.12.2009 року на суму 3000,00 грн. (а.с.58). Таким чином, станом на час розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем склала 35802,00 грн. (38802,00 грн. - 3000,00 грн.).

16.12.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату боргу, що стверджується претензією за №827 від 16.12.2011 року, яку відповідач отримав 23.12.2011 року. Даний факт підтверджується підписом уповноваженого представника на повідомленні пошти про вручення поштового відправлення №23400 1417983 9, яке міститься в матеріалах справи.

Вимоги позивача про сплату боргу залишились відповідачем не задоволені, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, за своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами, є правовідносинами купівлі-продажу товару, заснованими на усних домовленостях.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 ст.692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки відповідач не надав суду належних доказів проведення з позивачем розрахунків за отриманий товар у сумі 35802,00 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 35802,00 грн. заборгованості є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також судом розглянуті вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 22.08.2009 року по 26.09.2012 року в сумі 3357,00 грн., та інфляційні втрати за період з вересня 2009 року по грудень 2011 року в сумі 6313,00 грн., за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіряючи правильність нарахування позивачем суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів суд, зокрема, врахував висновки, що викладені у постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2010 року, ухваленій у справі №11/14-10, згідно яких: "індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних витрат".

Здійснивши перерахунок позову в частині стягнення суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, та 3% річних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах сум, заявлених до стягнення, тобто в розмірі 3357,00 грн. 3% річних та 6313,00 грн. інфляційних.

Понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача відповідно до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 32, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Конкурент" ( 23000, Вінницька область, м.Бар, вул.Червоноармійська, буд.9; код ЄДРПОУ 13299348) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" (23410, Вінницька обл., смт Муровані Курилівці, вул.Леніна, буд.151; код ЄДРПОУ 35353973) 35802,00 грн. основного боргу; 6313,00 грн. інфляційних втрат; 3357,00 - 3% річних; 1609,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 02 жовтня 2012 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "Агрофірма Рубанський" (23410 Вінницька область, смт Муровані Курилівці, вул.Леніна, 151);

3 - відповідачу - ПП "Конкурент" (23000 Вінницька область, м.Бар, вул.Червоноармійська, буд.9)